Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №728/1557/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1557/26

номер провадження № 1-кп/728/135/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

потерпілої - ОСОБА_6

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмач у кримінальному провадженні №12026275500000052 від 06.06.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Курінь Бахмацького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, без утриманців, без інвалідності, з середньою-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби під час мобілізації, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, діючи умисно, у порушення вимог ст.ст. 3, 68, 92 Конституції України, ч.ч.1-2 ст.289 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 9, 11, 12, 125-126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 05.06.2026 близько 11:00 год., перебуваючи в кабінеті №10 поліклінічного відділення Бахмацької міської лікарні, що розташоване за адресою: м.Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, вул.Соборності,66, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи свій протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров`ю потерпілій та бажаючи їх настання, своєю лівою ногою наніс один удар в області спини своїй колишній цивільній дружині ОСОБА_6 , у результаті чого остання отримала тілесне ушкодження у виді садна крижової ділянки спини, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, які не спричинили короткочасний розлад здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю та пояснив, що дійсно він за обставин, вказаних у обвинувальному акті наніс удар ногою в область спини ОСОБА_6 . З обсягом обвинувачення погодився повністю, у скоєному щиро розкаявся, запевнив, що просив вибачення у потерпілої, порозумівся з нею, зробив для себе відповідні висновки та не допустить подібних дій у майбутньому.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що одного разу вона перебувала на своєму робочому місці у поліклінічному відділенні Бахмацької міської лікарні, коли до кабінету зайшов ОСОБА_4 та ударив її по спині; їй було дуже боляче і образливо, деякий час вона знаходилась у шоковому стані; на даний час вони порозумілися із ОСОБА_4 , він дійсно просив у неї пробачення; при призначенні ОСОБА_4 покарання поклалася на розсуд суду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, у суда немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає за доцільне не проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями потерпілої, обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .

Заслухавши потерпілу, обвинуваченого, з`ясувавши думку захисника та прокурора, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що його винуватість в пред`явленому обвинуваченні, окрім власного визнання ним своєї вини в судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов`язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися в заподіянні легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України і його дії кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст.65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного.

Як особа, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, за місцем проживання характеризується формально, раніше не судимий, розлучений, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу винного та його ставлення до вчиненого ним діяння, а також позицію потерпілої, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 такий вид покарання як штраф, що на думку суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності і захистом інтересів потерпілої.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-376, 381 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Зобов`язати ОСОБА_4 сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та потерпілій.

Суддя Бахмацького районного суду ОСОБА_1