Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №287/1043/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1043/26

провадження 3/287/1929/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, розглянувши справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт ID-картка НОМЕР_1 видана 26.03.2021 органом 1828, РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ :

Встановлено, що 18.06.2026 уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042780, відповідно до якого 16.06.2026 приблизно 19 год ОСОБА_1 , ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків по догляду, вихованню, створенню належних умов для проживання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 систематично зловживає спиртними напоями, в будинку відсутні умови для проживання, на зауваження не реагує, продукти харчування відсутні, в будинку брудно, дитина одягнута не охайно.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що стверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань у зв`язку з судовим розглядом не подавала.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно пункту 9 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

При цьому до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, окрім письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Натомість матеріали справи не містять жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені у протоколі обставини, зокрема пояснень свідків, актів обстеження житлово-побутових умов, характеристик, документів уповноважених органів щодо неналежного виконання особою батьківських обов`язків або інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та іншого народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 184 КУпАП правопорушенням є вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП є бланкетною, у протоколі повинно бути конкретизовано, які саме обов`язки, покладені на батьків законодавством, особою не виконані, у чому полягало таке ухилення та якими доказами це підтверджується.

Разом із тим із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 042780 від 18.06.2026 вбачається, що при викладенні суті інкримінованого правопорушення не конкретизовано, які саме обов`язки, передбачені законодавством, не виконала ОСОБА_1 , у чому полягало її ухилення від виконання батьківських обов`язків, а також не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та не може бути єдиною підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності без підтвердження викладених у ньому обставин іншими належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП.

З рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії") вбачається, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Таким чином, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять "обвинувачення за адміністративним проступком" та "обвинувачення, які мають ознаки злочину", залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини», "Девеєр проти Бельгії», "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення не містить належної конкретизації об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення, не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а викладені у ньому обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП. За таких обставин суд позбавлений можливості усунути зазначені недоліки шляхом самостійного збирання доказів чи уточнення фабули правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку, що матеріалами справи не доведено наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статями 247, 283 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Г. П. Нижник