Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №469/1085/25 — Миколаївський апеляційний суд

08.07.26

22-ц/812/1319/26

Провадження № 22-ц/812/1319/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 липня 2026 року м. Миколаїв

справа № 469/1085/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем – Коростієнко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

представника відповідача ОСОБА_1

адвоката Вишневського Андрія Анатолійовича

на рішення Березанського районного суду Миколаївської області, ухвалене 22 квітня 2026 року суддею Тавлуєм В.В. у приміщенні цього ж суду, (повний текст складено того ж дня), у цивільній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт плюс»

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У вересні 2025 року ТОВ «Укрдебт плюс» звернувся з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 207 604, 39 грн – 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач зазначав, що 09 січня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №23/010/07-G, за умовами якого позичальник отримав 276 800 грн кредитних коштів строком до 08 січня 2023 року включно із сплатою 13,5% річних.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором того ж дня між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №23/010/07-G, за яким остання поручилася відповідати перед банком за виконання позичальником кредитних зобов`язань.

Внаслідок невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року по справі №2-543/2009 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» в солідарному порядку стягнуто 316 943,90 грн кредитної заборгованості.

26.06.2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким останнє отримало право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2015 року замінено стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні № 43864299 з примусового виконання виконавчого листа Березанського районного суду Миколаївської області по справі №2-543 від 17 листопада 2009 року про стягнення на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 316 943,90 грн.

15 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №2083/К, за умовами якого до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» перейшло, в тому числі, право вимоги за кредитним договором, укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 та договором поруки, укладеним з ОСОБА_2 .

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року скасовано ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2020 року та ухвалено нове судове рішення. Заяву ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-543, виданого Березанським районним судом Миколаївської області 17 листопада 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316 943,90 грн у солідарному порядку.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року по справі №2-543/2009 набрало законної сили, однак залишається невиконаним.

Станом на 23.02.2022 року заборгованість складає 314 391,53 грн.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вишневський А.П. просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідач є інвалідом ІІ групи та не отримує інших, крім пенсія, доходів.

Також зазначав, що статтею 233 ГК України визначено право суду зменшати розмір штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно зі збитками кредитора.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2026 року позов задоволено, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрдебт плюс» стягнуто 207 604, 39 грн інфлційних втрат та 3 % річних за порушення грошового зобов`язання. Також з кожного з відповідачів стягнуто по 1 246, 63 грн судових витрат позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вишневський А.А., посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Тест апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву.

Узагальнені доводи інших учасників

Представник позивача у запереченнях на відзив просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що інвалідність відповідача ОСОБА_1 не є набутою, він є людиною з інвалідністю з дитинства.

Крім того вважав безпідставними доводи апеляційної скарги про відсутність в апелянта інших, крім пенсії, доходів, оскільки цей довід не підтверджений жодним доказом.

Також вказував на те, що позичальнику ОСОБА_1 було відкрито мультивалютну кредитну лінію на купівлю нежитлової нерухомості – приміщення магазину, отже кредит є комерційним, а не виданим на споживчі потреби.

2.Мотивувальна частина

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Янчука А.А., представника відповідача Вишневського А.А., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року по справі №2-543/2009 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» солідарно стягнуто 316 943,90 грн кредитної заборгованості.

26.06.2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ВАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ВАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від ВАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2015 року у виконавчому провадженні №43864299 з примусового виконання виконавчого листа Березанського районного суду Миколаївської області по справі №2-543 від 17 листопада 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 316 943,90 грн заборгованості за кредитним договором замінено стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

15 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги №2083/К, за умовами якого до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» перейшло, в тому числі, право вимоги за кредитним договором №23/010/07-G від 09 січня 2008 року, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 та договором поруки.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2020 року за вказаним вище виконавчим провадженням замінено первісного стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-543, виданого Березанським районним судом Миколаївської області 17 листопада 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316 943,90 грн у солідарному порядку.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року по справі №2-543/2009 набрало законної сили, однак боржниками не виконано.

У період з 11.12.2020 року по 11.05.2021 року у рахунок заборгованості було погашено 2 552,37 грн, а саме: 11.12.2020 року - 944,18 грн; 25.01.2021 року - 321,64 грн; 12.02.2021 року - 321,64 грн; 16.03.2021 року - 321,64 грн; 11.05.2021 року - 643,27 грн. Станом на 23.02.2022 року залишок заборгованості склав 314 391,53 грн.

За прострочення грошового зобов`язання, за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року на заборгованість 314 391,53 грн позивачем нараховано 3% річних, сума яких склала 46 745,28 грн (з 12.03.2017 року по 31.12.2019 року - 26 486,41 грн, з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 9 431,75 грн; з 01.01.2021 року до 23.02.2022 року - 10 827,13 грн.

Також позивачем за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року нараховано інфляційні витрати, розмір яких склав 160 859,11 грн.

Позиція апеляційного суду

Правильності здійснених позивачем розрахунків відповідач не оспорює, а лише посилається на постанову Верховного Суду, який вказує на можливість, за певних умов, зменшення розміру неустойки, штрафу та процентів річних за затримку розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Також представник відповідача зазначав, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, не отримує інших окрім мінімальної пенсії доходів, сума стягнення значно перевищує наданий йому державою соціальний дохід.

Вважає, що зазначене є підставою для зменшення процентів до 0,001 річних.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (див. постанови Великої палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15 (провадження № 14-68цс18), від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15 (провадження № 14-16цс18)).

У главі 50 ЦК України визначено підстави припинення зобов`язання, а в частині першій статті 598 цієї глави обумовлено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов`язання визначені, зокрема, в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов`язань містяться в статті 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (частина друга статті 615 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, зокрема, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (частина друга статті 625 ЦК України).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (див. постанову Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 760/15679/15 (провадження № 61-504св19)).

У справі, що переглядається, встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають солідарні невиконані зобов`язання перед ТОВ «Укрдебт плюс», розмір яких станом на 23.02.2022 року складає 314 391,53 грн.

Згідно наданого представником позивача витягу з Реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження № 65560074 відкрито 25.05.2021 року.

Зазначена інформація стороною відповідача не спростована.

Отже, на суму заборгованості відповідачів перед стягувачем у розмірі 314 391,53 грн позивачем нараховано інфляційні втрати за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року, розмір яких склав 160 859,11 грн, та 3 % річних за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року розмір яких склав 46 745,28 грн.

Посилання апелянта на те, що боржник є інвалідом ІІ групи не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення зобов`язання.

Посилання апелянта на практику Верховного Суду є помилковим тлумаченням норм законодавства, оскільки 3% річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання, тому зменшення судом розміру процентів нижче, ніж 3 % річних неможливе.

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана в його інтересах адвокатом Вишневським А.А. задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апелянт ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи, судові витрати відносяться на рахунок держави.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – адвоката Вишневського Андрія Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

Т.В.Серебрякова

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2026 року