Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №935/1452/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1452/26

Провадження № 3/935/584/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 25.05.2026 від Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 198163 від 19.05.2026, ОСОБА_1 15.05.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від покладених на неї батьківських обов`язків стосовно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як не забезпечила належних умов для виховання та розвитку дитини статті 150 Сімейного Кодексу України, а саме в будинку брудно, згідно акту обстеження умов проживання Харитонівської сільської ради, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнала, пояснила, що належним чином виконує батьківські обов`язки щодо виховання свого сина, не розуміє, чому служба у справах дітей навідується до неї, зокрема, під час візиту служби у справах дітей 15.05.2026 в будинку не було брудно, просто вона сортувала речі для прання свого чоловіка, який є військовим і передав їй посилку з одягом, постільна білизна сина не була брудною, вона темно-коричневого кольору. Враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає у старому будинку, якому 90 років, вона здійснює належний догляд за будинком по мірі можливості, після візиту служби у справах дітей всі недоліки усунула. Крім того, додала, що перебуває на обліку служби у справах дітей у зв`язку із малозабезпеченістю та безробіттям, проте має заробітки та чоловік здійснює регулярні перекази коштів. ОСОБА_1 щиро розкаялась у вчиненому, пояснила, що усунула всі недоліки та забезпечує належні умови для виховання дитини, просила суд обмежитись усним зауваженням, оскільки має складні життєві обставини, оскільки її чоловік зник безвісти.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 , їх діти товаришують, ОСОБА_1 є гарною матір`ю, дитина чиста та охайна, має гарний одяг, має достатньо їжі. 15.05.2026 ОСОБА_3 приходила до ОСОБА_1 перед візитом служби у справах дітей і підтвердила, що ОСОБА_1 перебирала посилку чоловіка, який надіслав їй свій одяг для прання. Також ОСОБА_3 додала, що ОСОБА_1 проживає в старому будинку, планує робити ремонт груби, має кошти на проживання, оскільки підробляє та отримує кошти від чоловіка.

У судове засідання директор Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Харитонівської сільської ради ОСОБА_4 не з`явилась, до суду подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Факт вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується і іншими матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 198163 від 19.05.2026, рапортом, актом оцінки потреб сім`ї/особи від 15.05.2026, висновком оцінки потреб сім`ї від 15.05.2026, згідно яких ОСОБА_1 перебуває на обліку Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Харитонівської сільської ради у зв`язку із малозабезпеченістю та безробіттям, проте стан задоволення потреб дитини є задовільним, за результатами оцінювання потреб з`ясовано, що складні життєві обставини відсутні, вага, зріст дитини відповідають віку, дитина має медичну картку, проходить профілактичний огляд, її харчування відповідає віку, наявне гаряче харчування, відвідує школу, емоційний стан – урівноважена, активна дитина, любить та поважає обох батьків, має довірливі стосунки з дідусями, бабусями, має друзів, вміє одягатися, може самостійно їсти, доглядає за особистими речами. Стан помешкання незадовільний, у помешканні брудно, класифікація випадку – простий.

Частиною 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Частина 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення .

При цьому, обов`язки батьків визначено статтею 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України«Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дітей є головним моральним і правовим обов`язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов`язки, повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.

Статтею 5 Конвенції ООН про права дитини унормовано що саме батьки повинні направляти та виховувати дитину відповідно до її зростаючих можливостей. Формування правосвідомості, запобігання толерантності правопорушенням, а також безпека дитини є безпосередньою частиною обов`язків батьків щодо виховання їх дітей.

Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом.

В силу положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до принципу статті 7 Декларації прав дитини, та ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91 року батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, судом враховуються вимоги статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, умови та характер вчиненого, особу, враховуючи те, що не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Оцінюючи в сукупності подію, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до своїх дій, відсутність тяжких наслідків, незважаючи на те, що в діях останньої є склад адміністративного правопорушення, наявні також усі підстави визнати її дії малозначними у відповідності до статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вказаної норми при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням. У разі, коли суд дійде висновку про необхідність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, він повинен умотивувати своє рішення з посиланням у постанові на відповідні обставини.

Таким чином, приходжу до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, якого буде достатньо для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нею та іншими особами нових правопорушень.

На підставі наведеного та керуючись ст. 22, 184, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з малозначністю, обмежившись усним зауваженням, провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко