Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №580/6151/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року справа № 580/6151/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Житомирській області від 28.01.2026 №232730030491 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Житомирській області зарахувати до наявного у ОСОБА_1 страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування: з 29.01.1998 по 30.06.1998, з 01.08.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.03.1999, з 01.05.1999 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.10.1999, з 01.12.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.07.2000 по 31.07.2000, з 01.10.2000 по 31.10.2000;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Житомирській області зарахувати до наявного у ОСОБА_1 страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування в період з січня 2004 року по грудень 2010 року шляхом врахування повних місяців;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2026 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення», як учаснику бойових дій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач протиправно не врахував до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування: з 29.01.1998 по 30.06.1998, з 01.08.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.03.1999, з 01.05.1999 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.10.1999, з 01.12.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.07.2000 по 31.07.2000, з 01.10.2000 по 31.10.2000, з січня 2004 року по грудень 2010 року шляхом врахування повних місяців, тому вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що позивач не має права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення», так як до страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 29.01.1998 по 30.06.1998, з 01.08.1998 по 31.03.1999, з 01.05.1999 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.10.1999, з 01.12.1999 по 30.04.2000, з 01.07.2000 по 31.07.2000, з 01.10.2000 по 31.10.2000, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та відсутня інформація про систему оподаткування, а також не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2011 по 30.06.2011, з 01.01.2012 по 30.06.2013, з 01.08.2013 по 31.08.2013, з 01.10.2013 по 31.05.2017, з 01.10.2017 по 30.11.2018, з 01.09.2020 по 31.10.2021, з 01.12.2021 по 31.03.2024, з 01.12.2025 по 31.12.2025 оскільки відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 20.01.2026 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області заяву про дострокове призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як особі, якій надано статус учасника бойових дій.

Відповідачем за наслідками розгляду заяви позивача прийнято рішення від 28.01.2026 №232730030491 про відмову у призначені позивачу пенсії за віком через відсутність у нього необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Судом встановлено, що 20.01.2026 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області заяву про дострокове призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як особі, якій надано статус учасника бойових дій.

Відповідачем за наслідками розгляду заяви позивача прийнято рішення від 28.01.2026 №232730030491 про відмову у призначені позивачу пенсії за віком через відсутність у нього необхідного страхового стажу, так як до страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 29.01.1998 по 30.06.1998, з 01.08.1998 по 31.03.1999, з 01.05.1999 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.10.1999, з 01.12.1999 по 30.04.2000, з 01.07.2000 по 31.07.2000, з 01.10.2000 по 31.10.2000, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та відсутня інформація про систему оподаткування, а також не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2011 по 30.06.2011, з 01.01.2012 по 30.06.2013, з 01.08.2013 по 31.08.2013, з 01.10.2013 по 31.05.2017, з 01.10.2017 по 30.11.2018, з 01.09.2020 по 31.10.2021, з 01.12.2021 по 31.03.2024, з 01.12.2025 по 31.12.2025 оскільки відсутні дані в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату страхових внесків.

Так, статтею 11 Закону №1058-IV визначено перелік осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Пунктом 2 зазначеної статті визначено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно сплати страхових внесків). Страховий стаж обчислюється у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою ніж мінімальний страховий внесок.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно п. 3-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вказане до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);

- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Відповідно до ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України № від 26.12.1992 «Про прибутковий податок з громадян» громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку.

Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім`я цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім`ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент. Форма патенту встановлюється центральним податковим органом України.

Щодо спрощеної системи оподаткування, то така система запроваджена з 01.01.1999 на підставі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 за №727/98.

Згідно з статтею 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» дія цього Указу не поширюється на:

суб`єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» в частині придбання спеціального торгового патенту;

фізичних осіб, які відповідно до законодавства України сплачують фіксований податок;

довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

суб`єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб`єктів, які не є суб`єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування).

Відповідно до статті 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» суб`єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, мають право обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом одержання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за календарний місяць.

У разі коли фізична особа - суб`єкт підприємницької діяльності здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Суб`єкти підприємницької діяльності - фізичні особи перераховують суми єдиного податку на окремий рахунок відділень Державного казначейства України

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 55 відсотків; до Пенсійного фонду України - 40 відсотків; на обов`язкове соціальне страхування - 5 відсотків.

Статтею 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» визначено, що суб`єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов`язкових платежів): податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов`язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на відрахування до Пенсійного фонду; збору за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів.

Таким чином, згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» платник єдиного податку не є платником збору на відрахування до Пенсійного фонду.

Отже, перебування фізичної особи-підприємця на спрощеній системі оподаткування з 01.01.1999 підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку. Такий підприємець не є платником страхових внесків до Пенсійного Фонду України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до заяви про призначення пенсії від 20.01.2026 додано до територіального органу ПФУ наступні документи:

- диплом серії НОМЕР_1 від 24.06.1992, виданий Черкаським державним педагогічним інститутом;

- трудову книжку серії НОМЕР_2 , заповнена 30.12.1991 Червонослобідською школою №2;

- посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 27.05.2025, видане кадровим центром сухопутних військ Збройних сил України;

- довідку про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації № 1664/1 від 01.01.2026, видана військовою частиною НОМЕР_4 ;

- довідку від 20.01.2026 № 47/10-01.2.1-02, видана Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради про отримання компенсації за догляд за особою з інвалідністю І групи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.10.2019 по 07.08.2020;

- свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, видане Черкаською міською радою 29.01.1998 №161118;

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.12.2025;

- квитанції про сплату фіксованого податку від 20.07.1998, від 25.08.1998, від 28.10.1998, від 24.11.1998;

- квитанції про сплату фіксованого податку від 08.04.1999, від 01.07.1999, від 30.11.1999;

- квитанції про сплату фіксованого податку від 04.05.2000, від 30.05.2000, від 30.06.2000, від 02.08.2000, від 30.08.2000, від 28.09.2000, від 01.11.2000, від 17.11.2000;

- квитанції про сплату фіксованого податку від 29.01.2001, від 26.02.2001, від 28.03.2001, від 28.04.2001, від 30.05.2001, від 27.06.2001, від 30.07.2001, від 27.08.2001, від 01.10.2001, від 29.10.2001, від 27.11.2001, від 13.12.2001;

- квитанції про сплату фіксованого податку від 28.02.2002, від 28.03.2002, від 07.05.2002;

- квитанції про сплату єдиного податку від 11.06.2002, від 11.08.2002, від 01.10.2002, від 15.11.2002, від 03.12.2002;

- квитанції про сплату єдиного податку від 21.01.2003, від 26.03.2002, від 02.04.2003, від 08.04.2003, від 21.04.2003; від 30.04.2003; від 16.05.2003; від 18.06.2003, від 18.07.2003, від 19.08.2003, від 28.10.2003, від 27.11.2003.

Суд зазначає, що відсутність у Реєстрі певних даних про сплату позивачем страхових внесків (єдиного внеску) сама по собі не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду зайняття позивачем підприємницькою діяльністю, так як він не має відповідати за незбереження відповідачем документів про нарахування страхових внесків/ збору на загальнообов`язкове державне страхування. Доказів наявності заборгованості перед пенсійним органами зі сплати необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності за спірний період, відповідач – пенсійний орган не надав до суду.

Таким чином, спірний період здійснення позивачем підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування з 29.01.1998 по 30.06.1998, з 01.08.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.03.1999, з 01.05.1999 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.10.1999, з 01.12.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.07.2000 по 31.07.2000, з 01.10.2000 по 31.10.2000, а період з січня 2004 року по грудень 2010 року шляхом врахування повних місяців - підлягає зарахуванню до його страхового стажу.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.01.2026 №232730030491.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Так, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.01.2026 про призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.01.2026 №232730030491 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування з 29.01.1998 по 30.06.1998, з 01.08.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.03.1999, з 01.05.1999 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 31.10.1999, з 01.12.1999 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.07.2000 по 31.07.2000, з 01.10.2000 по 31.10.2000, а перуод з січня 2004 року по грудень 2010 шляхом врахування повних місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2026 про призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ