Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №580/5577/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року справа № 580/5577/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Янківської В.П.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

27 травня 2026 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

1) визнати протиправними дії у невиплаті Позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

2) зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він, як громадянин України з числа осіб рядового складу Збройних Сил, який у віці до 25 років був прийнятий на службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходить службу та брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, у зв`язку із наявністю у нього травми, одержаної під час захисту Вітчизни має законні підстави для виплати йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у повному розмірі, тобто 1 млн. гривень. Станом на день подання позову, пакет документів позивача для погодження щодо виплати одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» не сформовано.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06..2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав, хоча належним чином повідомлений про слухання справи через систему Електронний суд.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Солдат ОСОБА_2 проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 . В період служби ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року «особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про

затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень».

20.03.2024 року ОСОБА_2 отримав поранення під час виконання бойового завдання (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.04.2024 року.

16.04.2026 представник позивача – адвокат Трунілов Ярослав Олександрович засобами електронного зв`язку через Міністерство оборони України звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом та заявою, в яких порушувалося питання щодо виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої абзацами другим та четвертим пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153. Відповіді на дату звернення з позовом до суду не отримав.

Попередньо адвокат звертався з аналогічним запитом, та 11.09.2025 Військовою частиною НОМЕР_3 надана відповідь про те, що ними здійснюються заходи щодо перевірки достовірності та повноти відомостей, які впливають на нарахування та виплату військовослужбовцям одноразової грошової передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2025 року № 153 «Про затвердження порядку нарахування та виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011 (далі - Закон № 2011).

За змістом частини 1 статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону № 2011).

Приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011 унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Постанова № 153).

Пунктом 2 Постанови № 153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (надалі по тексту також Порядок № 153).

Відповідно до п.1 Постанови № 153, Кабінет Міністрів погоджується з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану(далі-експериментальний проект).

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 153 визначено, що учасниками експериментального проекту є ,зокрема, громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили тощо.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

За змістом підпункту 1 пункту 3 Постанови № 153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови № 153 встановлено, зокрема, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень; військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Таким чином, відповідно до абз.2 п.4 Постанови № 153 винагорода виплачується громадянам України з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу Збройних Сил, які: у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64,затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX; проходять військову службу; брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних дій строком, що за сукупністю становить не менше 6 місяців станом на дату набрання чинності цією постановою.

Абзацом 5 пункту 4 Постанови № 153 визначено випадки, коли винагорода не виплачується, а саме: військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

Повертаючись до фактичних обставин справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, 27.02.2023 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 був призваний на військову службу у Збройні Сили України та проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 .

Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) АДРЕСА_1 , № 65 вважати такими, що прибув у службове відрядження з 06 березня 2026 року з військової частини НОМЕР_5 відповідно до окремого доручення Головнокомандувача Збройних Сил України №1361/с від 05.02.2026 молодшого сержанта ОСОБА_3 , колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_6 . Зарахувати на котлове забезпечення за коефіцієнтом з вечері 06 березня 2026 року.

20 березня 2024 року при виконанні бойових завдань під час захисту Батьківщини отримав поранення внаслідок мінометного обстрілу противника в районі н.п. Тоненьке, Донецької області, , що підтверджується довідкою про обставини травми №1561/3033 від 08.04.2024 року. Підстава отримання довідки – наказ командира ВЧ НОМЕР_6 від 04.04.2024 № 169.

Разом з тим, щодо протиправних дій відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті винагороди, то варто зазначити таке.

Так, Верховним Судом у постанові від 07.07.2021 у справі № 9901/345/20 звернуто увагу на те, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значущих та обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені; для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Для з`ясування протиправності бездіяльності необхідно врахувати: конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків; юридичний зміст, значущість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення; шкідливість/протиправність заінтересованої особи.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 20.02.2025 № 999/уд, а згодом від 26.09.2025 № 5601/уд, в якому визначалось завдання: щодо проведення аналізу наявності військовослужбовців, які мають право на отримання винагороди; організувати роботу, зокрема, щодо: створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення; документального підтвердження відсутності (наявності) у вказаних військовослужбовців випадків притягнення до відповідальності; з`ясування (отримання) інформації щодо наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, перебування військовослужбовця у полоні (крім тих, які добровільно здалися в полон); оформлення відповідних довідок тощо.

Матеріалами справи стверджується, що з метою забезпечення виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» Військовою частиною НОМЕР_6 вживаються заходи щодо реалізації права військовослужбовця ОСОБА_3 на нарахування та виплату одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2025 року № 153 «Про затвердження порядку нарахування та виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України», а саме:

- здійснюються заходи щодо перевірки достовірності та повноти відомостей які впливають на нарахування та виплату військовослужбовцям одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2025 року № 153 «Про затвердження порядку нарахування та виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України». відносно як ОСОБА_4 так і інших військовослужбовців, які потенційно можуть мати право на отримання даної винагороди.

- проводиться збір та підтвердження інформації щодо сумарної кількості днів безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та інших відомостей які впливають на здійснення нарахування та виплати даної одноразової грошової винагороди, в ході якого буде сформовано довідку про безпосередню участь у бойових діях за формою, затвердженою Окремим дорученням Міністра оборони України № 999/уд від 20 лютого 2025

року.

- попередньо прийнято рішення про включення військовослужбовця ОСОБА_5 до списків осіб, які підпадають під критерії для нарахування одноразової грошової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2025 року № 153 «Про затвердження порядку нарахування та виплати одноразової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».

Наведені факти свідчать про те, що Військовою частиною НОМЕР_3 вживалися відповідні заходи щодо реалізації Постанови № 153 щодо військовослужбовців та остаточного рішення не приймалося.

Наведене свідчить про те, що з моменту введення в дію Постанови № 153 до моменту направлення документів на погодження до вищестоящого командування, в тому числі і щодо позивача, вживаються належні дії по виконання вимог Окремого доручення Міністра оборони України щодо реалізації Постанови № 153.

За наведеного суд вважає, що доводи позивача про визнання протиправними дій саме Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не нарахуванні та невиплаті одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови № 153, не знайшли свого підтвердження та як наслідок, не відповідають дійсності.

Суд наголошує, що саме Військовою частиною НОМЕР_6 вживаються заходи щодо реалізації права позивача ОСОБА_1 на виплату ОГД, та саме посадові особи ВЧ НОМЕР_6 здійснюють пошук, опрацювання, виготовлення та надання відповідної інформації, що обліковується та розпорядником якої є військова частина.

Суд зауважує, що відповідач – ВЧ НОМЕР_2 не відмовлявся від нарахування та виплати такої грошової винагороди. Отже позовні вимоги зобов`язального характеру стосовно виплати одноразової грошової винагороди є передчасними та задоволенню не належать.

Відповідно до частин першої та другої и статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА