Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №522/12420/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12420/26

Провадження по справі № 1-кп/522/2981/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні за №12026163470000680 від 26.06.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, учня 11-го класу Одеського ліцею №68, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від. 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжений, останній раз 27.04.2026 указом Президента України № 342/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 № 4857-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб, тобто до 05 години 30 хвилин 08.08.2026.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (Закон № 389-VIII від 12.05.1995 в редакції від 29.09.2022) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Також, відповідно до статті 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Проте, не заважаючи на обізнаність з вказаними нормативно-правовими актами Особа 1, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, який самовільно залишив місце проходження військової служби та перебував у статусі особи, що здійснила самовільне залишення частини (СЗЧ), будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та на початку січня 2026 року, розробив план систематичного вимагання коштів у жителів м. Одеси під приводом неіснуючих боргових зобов`язань.

Для реалізації свого злочинного плану, використовуючи свої яскраво виражені лідерські якості, Особа 1 організував та очолив організовану групу для вчинення злочинів проти власності, до складу якої залучив раніше судимого за спричинення тілесних ушкоджень Особа 2, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якими підтримував дружні відносини, разом проживав та довів до кінця розроблений ним злочинний план, розподіливши при цьому їх ролі та функції, спрямовані на досягнення цього плану, шляхи прикриття своєї злочинної діяльності, отримання та розподілу незаконних матеріальних благ між членами організованої групи.

Стійкість організованої групи виражалась у її тривалому характері функціонування, наявності чіткої внутрішньої організації, стабільних, міцних, дружніх і близьких стосунках, внутрішніх зв`язках між її учасниками, існуванні певних правил поведінки, підтримання фізичної підготовки, спільної мети, яка базувалася на бажанні кожного з них отримувати стабільні незаконні прибутки для задоволення власних потреб у виді коштів, а також в обізнаності кожного учасника організованої групи щодо єдиного плану та постійної координації дій усіх учасників, спрямованих на систематичне вчинення особливо тяжких корисливих злочинів з метою незаконного збагачення.

Зокрема, стійкість групи проявлялась у стабільному та незмінному складі її учасників - Особи 1, Особи 2 та ОСОБА_3 , які протягом тривалого часу діяли спільно, узгоджено та відповідно до заздалегідь визначених ролей. Кожен з учасників виконував конкретні функції, відведені йому організатором групи, що забезпечувало безперервність та ефективність злочинної діяльності.

Крім цього, стійкість організованої групи підтверджується наявністю єдиного злочинного плану, який передбачав пошук потерпілих, організацію зустрічей під вигаданими приводами, висування незаконних вимог про передачу коштів, застосування психологічного тиску, погроз застосування фізичного насильства, демонстрацію холодної зброї, а також подальший розподіл незаконно отриманих коштів між учасниками групи.

Стійкість злочинного об`єднання також виражалась у систематичності злочинної діяльності, оскільки учасники групи неодноразово вчиняли аналогічні епізоди вимагання щодо різних потерпілих за єдиним сценарієм та із застосуванням однакових методів залякування і психологічного впливу. Дії учасників групи носили не випадковий характер, а були об`єднані спільним злочинним умислом та спрямовані на досягнення єдиного результату - незаконного отримання прибутку.

Також стійкість організованої групи забезпечувалась постійним зв`язком між її учасниками, узгодженим розподілом ролей та взаємодією під час реалізації злочинного умислу.

Стійкість організованої групи також підтверджується наявністю між її учасниками тісних взаємозв`язків, взаємної довіри, підпорядкування організатору групи - ОСОБА_8 , а також здатністю групи продовжувати злочинну діяльність протягом певного часу.

Про стійкість групи свідчило також застосування заходів конспірації, які виражалися у завчасному підшукуванні місць зустрічей, виборі малолюдних або несподіваних для потерпілих локацій, використанні вигаданих приводів для їх проведення, узгодженості дій учасників та здійсненні психологічного впливу на потерпілих, що фактично позбавляло останніх можливості звернутися по допомогу.

При цьому, Особа 1 виконував роль організатора, до функцій якого відносилось: забезпечення функціонування групи, розробка загального плану злочинної діяльності, визначення потерпілих, у яких в подальшому вимагались кошти, визначення місця та час вчинення злочинів, координація дій учасників організованої групи, розподіл ролей між Особа 2 та ОСОБА_3 , визначення способу психологічного впливу на потерпілих, визначення порядку застосування ножів та холодної зброї з метою залякування потерпілих, забезпечення конспірації злочинної діяльності, контроль виконання учасниками організованої групи наданих їм вказівок, розподіл незаконно отриманих коштів між учасниками організованої групи.

У свою чергу Особа 2 та ОСОБА_3 відповідно до відведених їм ролей виконували функції виконавців.

Особа 2 як член організованої групи, у відповідності до відведеної йому ролі, виконував наступні функції: погрожував потерпілим застосуванням фізичного насильства, наносив потерпілим удари руками, демонстрував ніж та телескопічну дубинку, здійснював фізичний та психологічний тиск на потерпілих, брав участь у незаконному обмеженні свободи потерпілих, отримував кошти від потерпілих. Як член організованої групи отримував частину незаконного прибутку у розмірі, визначеному організатором.

ОСОБА_3 , будучи неповнолітнім, як член організованої групи, у відповідності до відведеної йому ролі, виконував наступні функції: вимагав кошти у потерпілих, здійснював психологічний тиск на потерпілих, супроводжував потерпілих під час незаконного обмеження їх свободи пересування, надавав банківські реквізити для перерахування коштів, виконував вказівки організатора Особа 1 Як член організованої групи отримував частину незаконного прибутку у розмірі визначеному організатором.

Конспірація злочинної діяльності організованої групи забезпечувалась Особа 1 шляхом використання мобільних застосунків миттєвого обміну повідомленнями, через які учасники групи узгоджували свої дії, розподіляли ролі, обговорювали способи висування незаконних вимог щодо передачі коштів потерпілими.

Для реалізації злочинного умислу учасники організованої групи призначали зустрічі з потерпілими під вигаданими приводами. Під час таких зустрічей учасники організованої групи висували незаконні вимоги про передачу коштів, використовуючи свою кількісну перевагу, демонструючи готовність до застосування насильства та створюючи у потерпілих реальні побоювання за власне життя, здоров`я та майно.

Таким чином, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, об`єднані єдиним злочинним умислом, спрямованим на систематичне незаконне одержання коштів від потерпілих шляхом вимагання, у період з початку січня 2026 року по 20.01.2026 вчинили ряд злочинів, пов`язаних з вимаганням коштів у жителів м. Одеси, за наступних обставин.

Епізод 1

З метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, Особа 1, а також Особа 2 та ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, починаючи з 02.01.2026 по 20.01.2026, як особисто так і неодноразово у телефонному режимі почали висувати малознайомому потерпілому ОСОБА_9 , незаконну вимогу у необхідності передачі їм коштів у сумі 17 600 доларів США, під приводом вигаданого боргу, погрожуючи при цьому фізичним насильством.

В подальшому, 07.01.2026 приблизно о 12 год. 35 хв. Особа 1 разом Особа 2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, прибули за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська біля будинку № 8, поряд з яким у сквері почали очікувати потерпілого ОСОБА_9 , з яким напередодні домовилися про зустріч. Після чого, побачивши потерпілого, який йшов їм на зустріч, діючи спільно та узгоджено, підійшли до нього і оточили його.

Далі, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , реалізуючи свій єдиний спільний злочинний умисел, направлений на вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм коштів у сумі 17 600 доларів США, під приводом вигаданого боргу.

Проте, незважаючи на позицію ОСОБА_9 про відсутність боргу,

Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , продовжили вимагати у потерпілого кошти, при цьому погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, після чого ОСОБА_8 наніс потерпілому ОСОБА_9 один ляпас долонею в область обличчя.

Після цього, Особа 1 взяв у Особа 2 ніж та демонструючи ним і погрожуючи його застосуванням потерпілому ОСОБА_9 , здійснюючи тим самим психологічний вплив, продовжували висувати вимоги щодо передачі коштів, висловлювати погрози застосування фізичного насильства з нанесенням тілесних ушкоджень, в результаті чого Особа 1 наніс потерпілому ОСОБА_9 один удар рукою в область грудної клітини з вимогою передати їм частину коштів із загальної суми вигаданого боргу.

Надалі, потерпілий ОСОБА_9 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 1 000 доларів США та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений передати організованій групі у складі Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.01.2026 становило 43 000 гривень), які взяв Особа 1, пригрозивши ОСОБА_9 фізичною розправою у випадку неповернення решти суми вигаданого боргу у розмірі 17 600 доларів США.

В подальшому, Особа 1, діючи у складі організованої групи з

Особа 2 та ОСОБА_3 , відповідно до визначених ролей, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу направленого на вимагання коштів до кінця, 20.01.2026 приблизно о 12 год. 50 хв. прибули за місцем перебування потерпілого ОСОБА_9 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 , де стали очікувати на останнього.

Далі, приблизно о 13 год. 00 хв. Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , побачивши ОСОБА_9 , який виходив з вищевказаного будинку, реалізуючи свій єдиний спільний злочинний умисел, направлений на вимагання коштів у потерпілого, з винятковим цинізмом, розуміючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства, обмеження його свободи та нанесенням тілесних ушкоджень, підбігли до нього та коли останній намагався сісти до свого автомобіля марки «Tesla» чорного кольору, ОСОБА_10 підбіг до нього та наніс потерпілому ОСОБА_9 один удар рукою в область грудей, при цьому погрожував застосуванням телескопічної дубинки, яку тримав у руках, змушуючи останнього сісти з ними до автомобіля.

На що, потерпілий ОСОБА_9 , усвідомлюючи реальність висловлених погроз та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений виконати їх вимоги та сісти за кермо свого автомобіля і прослідувати за адресою: м. Одеса, пров. Отонівський, 3, яку вказали останні, внаслідок чого Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , незаконно обмежили його свободу пересування, де в ході руху автомобіля висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм решти коштів під приводом вигаданого боргу.

Після чого, приблизно о 13 год. 18 хв. Особа 1, Особа 2 та

ОСОБА_3 , прибувши разом з потерпілим ОСОБА_9 на його автомобілі марки «Tesla» чорного кольору за адресою: м. Одеса, пров. Отонівський, 3 , змусили останнього зупинити автомобіль біля вказаного будинку та продовжили психологічний тиск, який виражався у висловлюванні погроз, застосуванні фізичної сили та демонстрацією холодної зброї, зокрема телескопічного кийка, який тримав в руці Особа 2 та ножем, який тримав в руці Особа 1, де продовжили вимагати кошти в рахунок неіснуючого боргу та змусили останнього повідомити про наявність коштів та їх місцезнаходження.

Після цього потерпілий ОСОБА_9 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 і сприймаючи їхні погрози як реальні, повідомив про наявність у нього грошових коштів у сумі 10 000 доларів США, які знаходилися в сумці, що перебувала в багажнику автомобіля марки «Tesla».

З метою доведення свого єдиного злочинного умислу спрямованого на вимагання коштів до кінця, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 змусили ОСОБА_9 вийти з автомобіля та прослідувати з ними до багажника, де потерпілий побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений передати організованій групі у складі Особа 1, Особа 2 та

ОСОБА_3 , вказані кошти (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.01.2026 становило 430 000 гривень), які ОСОБА_10 взяв в рахунок погашення неіснуючого боргу, після чого намагалися залишити місце злочину, однак, під час спроби були затримані співробітниками правоохоронних органів.

Епізод 2

Також, з метою реалізації свого злочинного умислу, пов`язаного з вимаганням коштів з малознайомого ОСОБА_11 під приводом вигаданого боргу у розмірі 4 000 доларів США, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, Особа 1, діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей з Особа 2 та ОСОБА_3 , повторно, 12.01.2026 приблизно о 15 год. 31 хв. у телефонному режимі за допомогою власного мобільного терміналу з номером НОМЕР_2 домовився з потерпілим ОСОБА_11 про зустріч, під приводом здійснення вантажних перевезень, на що останній надав свою згоду.

В подальшому, 13.01.2026 приблизно о 11 год. 11 хв. Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, прибули за адресою: м. Одеса, Військовий узвіз біля будинку № 5/1, з боку Отонівського провулку, поряд з яким почали очікувати потерпілого ОСОБА_11 , з яким напередодні домовилися про зустріч. Після чого, побачивши потерпілого, який йшов їм на зустріч, діючи спільно та узгоджено, підійшли до нього і окружили його.

Далі, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_11 , діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм коштів у сумі 4 000 доларів США, під приводом вигаданого боргу.

Проте, незважаючи на позицію ОСОБА_11 про відсутність боргу, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , продовжили вимагати у потерпілого кошти, при цьому погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, після чого ОСОБА_10 наніс потерпілому ОСОБА_11 один удар рукою в область грудної клітини.

В подальшому, Особа 2 дістав з кармана ніж та демонструючи ним і погрожуючи його застосуванням потерпілому ОСОБА_11 , здійснюючи тим самим психологічний вплив, продовжували висувати вимоги щодо передачі коштів, висловлювати погрози застосування фізичного насильства з нанесенням тілесних ушкоджень, в результаті чого ОСОБА_10 наніс потерпілому ще один удар рукою в область грудної клітини з вимогою передати їм частину коштів із загальної суми вигаданого боргу.

Надалі, потерпілий ОСОБА_11 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 22 000 гривень, та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений передати організованій групі у складі Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , які взяв Особа 1, пригрозивши ОСОБА_11 фізичною розправою у випадку неповернення решти суми вигаданого боргу у розмірі 4 000 доларів США.

Епізод 3

Крім цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, пов`язаного з вимаганням коштів з малознайомого ОСОБА_12 під приводом вигаданого боргу у розмірі 5 000 доларів США, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, з метою незаконного збагачення, Особа 1 діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей з Особа 2 та ОСОБА_3 , 15.01.2026 приблизно о 14 год. 33 хв. у телефонному режимі за допомогою власного мобільного терміналу з номером НОМЕР_2 домовився з потерпілим ОСОБА_12 про зустріч, під приводом зняття замірів для установки вікон, на що останній надав свою згоду.

В подальшому, 16.01.2026 приблизно о 12 год. 43 хв. Особа 1 разом Особа 2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, прибули за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого біля будинку № 18, на куті магазину «Точка», поряд з яким почали очікувати потерпілого ОСОБА_12 , з яким напередодні домовилися про зустріч. Після чого, побачивши потерпілого, який йшов їм на зустріч, діючи спільно та узгоджено, підійшли до нього, відвели у бік поштоматів, затиснувши між ним і окружили його.

Далі, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_12 , діючи у складі організованої групи та відповідно до визначених ролей, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою та кількістю над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, здійснюючи психологічний вплив, який виражався у погрозах застосування фізичного насильства та обмеження його свободи, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм коштів у сумі 5 000 доларів США, під приводом вигаданого боргу.

Проте, незважаючи на позицію ОСОБА_12 про відсутність боргу, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , продовжили вимагати у потерпілого кошти, при цьому погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, після чого ОСОБА_10 наніс потерпілому ОСОБА_12 один удар рукою в область щелепи.

Надалі, потерпілий ОСОБА_12 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього коштів у сумі 7 000 гривень та 100 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 16.01.2026 становило 4 340 гривень), та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений передати організованій групі у складі Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , які взяв ОСОБА_8 .

Будучи незадоволеними сумою коштів, яку їм надав потерпілий ОСОБА_12 , Особа 2 дістав з кармана телескопічну дубинку та демонструючи нею і погрожуючи її застосуванням потерпілому ОСОБА_12 , здійснюючи тим самим психологічний вплив, продовжували висувати вимоги щодо передачі коштів, висловлювати погрози застосування фізичного насильства з нанесенням тілесних ушкоджень, з вимогою передати їм ще частину коштів із загальної суми вигаданого боргу.

Надалі, потерпілий ОСОБА_12 , усвідомлюючи реальну фізичну перевагу вказаних осіб, приймаючи їх погрози за реальні, повідомив про наявність у нього на карті коштів у сумі 9 676 гривень, та побоюючись застосування фізичного насильства, був змушений переказати вказані кошти на банківську карту «А-Банк» № НОМЕР_3 , реквізити якої надав

ОСОБА_3 .

Після чого, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 пригрозили ОСОБА_12 фізичною розправою у випадку неповернення решти суми вигаданого боргу у розмірі 5 000 доларів США.

Епізод 4

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людей є одним із найбільш серйозних порушень прав людини, яке порушує їх основні конституційні та міжнародні гарантії.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території.

Встановлено, що 20.01.2026 під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 раптово виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі ОСОБА_9 з метою примушування останнього до виконання висунутих йому вимог щодо передачі коштів.

Реалізуючи вказаний умисел, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, досягнувши домовленості про спільне вчинення кримінального правопорушення до початку виконання його об`єктивної сторони, 20.01.2026 приблизно о 13 год. 00 хв, перебуваючи біля будинку № 78 по вул. Болгарській у м. Одесі, підбігли до ОСОБА_9 , який прямував до свого автомобіля марки «Tesla» державний номерний знак НОМЕР_4 .

Діючи спільно та узгоджено, Особа 2 наніс потерпілому один удар рукою в ділянку грудної клітки та, демонструючи телескопічну дубинку, висловив погрози застосування фізичного насильства. Одночасно Особа 1 та ОСОБА_3 підтримували дії Особа 2, створюючи реальну загрозу застосування насильства до потерпілого.

Унаслідок висловлених погроз та застосування фізичної сили потерпілий ОСОБА_9 , побоюючись за своє життя та здоров`я, всупереч власній волі був змушений сісти за кермо свого автомобіля. Після цього Особа 1 розмістився на передньому пасажирському сидінні, Особа 2 - на задньому сидінні позаду водія, а ОСОБА_3 - на задньому сидінні праворуч.

Надалі Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, наказали ОСОБА_9 рухатися на автомобілі за адресою: м. Одеса, пров. Отонівський, 3, чим позбавили його можливості вільно обирати місце свого перебування та напрямок пересування.

Прибувши приблизно о 13 год. 18 хв, за вказаною адресою, Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 продовжили незаконно утримувати ОСОБА_9 проти його волі, висловлювали погрози застосування насильства, демонстрували ніж та телескопічну дубинку, контролювали його поведінку та пересування, чим фактично позбавили потерпілого свободи пересування та особистої недоторканності.

У результаті спільних умисних дій Особа 1, Особа 2 та ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_9 був незаконно позбавлений волі та можливості вільно визначати своє місцезнаходження і пересування.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за:

-ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, в умовах воєнного стану;

-ч. 4 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого (вимагання), вчинене організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

-ч. 2 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань із застосуванням зброї, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України, та підтвердив обставини справи, які описані у обвинувальному акті, пояснивши, що злочини вчинив за вказаних вище обставин, у вчиненому кається.

Крім того, ОСОБА_3 пояснив, що 26.06.2026 добровільно уклав з прокурором угоду про визнання винуватості за кримінальним провадженням за №12026163470000012 від 03.01.2026, згідно якої він просить суд затвердити вказану угоду.

Також, у даній угоді сторонам роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості та просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , зазначене в угоді, а саме:

- за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі;

- за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України, у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, при призначенні покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Окрім того, відповідно до ст. 98 КК України до неповнолітніх не застосовуються додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 189 КК України у вигляді конфіскації майна.

Адвокат у судовому засіданні підтримав сторону обвинувачення та просив затвердити угоду, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав правову позицію захисника та просив затвердити укладену угоду.

Обставини, що враховувались при укладенні угоди:

1) ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб - ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю вчиненого ним та іншими особами злочинів.

2) характер і тяжкість обвинувачення - кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , що передбачені ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії не тяжкого та особливо тяжкого злочину, оскільки санкції цих кримінальних правопорушень передбачають можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років, проте п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України дозволяє укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 189, згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином відповідно, у якому потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 було надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором.

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень - ОСОБА_3 , будучи неодноразово допитаним у якості підозрюваного своїми показаннями викриває інших співучасників та розповів про обставини, що раніше не були відомі правоохоронним органам, які у сукупності з іншими доказами, будуть використані у кримінальному провадженні № 12026163470000012 для доведення винуватості осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, скоєних учасниками організованої групи.

Умови укладеної між сторонами кримінального провадження угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, є необхідними і достатніми для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів, а також взяті на себе обвинуваченим зобов`язання виконати можливо.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого ОСОБА_3 , тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши в обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, що передбачено ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 від 26.06.2026, відповідає вимогам КПК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку усім потерпілим, вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, - відсутні.

Наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, дають суду можливість застосувати положення ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Цивільний позов у справі,- відсутній.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 468 - 476, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду від 26.06.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 189 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України, при призначенні покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - скасувати, звільнивши обвинуваченого з-під варти в залі суду.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк покарання термін перебування під вартою з моменту фактичного затримання, а саме з 20.01.2026 до 13.07.2026.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22.01.2026, а саме з мобільного телефону марки «Samsung Galaxy S24 FE» серійний номер НОМЕР_5 IMEI 1: НОМЕР_6 ІМЕІ 2: НОМЕР_7 в корпусі фіолетового кольору з сім-карткою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_8 в чохлі темного кольору.

Речовий доказ:

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S24 FE» серійний номер НОМЕР_5 IMEI 1: НОМЕР_6 ІМЕІ 2: НОМЕР_7 в корпусі фіолетового кольору з сім-карткою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_8 в чохлі темного кольору - повернути власнику за належністю, а саме ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1