Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №490/2122/26 — Миколаївський апеляційний суд

14.07.26

33/812/218/26

Справа № 490/2122/26

Провадження № 33/812/218/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Повертайленко Ю.В.

захисника особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності Качана Р.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Качаном Романом Юрійовичем, на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2026 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605806 від 04 березня 2026 року, ОСОБА_1 04 березня 2026 року о 09:47 год. в м. Миколаєві по вул. 6-та Слобідська, 47 керував транспортним засобом «Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: бліда шкіра обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, в встановленому законом порядку, в медичному закладі, водій відмовився шляхом ухилення від проходження огляду на неодноразові вимоги працівника поліції. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України вчинив правопорушення, за яке ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погодившись із зазначеною постановою, захисник ОСОБА_1 – Качан Р.Ю. подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції безпідставно проігноровано той факт, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується відеозаписом подій, здійсненим на нагрудну камеру працівника поліції. Всупереч цьому, щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження такого огляду. Наміру ухилятись від проходження медичного огляду він не мав, просто погано себе почував. В подальшому самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, результат якого – «тверезий».

Крім того, зазначав, що працівниками поліції не повідомлено конкретну причину запинки його авто, натомість видумано штучні підстави для зупинки. Працівники поліції поводили себе фамільярно, вели незрозумілі розмови з ОСОБА_1 , що викликало у нього підозри щодо законності їх дій. ОСОБА_1 бачив, що в машині поліцейських перебував чоловік у військовій формі, за такого він відмовлявся виходити зі свого авто, оскільки вважав, що працівники поліції мали намір виманити його з транспортного засобу з метою незаконного позбавлення волі.

Також посилався на неналежність доказу – відеозапису з нагрудної камери поліцейських, оскільки він не є безперервним.

Підписав ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за умови працівників поліції в обмін на видачу йому направлення для проходження медичного огляду.

Заслухавши пояснення захисника Качана Р.Ю., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі – Правила) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).

За положеннями пунктів 1.4, 2.12, 3.17 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 9 зазначеної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Проведення лабораторних досліджень в медичному закладі є обов`язковим для визначення факту перебування особи в стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у згаданому вище висновку. Акт медичного огляду, на підставі якого видається висновок залишається у медичному закладі.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04 березня 2026 року о 09:47 год. в м. Миколаєві по вул. 6-та Слобідська, 47 керував транспортним засобом «Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: бліда шкіра обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, в встановленому законом порядку, в медичному закладі, водій відмовився шляхом ухилення від проходження огляду на неодноразові вимоги працівника поліції. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України вчинив правопорушення, за яке ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

04 березня 2026 року уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605806, в якому зазначено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що останній відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівниками поліції зупинено автомобіль «Fiat Ducato», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , повідомлено водію про причину зупинки (надходження до служби 102 повідомлення про керування автомобілем по тротуарах ). В ході бесіди працівниками поліції було виявлено у водія ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано йому проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду. ОСОБА_2 відповів, що погоджується їхати до медичного закладу для проходження огляду лише на своєму автомобілі. Крім того, йому повідомлено про необхідність проходження такого огляду на вимогу поліцейського, а разі відмови щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду.

Однак, в подальшому водій ухилився від проходження огляду, неодноразово запитував працівників поліції про причину зупинки. Працівниками поліції йому неодноразово було роз`яснено, що його зупинили через технічні несправності його автомобіля, а в подальшому було з`ясовано, що у нього відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що є також порушенням ПДР України.

Зважаючи на поведінку ОСОБА_1 , апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що хоча він і не висловив чітку відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, але продемонстрував, що проходити огляд відмовляється. Такі дії водія вірно оцінено як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

А за такого, доводи ОСОБА_1 про те, що він погодився на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не заслуговують на увагу.

Протокол серії ЕПР1 №605806 від 04 березня 2026 року складено з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в подальшому ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, результат якого – «тверезий» слід зазначити наступне.

У відповідності до ч.2 ст. 266 КУпАП У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огдляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції медичну документацію на підтвердження відсутності у нього ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння, складену через чотири години з моменту встановлення працівниками поліції підстав для його здійснення та у відсутності працівника поліції. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено не за перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, а саме за його відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, що є окремим складом правопорушення, встановленим диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження захисника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції безпідставно зупинили його транспортний засіб, не повідомили конкретну причину запинку його авто, натомість видумали штучні підстави для зупинки, а також те, що працівники поліції поводили себе фамільярно, вели незрозумілі розмови з ОСОБА_1 , що викликало у нього підозри щодо законності їх дій, не мають правового значення та не впливають на суть вчиненого правопорушення.

Підстави зупинення транспортного засобу не входять до предмету доказування у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

До того ж, згідно висновку службового розслідування від 19 червня 2026 року, допущені працівниками поліції порушення службової дисципліни, стали підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Посилання ОСОБА_3 на неналежність доказу – відеозапису з нагрудної камери поліцейських, оскільки він не є безперервним не заслуговують на увагу.

Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «По національну поліцію". Відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, відеозапис є не єдиним доказом у справі та в сукупності з іншими доказами, що є у справі, зокрема з даними протоколу про адміністративне правопорушення, обґрунтовано оцінені суддею місцевого суду.

На дослідженому відеозаписі зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та обставин складання протоколу. Отже, зафіксована на відеозаписах інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, захисник Веровенка О.П. зазначав, що останній підписав протокол про адміністративне правопорушення за умови працівників поліції в обмін на видачу йому направлення для проходження медичного огляду.

Однак, матеріали службового розслідування не містять відомостей щодо таких порушень з боку працівників поліції.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення повно дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та виніс законну та обґрунтовану постанову.

За такого, відсутні підстави для скасування постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником Качаном Романом Юрійовичем, залишити без задоволення.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська