Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №367/6190/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6190/25

Провадження по справі № 1-кп/367/235/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 травня 2025 року за № 12025111420000144 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь, Київської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

встановив:

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України №235/2025 від 15 квітня 2025 року, затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року№4356-ІХ, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 07.08.2025 до 05 години 30 хвилин.

Так, 01.05.2025 близько 09 год. 17 хв., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 проходив повз приміщення АТ «Укрпошта», розташованого за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 10-д, де біля входу побачив велосипед марки «Series city», сірого кольору, який був не пристебнутий. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

Одразу після цього, ОСОБА_4 , знаходячись у тому ж місці і в той же час, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та ігноруючи вказану обставину, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його злочинним діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим, викрав його.

У подальшому, ОСОБА_4 разом із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на суму 3866, 33 грн.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та в своїх показаннях зазначив, що на початку травня 2025 року, зранку, в м. Буча, вул. Тарасівська, 10-д, біля входу в магазин побачив непристебнутий велосипед, який вирішив викрасти. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений підійшов до велосипеда, сів на нього та поїхав, у подальшому планував розпорядитися велосипедом на власний розсуд. Через тиждень до нього прийшли працівники поліції та вилучили викрадений велосипед, при цьому він одразу зізнався у скоєному. Обвинувачений зазначив, що велосипед повернув, вартість викраденого не оспорює, щиро кається у вчиненому та просив суворо його не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, підтверджують наявність речових доказів та процесуальних витрат. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції. Також, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, офіційно не працює, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, повернув викрадене майно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.

Разом з тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, на підставі ст. 75 КК України, у зв`язку з чим звільняє останнього від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладає обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Призначене ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75, 76 КК України є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Процесуальні витрати в даному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по справі: велосипед марки «Series city», переданий на зберігання ОСОБА_5 – залишити власнику.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1