Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №161/13066/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №161/13066/26

Суддя: Марчук А. В.

Справа № 161/13066/26

Провадження № 1-кп/161/1263/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 14 липня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035580000321 від 03.06.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у смт.Билбасівка Слов`янського району Донецької області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодружений, несудимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

Обвинувачений ОСОБА_3 01 червня 2026 року, близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні тамбуру у будинку АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_5 , умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, наніс не менше п?яти ударів кулаками обох рук у ділянку плечей та верхніх кінцівок, а також один удар кулаком лівої руки в ділянку обличчя, один удар правою ногою в ділянку лівого стегна, один удар кулаком правої руки в ділянку обличчя, а також не менше семи ударів кулаками обох рук в область грудної клітки та тулуба потерпілого, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців з саднами навколо правого ока з переходом на лобну ділянку справа в проекції зовнішнього краю правої брови, навколо лівого ока з частковим поширенням на ліву виличну ділянку, синців на лобно-скроневій ділянці зліва з поширенням на передвушну ділянку зліва, на щічній ділянці зліва з поширенням до лівого кута рота та гілку нижньої щелепи зліва, кута нижньої щелепи зліва та передвушної ділянки зліва, на передній поверхні шиї справа біля зовнішнього краю щитоподібного хряща, на передній поверхні межі шиї та грудної клітки в проекції внутрішнього краю лівої ключиці, внутрішньо-шкірний крововиливу на лобно-скроневій ділянці справа, краєвих сколів коронок 4-го зуба на верхній щелепі зліва та 2-го зуба на верхній щелепі справа, синців на передній поверхні грудної клітки зліва під зовнішнім краєм та частково середньої третини лівої ключиці, на передній поверхні правого плечового суглобу, на зовнішньо задній поверхні правого плечового суглобу, на боковій поверхні тулуба зліва паралельно ходу ребер від краю реберної дуги аж до крила клубової кістки, в проекції крила клубової кістки справа, на внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що в ході словесного конфлікту, дійсно наносив удари ОСОБА_3 . У вчиненому щиро розкаявся.

Допитаний безпосередньо в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив факт нанесення обвинуваченим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Наполягав на призначенні суворого покарання.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки така обставина встановлена в ході судового розгляду.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість, несудимий, є військовослужбовцем, посередньо характеризується, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, позицію сторони обвинувачення та потерпілого щодо виду і міри покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, визначеному у санкції статті, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Підстави для призначення покарання у виді виправних робіт відсутні, з огляду на вимоги ч.2 ст.57 КК України, а призначення покарання у виді громадських робіт суд вважає недоцільним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити (надіслати) обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua