Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №742/3705/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/765/26

Єдиний унікальний № 742/3705/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,–

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП –

за участі:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 р., о 11 год. 49 хв., у м. Прилуки по вул. Авіаторів у напрямку в/м 12, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Subaru XV 2.0. /д.н.з. НОМЕР_1 /, під час зустрічного роз`їзду не дотрималася бокового інтервалу, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем Geely /д.н.з. НОМЕР_2 /. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 13.1, 13.3 ПДР, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнала повністю, у скоєному щиро розкаялася, підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та просила суворо не карати.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до п.13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Пунктом 13.3 ПДР України, передбачено, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду водій зобов`язаний дотримуватися безпечного інтервалу.

Враховуючи, що норма ст.124 КУпАП є бланкетною та не встановлює певних правил поведінки чи виконання обов`язків, а посилається на інші норми законодавчих актів, тобто, у даному випадку, доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та порушення водієм п.п. 13.1,13.3 ПДР, що перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.

Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 30.06.2026 р. серії ЕПР1 №706870; схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана учасниками без зауважень, відображає місце контакту транспортних засобів та локалізацію механічних пошкоджень; письмовими поясненнями учасників дорожнього руху; рапортом Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 30.06.2026 року; довідкою САП ВВГ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про те, що ОСОБА_1 отримувала посвідчення водіясерії НОМЕР_3 від 31.10.2024 року.

Механізм заподіяння видимих пошкоджень автомобілів Subaru XV 2.0. /д.н.з. НОМЕР_1 / та Geely /д.н.з. НОМЕР_2 /, які зафіксовані у схемі місця ДТП та наявні в матеріалах справи, повністю відповідає події ДТП яка відбулася 30.06.2026 р., викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення по справі не вбачається.

Клопотань щодо виклику інших свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів, дослідження обставин, які потребують спеціальних знань, від учасників провадження не надходило.

У зв`язку з вищевикладеним, суд, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, приходить до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв`язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимог п.п.13.1, 13.3 ПДР, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вищезазначені факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 665,60 грн, оскільки учасниками судового провадження будь-яких даних про те, що особа звільнена від сплати судового збору надано не було.

Керуючись ст.124, ст.ст.221,283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 /вісімсот п`ятдесяти/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов