Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №462/314/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/314/26 Головуючий у 1 інстанції: Пилип`юк Г.М.

Провадження № 33/811/959/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 - адвоката Роюк Людмили Іванівни, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Роюк Людмили Іванівни на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року,

встановив:

постановою Залізничного районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 655 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 05.01.2026 року о 00 год. 10 хв. на вул. Виговського, 100, у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager- 6820 ARНН-0826», тест № 2073, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Результати огляду на стан сп`яніння 1,54 промілле.

На зазначену постанову адвокат Роюк Л.І. подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року та провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 причину зупинки, а також озвучили конкретні ознаки алкогольного сп`яніння у розумінні наведених в інструкції, які стали підставою для ініціювання проведення огляду на стан сп`яніння.

Звертає увагу, що із відеозапису вбачається, що погодні умови під час проходження огляду були зимовими та холодними, що очевидно не узгоджується із зазначеною у роздруківці температурою +8,0 С.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Роюк Л.І. про розгляд справи у відсутність свого довірителя не заперечила.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення адвоката Роюк Л.І. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, що містяться у протоколі серії ЕПР1 № 559085 від 05.01.2026 року, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.01.2026 року, рапорті від 05.01.2026 року.

Передбачених законом підстав для визнання огляду недійсним апеляційний суд не встановив і таких підстав не наведено апелянтом.

Доводи апелянта про погодні умови під час проходження огляду, що не узгоджується із зазначеною у роздруківці температурою +8,0 С не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 підписав роздруківку результатів тестування на алкоголь з приладу Драгер та протокол про адміністративне правопорушення, чим засвідчив свою згоду із результатом огляду.

Також суд апеляційної інстанції переглянув відеозапис із камер спостереження працівників поліції зафіксовані, що долучено до матеріалів справи, на якому зафіксовано всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи захисника про те, що відеозапис є небезперервним, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими.

Судом апеляційної інстанції не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу адвоката Роюк Людмили Іванівни – залишити без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ