Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №154/1468/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Суд: Володимирський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №154/1468/26

Суддя: Лутай А. М.

154/1468/26

1-кп/154/499/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030510000115 від 02.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинський Волинської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 17 лютого 2025 у справі № 165/328/25, яка набрала законної сили 27 лютого 2025 року, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 34 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Окрім того, відповідно до постанови Володимирського міського суду Волинської області, від 24 листопада 2025 року у справі 154/4647/25, яка набрала законної сили 05 грудня 2025 року, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 34 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Однак, 01 березня 2026 року о 17 год 54 хв ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що він позбавлений права керування транспортними засобами та зобов`язаний виконувати вищевказані рішення суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, маючи реальну можливість виконати дані судові рішення, з метою їх невиконання, умисно керував по вулиці Гоголя, села Житані, Володимирського району Волинської області автомобілем марки «Mercedes Benz E 250 TD», р.н.з. НОМЕР_1 , де був виявлений та зупинений працівниками СРПП Володимирського РВП, на підставі п.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив про обставини його вчинення, які є аналогічними тим, що викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх. У скоєному щиро каявся, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

Отже, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю встановлена в ході судового розгляду, і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини та щиросердному розкаянні, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є учасником бойових дій, особою з інвалідністю ІІІ групи, не одружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Як обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає його щире каяття.

З урахування вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах, установлених у санкції частини 1 статті 382 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речовий доказ у справі: оптичний диск, на якому містяться записи з нагрудних камер поліцейських та з відеореєстратора службового автомобіля наряду Вояж-12 від 01.03.2026 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуючий ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua