Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №580/1694/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року справа № 580/1694/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач) в якому позивачка просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбачену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» при звільненні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Під час воєнного стану особи, які уклали контракт на умовах, визначених цим Порядком, призначаються до військових частин відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він має право на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153, однак відповідач станом на час звернення до суду відповіді на його рапорт та адвокатські звернення не подав.

Ухвалою суду від 24.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що разом із позовною заявою позивачем подано довідку військової частини НОМЕР_2 №1275 від 09 квітня 2025 року про його безпосередню участь у бойових діях протягом значного періоду часу. Разом з тим, на запит військової частини НОМЕР_1 від військової частини НОМЕР_2 надійшла офіційна відповідь та довідка, відповідно до якої позивач брав безпосередню участь у бойових діях протягом 60 днів. Таким чином, відомості, зазначені у довідці, поданій позивачем до суду, суттєво відрізняються від інформації, наданої безпосередньо військовою частиною НОМЕР_2 у відповідь на офіційний запит відповідача. На момент звернення позивача до суду процедура встановлення підстав для виплати одноразової грошової винагороди не була завершена, оскільки тривало отримання та опрацювання документів щодо участі позивача у бойових діях. Отже, позов подано передчасно, оскільки питання щодо можливості виплати винагороди перебуває на стадії опрацювання та перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження військової служби в бойових умовах з метою недопущення ризиків переплат та незаконних виплат грошових коштів. Додатково відповідачем зазначено, що у даному випадку жодного рішення про відмову позивачу у виплаті винагороди відповідачем не приймалося, а отже право позивача не може вважатися порушеними.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій ним зазначено, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Ухвалою суду від 08.04.2026 витребувано від Військової частини НОМЕР_1 завірені належним чином копії документів, що стосуються спірних правовідносин: належним чином засвідчену копію довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях. Документи, що стали підставою для видачі довідки №1275 від 09.04.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на ОСОБА_1 , а саме: витяги із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 : №128/9/434 зм від 18.03.2023; №235/9/434 від 06.09.2023; витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_2 : №99 від 04.04.2023; №163 від 05.06.2023; №166 від 08.06.2023; №172 від 13.06.2023; №174 від 15.06.2023; №179 від 20.06.2023; №188 від 28.06.2023; №195 від 05.07.2023; №196 від 06.07.2023; №276 від 23.09.2023. Зупинено провадження у справі до надання суду витребуваних документів.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 повторно витребувано від військової частини НОМЕР_2 завірені належним чином копії документів, що стосуються спірних правовідносин: належним чином засвідчену копію довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях; документи, що стали підставою для видачі довідки №1275 від 09.04.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на ОСОБА_1 , а саме: витяги із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 : №128/9/434 зм від 18.03.2023; №235/9/434 від 06.09.2023; витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_2 : №99 від 04.04.2023; №163 від 05.06.2023; №166 від 08.06.2023; №172 від 13.06.2023; №174 від 15.06.2023; №179 від 20.06.2023; №188 від 28.06.2023; №195 від 05.07.2023; №196 від 06.07.2023; №276 від 23.09.2023. Зупинено провадження у справі до надання суду витребуваних документів.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 поновлено провадження у справі.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 21.07.2025 по 19.01.2026.

09 грудня 2025 року представницею позивача було надіслано на адресу військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит разом із рапортом від 17.10.2025 щодо нарахування та виплати позивачу винагороди, відповідно до Постанови №153 та Окремого доручення Міністра оборони України № 5601/уд від 26.09.2025 (далі - Доручення №5601/уд) та рапортом про не бажання продовжувати військову службу по закінченню дії контракту. Даний запит командування військової частини НОМЕР_1 було отримано 12 грудня 2025 року.

У зв`язку з не отриманням відповіді на вищезазначений адвокатський запит від 09 грудня 2025 року представницею позивача було повторно 06 січня 2026 року (поштове відправлення №1800100751950) направлено адвокатський запит до командування військової частини НОМЕР_1 . Даний запит командування військової частини НОМЕР_3 було отримано 12 січня 2026 року.

04 січня 2026 представницею позивача в інтересах позивача було направлено скаргу до Генерального штабу Збройних Сил України щодо ігнорування вищевказаних запитів та рапорту ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати винагороди, відповідно до Постанови №153 та Окремого доручення Міністра оборони України № 5601/уд від 26.09.2025.

Оскільки станом на дату подання даного позову відповідач жодної відповіді на адвокатські запити не надав, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що за змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі – Постанова № 153, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пізніше у вказану Постанову № 153 Кабінетом Міністрів України двічі вносилися зміни: постановою КМУ № 387 від 01.04.2025, дата набрання чинності: 08.04.2025 (дата публікації в «Урядовому кур`єрі»); постановою КМУ № 942 від 30.07.2025, дата набрання чинності: 07.08.2025 (дата публікації в «Урядовому кур`єрі»).

Абзацом другим пункту 2 Постанови № 153 було вирішено затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Згідно з пунктом 3 Постанови № 153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу; Збройні Сили; Міністерство оборони; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3)фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 (в редакції Постанови КМУ № 387 від 01.04.2025) військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Таким чином, абзаци 2 та 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153, як в редакції постанови № 387 від 01.04.2025 (діяла в період з 08.04.2025 по 06.08.2025), так і в редакції постанови № 942 від 30.07.2025 (діє з 07.08.2025 по теперішній час), встановлює обов`язкові умови, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме:

1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою № 153 (11 лютого 2025 року): до 25 років;

3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64;

4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою або припинення (розірвання) контракту з підстав, визначених підпунктами «а» або «б» пункту 2, підпунктами «б» або «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за умови наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, через які військовослужбовець не зміг виконати умови контракту;

5. (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року);

(абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).

Наведеними вище нормами визначена сукупність умов для набуття військовослужбовцем з числа громадян України права на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.

Судом встановлено, що 09 грудня 2025 року представницею позивача було надіслано на адресу військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит разом із рапортом від 17.10.2025 щодо нарахування та виплати позивачу винагороди, відповідно до Постанови №153 та Окремого доручення Міністра оборони України № 5601/уд від 26.09.2025 (далі - Доручення №5601/уд) та рапортом про не бажання продовжувати військову службу по закінченню дії контракту. Даний запит командування військової частини НОМЕР_1 було отримано 12 грудня 2025 року.

У зв`язку з не отриманням відповіді на вищезазначений адвокатський запит від 09 грудня 2025 року представницею позивача було повторно 06 січня 2026 року (поштове відправлення №1800100751950) направлено адвокатський запит до командування військової частини НОМЕР_1 . Даний запит командування військової частини НОМЕР_3 було отримано 12 січня 2026 року.

04 січня 2026 представницею позивача в інтересах позивача було направлено скаргу до Генерального штабу Збройних Сил України щодо ігнорування вищевказаних запитів та рапорту ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати винагороди, відповідно до Постанови №153 та Окремого доручення Міністра оборони України № 5601/уд від 26.09.2025.

Станом на дату подання даного позову відповідач жодної відповіді на адвокатські запити не надав.

Відповідно до Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 року № 735, у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян має забезпечуватись кваліфікований, неупереджений, об`єктивний і своєчасний розгляд звернень. До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать дії, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина будь-які обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Так, рапорт - це вид службового документу Збройних Сил України, який є письмовим звернення військовослужбовця до вищого по посаді чи званню військовослужбовця з викладом питань службового або особистого характеру та відображає прагнення військовослужбовця реалізувати свої права.

Відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ) вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов`язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Так, ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, зокрема обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Згідно п. 117 Дисциплінарного статуту ЗСУ пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді. Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ наказу Міністерства оборони України від 06.08.2024 року № 531 «Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України» (далі - Наказ № 531), у паперовому рапорті військовослужбовець вказує найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок « Рапорт «; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем по суті не було розглянуто рапорт позивача від 17.10.2025, та не прийнято рішення про нарахування або про відмову у нарахуванні позивачу одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”, про що військовою частиною НОМЕР_1 не заперечується у відзиві на позов.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним рішення про нарахування або про відмову у нарахуванні позивачу одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути рапорт позивача від 17.10.2025 та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду, однак позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн. гривень - є передчасними та задоволенню не підлягають.

Суд не приймає до уваги посилання учасників справи на кількість днів участі позивача у бойових діях (60 чи 192 дні), оскільки такі обставини вже виникли під час розгляду справи по суті та не були підставою (обставиною) для звернення до суду із даним позовом, а матеріали справи не містять заяви позивача про зміну предмету або підстав позову.

Таким чином, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позову задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 17.10.2025 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17.10.2025 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” та прийняти рішення по суті про нарахування або про відмову у нарахуванні позивачу одноразової грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ