Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №160/30781/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №160/30781/24

Суддя: Божко Л.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30781/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року (суддя Савченко А.В.) в адміністративній справі №160/30781/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (без номера та дати) “Про результати службового розслідування по факту несвоєчасного повернення до місця служби” в частині невиплати стрільцю 2 відділення супроводження взводу охорони роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 сержанту ОСОБА_1 грошового забезпечення та всіх інших виплат за період з 28.08.2024 по 03.09.2024, та утримання надлишково виплаченого грошового забезпечення та всіх інших виплат за 24.07.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (без номера та дати) “Про результати службового розслідування по факту несвоєчасного повернення до місця служби” в частині невиплати головному сержанту роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_1 щомісячної премії за серпень та вересень 2024 року, та утримання надлишково виплаченої щомісячної премії за липень 2024 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за липень, серпень, вересень, жовтень 2024 року все грошове забезпечення, у тому числі щомісячну премію та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (без номера та дати) “Про результати службового розслідування по факту несвоєчасного повернення до місця служби” передбачено невиплату грошового забезпечення та інших виплат за період з 28.08.2024 по 03.09.2024, а також утримання надлишково виплачених сум за 24.07.2024 року. Однак, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська постановою від 23 жовтня 2024 року у справі № 932/8959/24 закрив провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, оскільки в його діях не виявлено складу адміністративного правопорушення. Враховуючи це, оскаржуваний наказ є неправомірним і має бути скасований.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п.4.1 та п.4.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2024 р. № 1705 “Про результати службового розслідування по факту несвоєчасного повернення до місця служби” в частині положень, відповідно до яких стрільцю 2 відділення супроводження взводу охорони роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_2 наказано утримати надлишково виплачене грошове забезпечення, премію та всі інші виплати за 24.07.2024 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 всі види утриманого грошового забезпечення за 24.07.2024 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов висновку про поважність причин відсутності ОСОБА_1 на службі 24.07.2024 р. у м. Дніпрі, оскільки напередодні він був виписаний з лікування у м. Одесі, а наступного дня, 24.07.2024 р. отримав направлення на обстеження також у м. Одесі з прибуттям у цей же день, що унеможливлювало явку на службу 24.07.2024 р. Проте такі висновки не відповідають встановленим обставинам справи. Так, сержант ОСОБА_1 був виписаний 23.08.2024 з лікувального закладу. 24.07.2024 його направлено на обстеження із строком прибуття 24.07.2024 до клінічного центру у м. Одеса. Проте, 24.07.2024 ОСОБА_1 до клінічного центру у м. Одеса не прибув, а прибув туди тільки 25.07.2024. Тобто, позивачу не обов`язково були повертатись у м. Дніпро, знаходячись на лікуванні він також продовжував виконувати обов`язки військової служби і не вважався таким що перебуває поза місцем проходження військової служби, і відповідно якби він прибув 24.07.2024 до клінічного центру у м. Одеса, куди його направили, ніякого порушення б в його діях не було б. Але ОСОБА_1 24.07.2024 самовільно, без дозволу, не прибув ні до лікувального закладу, ні до свого підрозділу. В разі якщо ОСОБА_1 з якихось поважних причин не зійіг цього зробити, він повинен був звернутися до ТЦК та СП за місцем знаходження та повідомити про причини не з`явлення до місця служби, чого він також не зробив. Таким чином рішення відповідача, стосовно того, що 24.07.2024 позивач не виконував обов`язків військової служби та перебував поза місцем служби без поважних причин є законним, і відповідно рішення про утримання надлишково сплаченого грошового забезпечення за 24.07.2024 та щомісячної премії за липень 2024 року також повністю відповідають вимогам діючого законодавства. Крім того в оскаржуваному рішенні суду зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 всі види утриманого грошового забезпечення за 24.07.2024 року. Однак все грошове забезпечення за 24.07.2024 в тому числі і щомісячна премія за липень 2024 року була виплачена ОСОБА_1 ще у серпні 2024 року. Саме через те, що всі кошти за липень були виплачені ОСОБА_1 , в наказі командира військової частини НОМЕР_1 прийнятим за результатами службового розслідування було вказано утримати надлишково виплачене грошове забезпечення за 24.07.2024 та щомісячну премію за липень 2024, а не виплачувати йому грошове забезпечення та премію. Вказане грошове забезпечення та щомісячна премія утримані не були.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій службі НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою ДУ “Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України” ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 27.06.2024 р. по 23.07.2024 р.

Згідно з довідкою начальника клініки АПД від 23.08.2024 р. ОСОБА_1 з 25.07.2024 р. по 26.08.2024 р. проходив ВЛК, рішення ВЛК отримати 27.08.2024 р. після 14-00.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2024 р. № 1705 “Про результати службового розслідування по факту несвоєчасного повернення до місця служби” до ОСОБА_1 застосовані заходи дисциплінарного стягнення, а також наказано начальнику фінансово-економічної служби – головного бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 :

4.1. Згідно з пунктом 15 розділу І "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, стрільцю 2 відділення супроводження взводу охорони роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_2 не виплачувати грошове забезпечення та всі інші виплати за період з 28.08.2024 по 03.09.2024, та утримати надлишково виплачене грошове забезпечення та всі інші виплати за 24.07.2024 року.

4.2. Відповідно до пункту 5 розділу XVI "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, головному сержанту роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_2 не виплачувати щомісячну премію за серпень та вересень 2024 року, та утримати надлишково виплачену щомісячну премію за липень 2024 року.

Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2024 р. № 1705 “Про результати службового розслідування по факту несвоєчасного повернення до місця служби” прийнятий за результатами службового розслідування, призначеного наказом від 15.08.2024 р. № 1489, за наслідками якого складено акт службового розслідування, підписаний командиром 26.09.2024 р., який, у свою чергу обґрунтований рапортом командира батальйону від 15.08.2024 р., поясненнями заступника командира роти ОСОБА_3 та самого ОСОБА_1 .

Службовим розслідуванням встановлено два випадки порушень. Перше порушення полягало у нез`явленні на службу 24.07.2024 року. Сержант ОСОБА_1 був відсутній на місці служби одну добу – 24.07.2024 року. За наслідками цього порушення відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП №259 від 28.09.2024. Друге порушення полягало у нез`явленні вчасно на службу тривалістю більше трьох діб. Сержант ОСОБА_1 був відсутній на місці служби з 28.08.2024 по 03.09.2024. За наслідками цього порушення матеріали були направлені до територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтава за ознаками військового кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України. Відповідно до пункту 15 розділу I “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Відповідно до пункту 5 розділу XVI “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення. Враховуючі вищевказані приписи нормативно-правових актів сержанту ОСОБА_1 не було сплачено грошове забезпечення за час відсутності на службі, та щомісячна

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2024 року у справа №932/8959/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Як встановлено у справі № 932/8959/24 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 27.06.2024 року до 23.07.2024 року у ДУ “Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України” у м. Одеса. Окрім того, направленням від 24 липня 2024 року № 7189, останнього було направлено на обстеження із строком прибуття 24 липня 2024 року до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону у м. Одеса, що підтверджується також довідкою вищезазначеного медичного закладу від 23.08.2024 року.

Отже, вказані дії ОСОБА_1 не підпадають під склад ч. 3ст. 172-11 КУпАП, так як ч. 3 ст. 172-11 передбачає не з`явлення на військову службу з відпустки або лікувального закладу до 10 діб, в той час як притягуваний на наступний день вже був на військово-лікарській комісії, тобто його нез`явлення не тривало до 10 діб. При цьому ці ж дії, ознаки тривалістю до трьох діб, передбачені ч. 1ст. 172-11 КУпАП - самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб. Однак суд позбавлений права самостійно перекваліфіковувати адміністративні правопорушення.

За таких умов, суд у справі № 932/8959/24 вважає, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що ОСОБА_1 не з`явився на військову службу з лікувального закладу без поважних причин є безпідставними та не підтверджуються належними доказами, які були надані суду. Вказане свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок № 260).

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2024 р. № 1705 “Про результати службового розслідування по факту несвоєчасного повернення до місця служби” мотивований пунктом 15 розділу І та пунктом 5 розділу XVI "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

Відповідно до пункту 15 розділу I “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Відповідно до пункту 5 розділу XVI “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Як вбачається зі пунктів 4.1, 4.2 оскаржуваного наказу, наказано позивачу утримати надлишково виплачене грошове забезпечення та всі інші виплати за 24.07.2024 року та утримати надлишково виплачену щомісячну премію за липень 2024 року.

Згідно з наведеними нормами Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; премії не виплачуються за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Так стосовно доводів скаржника, щодо відсутності ОСОБА_1 24.07.2024 р.

В акті службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 був виписаний з ДУ “Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України” у м. Одеса 23.07.2024 р., однак до місця служби у м. Дніпро не повернувся, а 25.07.2024 р. проходив ВЛК.

Також, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська постановою від 23 жовтня 2024 року у справі № 932/8959/24 встановив, що направленням від 24 липня 2024 року № 7189, останнього було направлено на обстеження із строком прибуття 24 липня 2024 року до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону у м. Одеса, що підтверджується також довідкою вищезазначеного медичного закладу від 23.08.2024 року.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В даному випадку обставини, встановлені у справі № 932/8959/24 є преюдиційними в частині дій ОСОБА_1 24.07.2024 р.

Так, 23.07.2024 р. ОСОБА_1 був виписаний з лікувального закладу у м. Одеса, а наступного дня 24.07.2024 р. його направлено на обстеження із строком прибуття 24.07.2024 року до клінічного центру у м. Одеса.

Вказані обставини свідчать про поважність причин відсутності ОСОБА_1 на службі 24.07.2024 р. у м. Дніпрі, оскільки напередодні він був виписаний з лікування у м. Одесі, а наступного дня, 24.07.2024 р. отримав направлення на обстеження також у м. Одесі з прибуттям у цей же день, що унеможливлювало явку на службу 24.07.2024 р., про що вірно зазначив суду першої інстанції.

Отже, вимоги позивача щодо оскарження невиплати грошового забезпечення за липень 2024 року є обґрунтованими.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що все грошове забезпечення за 24.07.2024 в тому числі і щомісячна премія за липень 2024 року була виплачена ОСОБА_1 ще у серпні 2024 року, то доказів на підтвердження таких обставин суду не надано.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua