Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №580/4685/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року справа № 580/4685/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства “Уманьгаз” про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до ПрАТ “Уманьгаз” (20300, м. Умань, вул. Дерев`янка, 19) в якій просить:

- визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства “Уманьгаз” щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.04.2026;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство “Уманьгаз” надати точну, повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.04.2026 з урахуванням висновків суду.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що звернулася до відповідача з інформаційним запитом, в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію у кого ПрАТ «Уманьгаз» замовляло розробку WEB сервісу Gasolina, яку назву мав web сервіс для населення та надати копії підтверджуючих документів. Відповідач у наданні такої інформації відмовив, пославшись на її конфіденційність. Однак, на переконання позивача така інформація не є конфіденційною, оскільки програмне забезпечення Gasolina Online використовується для обробки персональних даних позивача, крім того відповідачем вже оприлюднювалася інформація щодо іншого оператора ГРМ. Таким чином, на переконання позивача їй надано неточну, неповну та недостовірну інформацію на інформаційний запит.

Ухвалою суду від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що свою відповідь вважає законною та такою, що не порушує прав позивача, оскільки інформація, яку просила надати позивач становить інформацію з обмеженим доступом.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі, оскільки доводи відзиву не спростовують аргументи позивача, викладені у позовній заяві та є необгрунтованими.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Уманьгаз» з інформаційним запитом від 28.04.2026, в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію у кого ПрАТ «Уманьгаз» замовляло розробку WEB сервісу Gasolina, яку назву мав web сервіс для населення та надати копії підтверджуючих документів.

Листом від 04.05.2026 №1126 ПрАТ «Уманьгаз» за результатами розгляду інформаційного запиту позивача, повідомлено, що ПрАТ «УМАНЬГАЗ» використовує програмний комплекс GASOLINA в результаті інтеграції у структуру вказаного програмного продукту поставлених постачальником оновлень та включає в себе їх адаптивну верстку з комп`ютерною програмою, здійснення їх установки, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків. ПрАТ «УМАНЬГАЗ» не є розробником даного програмного продукту та не має на нього майнових прав інтелектуальної власності. Поставка програмного продукту GASOLINA для ПрАТ «УМАНЬГАЗ» здійснювалася на підставі укладеного договору. Відповідно до його положень, кожна зі сторін зобов`язується забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації під час виконання договору. Передача конфіденційної інформації юридичним і фізичним особам, що не мають відношення до даного Договору, її опублікування, може мати місце лише у випадку письмової згоди Сторін. Наразі, письмова згода між ПрАТ «УМАНЬГАЗ» та постачальником програмного продукту, відсутня. У зв`язку з вказаним, надати інформацію на ваш запит, Товариство не має права та повноважень.

Вважаючи, що відповідач не надав точну, повну та достовірну інформації на її запит, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес регулює Закон України від 15.08.2020 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративний суд від 29.09.2016 №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону №2939-VI).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

Згідно із статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

- суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

- суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

- юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Відповідно до частини 3 статті статті 13 Закону №2939-VI на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Статтею 20 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із частиною 2 статті 22 Закону №2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідно до статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що позивач звернулася до ПрАТ «Уманьгаз» з інформаційним запитом від 28.04.2026, в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію у кого ПрАТ «Уманьгаз» замовляло розробку WEB сервісу Gasolina, яку назву мав web сервіс для населення та надати копії підтверджуючих документів.

У відповідь на вказаний запит відповідач листом від 04.05.2026 №1126 повідомив, що ПрАТ «УМАНЬГАЗ» використовує програмний комплекс GASOLINA в результаті інтеграції у структуру вказаного програмного продукту поставлених постачальником оновлень та включає в себе їх адаптивну верстку з комп`ютерною програмою, здійснення їх установки, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків. ПрАТ «УМАНЬГАЗ» не є розробником даного програмного продукту та не має на нього майнових прав інтелектуальної власності. Поставка програмного продукту GASOLINA для ПрАТ «УМАНЬГАЗ» здійснювалася на підставі укладеного договору. Відповідно до його положень, кожна зі сторін зобов`язується забезпечити нерозголошення конфіденційної інформації під час виконання договору. Передача конфіденційної інформації юридичним і фізичним особам, що не мають відношення до даного Договору, її опублікування, може мати місце лише у випадку письмової згоди Сторін. Наразі, письмова згода між ПрАТ «УМАНЬГАЗ» та постачальником програмного продукту, відсутня. У зв`язку з вказаним, надати інформацію на ваш запит, Товариство не має права та повноважень.

Суд зазначає, що статтею 6 Закону № 2939-VI встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Частиною 2 вказаної норми передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Таким чином, наявність підстав для відмови в наданні інформації з огляду на віднесення її до інформації з обмеженим доступом, може бути встановлена лише шляхом застосування «трискладового тесту», закріпленого частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI.

Відмова в наданні інформації є обґрунтованою лише у разі, якщо розпорядник на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. В іншому випадку така відмова надати запитувану інформацію є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону.

У постанові від 05.09.2019 у справі №806/1165/16 колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначила, що доступ до публічної інформації підлягає обмеженню відповідно до умов, передбачених законом. Так, важливою вихідною точкою для застосування цих обмежень є принцип максимальної відкритості або презумпції відкритості, який передбачає, що будь-яка інформація, яка знаходиться в розпорядника публічної інформація є відкритою. І це припущення може бути спростовано, якщо розпорядник доведе, що було дотримано сукупність таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні («трискладовий тест»).

Проте, вказаних підстав у листі ПрАТ «УМАНЬГАЗ» від 04.05.2026 №1126 не було наведено.

Зазначений лист відповідача не містить вказівки на те, яким саме законним інтересам буде завдано шкоду у разі надання позивачу інформації і чому обмеження доступу до інформації відповідає таким інтересам; в чому саме ця шкода полягає і в чому полягає її істотність; не зазначено причинно-наслідкового зв`язку між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Отже, відповідач не застосував при наданні відповіді вимоги "трискладового тесту".

Таким чином, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що зазначена інформація є конфіденційною або з обмеженим доступом, або містить державну таємницю.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на Положення про інформацію з обмеженим доступом ПАТ «УМАНЬГАЗ», яке затверджено наказом №76 від 31.03.2016 «Про затвердження Посадової інструкції заступника голови правління з питань безпеки та Положень…», згідно з яким до переліку відомостей, що становлять інформацію з обмеженим доступом та підлягають захисту відноситься інформація про умови договорів із споживачами природного газ, іншими контрагентами та інформація, що міститься в документах в роботі з ними, оскільки наведене не було підставою відмови у наданні інформації та у листі ПрАТ «УМАНЬГАЗ» від 04.05.2026 №1126 відсутні.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

У такому випадку копія документа повинна надаватися у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування або іншим способом на вибір розпорядника інформації.

З огляду на наведене, слід дійти висновку, що Закон України "Про доступ до публічної інформації" забороняє розпоряднику інформації відмовляти у доступі до документу, натомість наділяючи розпорядника інформації правом визначення обсягів інформації, що надається.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Саме такий підхід значно посилює позиції невладної особи, якій бракує правових знань, щоб самостійно довести перед судом слушність своїх тверджень.

Суд враховує, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Безспірно, в силу вимог ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вказане порушене право позивача може бути захищене судом шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на наведене, порушені права підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправними дії щодо невиконання обов`язку, передбаченого пунктом шостим частини першої статті 14 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації", а саме у необгрунотованості відмови у наданні повної та достовірної інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 28.04.2026 відповідно до змісту запиту та зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача на інформацію в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Тому вимоги позивача є частково обгрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства “Уманьгаз”, щодо невиконання обов`язку, передбаченого пунктом шостим частини першої статті 14 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації", а саме необгрунтованої відмови у наданні повної та достовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.04.2026 відповідно до змісту запиту.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство “Уманьгаз” повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.04.2026 в порядку, встановленому Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР