Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №740/2952/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 740/2952/26 Головуючий у 1 інстанції Карпусь І. М.

Провадження № 33/4823/628/26

Постанова

іменем України

14 липня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

встановив:

1. Короткий зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.

Суд першої інстанції встановив, що військовослужбовець ОСОБА_1 01 червня 2026 року о 15 годині 30 хвилин на території військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

2. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не погодився із постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, у якій просив: скасувати оскаржену постанову; закрити провадження за недоведеністю вини та недопустимістю доказів, отриманих з істотним порушенням права на захист та істотними порушеннями процесуального закону під час оформлення матеріалів справи.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтував тим, що суд не надав належну оцінку доводам сторони захисту щодо істотних порушень при складанні протоколу. Зокрема, до початку розгляду справи подано клопотання про повернення матеріалів справи для належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд фактично обмежився загальними висновками та не надав належної оцінки конкретним доводам захисту.

ОСОБА_1 вказує на порушення конституційних гарантій права на захист та принцип презумпції невинуватості, звертає увагу на те, що у графі протоколу про адміністративне правопорушення, де має міститися підпис особи про роз`яснення їй положень статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, його підпис відсутній, а натомість міститься запис «14 лютого 2025 року», що ставить під сумнів факт належного роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку ОСОБА_1 суд першої інстанції порушив принцип всебічного та повного дослідження обставин справи, оскільки у постанові відсутній аналіз доказів, не наведені мотиви, з яких визнано докази належними, допустимими та достатніми для висновку про його винуватість.

3. Позиції учасників провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з`явився.

4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 172-20 КУпАП передбачена, зокрема за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктом правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Суб`єктами даного адміністративного правопорушення є військовослужбовці.

За змістом частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжений, зокрема останній раз - до 02 серпня 2026 року.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи ( занять ) протягом робочого ( навчального ) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком ( розкладом занять ); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП: поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.

Так, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП підтверджується: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення А1348 № 8 від 01 червня 2026 року, складеного щодо ОСОБА_1 , висновком КНП «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» від 01 червня 2026 року № 34, складеним о 16 годині 30 хвилин 01 червня 2026 року, яким встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння – 1,851 проміле, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотні недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом – відсутні, достовірність відомостей, які зазначені у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Доводи апеляційної скарги про те, що було порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки у графі протоколу про адміністративне правопорушення, де має міститися підпис особи про роз`яснення їй положень статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, підпис відсутній, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

У протоколі про адміністративне правопорушення складеному стосовно ОСОБА_1 зазначено про роз`яснення положення статті 63 Конституції України, а також про роз`яснення положення статті 268 КУпАП. Другий примірник протоколу, тобто такого ж змісту документ, ОСОБА_1 отримав, що підтверджується його підписом.

Інші доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності спростовуються дослідженими доказами та є такими, що не є визначальними для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини третьої статті 172-20 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Суд першої інстанції призначив адміністративне стягнення ОСОБА_1 у відповідності із вимогами статті 33 КУпАП, у мінімальному розмірі штрафу, визначеному в санкції частини третьої статті 172-20 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Парфененко