Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №520/18249/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №520/18249/25

Суддя: Мар'єнко Л.М.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

09 липня 2026 р. справа №520/18249/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 28 листопада 2024 року №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410;

2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 07.02.2025 №0002703-1309-2040.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.11.2024 №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410, якими до позивача застосовано штрафні санкції за неподання до контролюючого органу повідомлення за формою 20-ОПП, неподання перевірки документів, пов`язаних з предметом перевірки, за порушення дотримання термінів сплати авансового платежу з єдиного податку, заниження суми єдиного податку до сплати в бюджет. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення неправомірними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з рядом істотних порушень процедури призначення та проведення перевірки, необ`єктивного відображення її результатів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача – Головного управління ДПС у Харківській області, надіслав адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти заявлених позовних вимог, просив відмовити у його задоволенні, вказуючи, що підставою для призначення перевірки слугувало повідомлення державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності платника податків – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . На виконання вимог пп.78.17 п.78.1 ст.78 ПК України, ст.13, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" призначено позапланову документальну невиїзну перевірку. Наказ про призначення перевірки від 29.08.2024 №3892-п та повідомлення про проведення перевірки від 29.08.2024 №620 направлялось позивачу засобами рекомендованої поштової кореспонденції на адресу, вказану позивачем в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, а також в електронний кабінет платника. Поштова кореспонденція повернулась на адресу податкового органу, отже в силу ст.42 ПК України вважається належним чином врученою. До перевірки витребувані документи бухгалтерської звітності позивачем не надано. За результатами перевірки встановлено порушення податкового законодавства, у зв`язку з чим прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.11.2024 №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410.

При цьому, представник відповідача зазначає, що Головним управлінням ДПС у Харківській області дотримано усі норми чинного законодавства України по відношенню до позивача, що регулюють листування з податниками податків в частині направлення наказів та повідомлень про проведення перевірки, а також всі встановлені ПК України процедури, що передують проведенню перевірок. Відтак, відсутні підстави для скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача надіслав відповідь на відзив, в якій не погодився з доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, наполягаючи на неналежному повідомленні позивача про призначення та проведення перевірки за результатами його підприємницької діяльності. Зазначив, що внаслідок початку активних воєнних дій на території м.Харків, позивач зі своєю сім`єю був вимушений покинути місце свого постійного проживання та переїхати у Полтавську область, у зв`язку з чим не знав та не міг дізнатися про ініціювання податкових органом позапланової документальної виїзної перевірки.

Представник відповідача в додаткових поясненнях вказав, що документальна перевірка була проведена на законних підставах, в межах строків давності (з урахуванням їх зупинення).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 року закрито підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, відповіді на відзив та додаткові пояснення, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, в судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві та наданих додаткових поясненнях.

У зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога", з метою дотримання заходів безпеки, спрямованих на збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, керуючись приписами частини 5 статті 251 КАС України, скорочене судове рішення не оголошувалось, а рішення прийняте в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи позовної заяви представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25, пункту 925 розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України від 09 листопада 2023 року №3453-ІХ), у зв`язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2024 №3892-п, повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2024 №620, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 за період діяльності з 19.07.2019 по 26.03.2020, з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, з питань повноти, своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2024 №3892-п, повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2024 №620, направлено позивачу засобами поштового зв`язку через національного оператора поштового зв`язку України АТ "Укрпошта" рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу (зареєстроване місце проживання) – АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт №50154/20-40-24-10-07/3239704497 від 28.10.2024 року, відповідно до якого встановлено наступні порушення:

- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП для взяття на облік господарської одиниці;

- підпункту 16.1.3, підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині неподання контролюючому органу документів, пов`язаних з предметом перевірки;

- підпункту 2 пункту 291.4 статті 292, підпункту 1 пункту 292.1, пункту 292.6 статті 292, підпункту 1 пункту 293.4 статті 293, пункту 295.7 статті 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині заниження суми єдиного податку до сплати в бюджет на 3154146,00 гривень за 2020 рік;

- підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 295 статті 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині в частині дотримання термінів сплати авансового платежу з єдиного податку за грудень.

28 листопада 2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області, за висновками акту перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) №00672602410, яким до ПП-ФО ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП для взяття на облік господарської одиниці в розмірі 340,00 грн;

2) №00672592410, яким до ПП-ФО ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення п.п.16.1.3, п.п.16.1.12 п.16.1 ст.16, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині ненадання контролюючому органу документів, пов`язаних з предметом перевірки у розмірі 1020,0 грн;

3) №00672612410, яким до ПП-ФО ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині дотримання термінів сплати авансового платежу з єдиного податку за грудень 2019 року у розмірі 208,65 грн;

4) №00672632410, яким за порушення п.п.2 п.291.4 ст.292, п.п.1 п.292.1, п.292.6 ст.292, п.п.1 п.293.4 ст.293, п.295.7 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, збільшено суму грошового зобов`язання а платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 3942682,50 грн, з яких основний платіж – 3154146,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 788536,50 грн.

За несплату в установлений термін грошових зобов`язань з єдиного податку та сум штрафних санкцій, Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкову вимогу форми "Ф" від 07.02.2025 року №0002703-1309-2040 у загальному розмірі 3944251,15 гривень, яку направлено засобами рекомендованої поштової кореспонденції на адресу реєстрації місця проживання позивача.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленнями-рішеннями від 28.11.2024 №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410 та податковою вимогою від 07.02.2025 року №0002703-1309-2040, вважаючи їх протиправними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України).

Предметом спірних правовідносин є правомірність прийнятих внаслідок проведення податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки господарської діяльності ОСОБА_1 податковими повідомленнями-рішеннями. При цьому, позивач заперечує проти таких висновків контролюючого органу та вважає, що оскільки при проведенні перевірки контролюючий орган допустив порушення вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України, внаслідок чого документальна позапланова перевірка проведена без відома ОСОБА_1 , у зв`язку з чим результати такої перевірки є незаконними, а тому така перевірка не може створювати будь-яких правових наслідків, зокрема, у вигляді донарахування грошових зобов`язань, нарахування штрафних фінансових санкцій відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судом з матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення перевірки вказано пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, - надходження від Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 .

Датою припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 26 березня 2020 року.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно вимог пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками(найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 ПК України, згідно якої, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

При цьому, зазначені вище положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як "вручення" та "надіслання" наказу в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.

Невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Так, вимога, яку Податковий кодекс України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 цього Кодексу правами платника податків, а саме:

- право бути присутнім під час проведення перевірок;

- право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки - документальну виїзну.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 06 серпня 2019 року у справі №520/8681/18.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17 також зазначає, що відповідно до пункту 79.3 статті 79 ПК присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова. Незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (пункт 79.5 статті 79 ПКУ).

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17 вказала, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

Крім того, у наведеній постанові також звертається увага на те, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені Податковим кодексом України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.

Згідно постанов Верховного Суду від 13 травня 2022 року у справі №640/32377/20, від 25 травня 2023 року у справі №640/32632/20, від 10 жовтня 2023 року у справі №640/3156/21, від 19 листопада 2024 року у справі №640/10280/20, від 31 травня 2024 року у справі №826/306/15, невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про невиїзну перевірку до початку її проведення призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Таким чином, Верховний Суд у питанні застосування положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з пунктом 42.2 статті 42 ПКУ дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.

Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Зміст висновків наведених постанов також свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд переходити не може.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що засвідчену копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29.08.2024 №3892-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків–фізичної особи ОСОБА_1 ", повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2024 №620 та запрошення на підписання матеріалів, складених за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, від 29.08.2024 №2986/20-40-24-10-17, направлено позивачу 02.09.2024 року засобами поштового зв`язку через національного оператора поштового зв`язку України АТ "Укрпошта" рекомендованим листом з повідомленням про вручення згідно приписів п.42.2 ст.42, п.79.2 ст.79 ПК України на податкову адресу (зареєстроване місце проживання) – АДРЕСА_1 (номер поштового відправлення 0600957682089, 0600957682089 та 0600957682089).

Згідно даних із системи відстеження відправлень національного оператора поштового зв`язку України АТ "Укрпошта" поштове відправлення 0600957682089, в якому містилися наказ від 29.08.2024 року №3892-п, повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.08.2024 №620 та запрошення, 17.09.2024 було повернуте оператором поштового відправлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Фактично поштове відправлення №0600957682089 було повернуте на юридичну адресу відправника - Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків) 18.09.2024.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним також здійснені заходи щодо відображення скан-копій наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29.08.2024 року №3892-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 ", повідомлення про проведення перевірки від 29.08.2024 №620, запрошення в електронному кабінеті позивача через систему документування контролюючого органу ІКС "Управління документами".

Згідно квитанцій "Про доставку документів в Електронний кабінет" зазначені скан-копії надійшли позивачу в його електронний кабінет 29.08.2024 року о 13:49 годині, о 14:52 годині та о 14:58 годині відповідно.

Відповідно до п.42.1 ст.42 ПК України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно приписів п.42.2 ст.42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом першим п.42.5 ст.42 ПК України унормовано, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Позивачем не подавалася до контролюючого органу заява про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (Додаток 3 до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637), відповідно, положення п.42.4 ст.42 ПКУ на нього не розповсюджуються.

Абзацом другим підпункту 42.5 статті 42 ПК України встановлено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно положень п.45.1 ст.45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієб податкової адреси.

Пунктом 3 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 07.02.2022 №265 (далі за текстом – Постанова №265), декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Виконавчий орган сільської, селищної або міської ради (далі - орган реєстрації) для потреб декларування та реєстрації місця проживання (перебування) осіб, зокрема для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, формує та веде в електронній формі реєстр територіальної громади засобами власної інформаційно-комунікаційної системи або засобами відомчої інформаційної системи ДМС із доступом через офіційний веб-сайт ДМС. Згідно даних Реєстру територіальної громади м.Харкова, фізична особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Верховний Суд у постановах від 04.06.2020 у справі №826/11455/15, від 20.10.2020 у справі №140/30/20, від 31.01.2024 у справі №140/12235/21 неодноразово звертав увагу на те, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач органи податкового контролю повідомлення за формою №5ДР чи №5ДРП про зміну місця проживання в установленому законом порядку не повідомляв.

Факт вимушеного переїзду позивача з міста Харкова на територію Полтавської області внаслідок широкомасштабної агресії РФ проти України, та реєстрація в якості внутрішньо переміщеної особи, не звільняє позивача від обов`язку забезпечення отриманням ним поштової кореспонденції та не звільняє від обов`язків по наданню витребуваних контролюючим органом документів, необхідних для завершення процедури припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, надіславши його засобами поштової кореспонденції з рекомендованим відправленням на адресу місця реєстрації проживання ОСОБА_1 .

Отже, датою вручення вважається день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а саме 18.09.2024.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність дотримання процедури надіслання кореспонденції платнику податків з метою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, призначеної на підставі пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України.

Щодо строку призначення та проведення перевірки податковим органом, суд зазначає таке.

Судом з матеріалів справи встановлено, що про проведення перевірки позивач вважається належним чином повідомленим 18.09.2024 року, перевірку проведено в період з 15.10.2024 по 21.10.2024, а результати перевірки оформлені актом, датованим 28.10.2024 року.

Згідно приписів п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до абзацу першого пункту 82.2 статті 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Згідно абзацу третього – восьмого п.82.2 ст. 82 ПКУ документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим цього пункту, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

- платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

- платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

- в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо: використання платником податку найманої праці фізичних осіб; відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/електронних гаманцях в емітентах електронних грошей.

Оскільки позивачем подана до контролюючого органу податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за 2020 рік із задекларованою сумою доходу, а підприємницька діяльність припинена 26.03.2020 року, останній не відповідає критерію зазначеному в абзаці четвертому п.82.2 ст.82 ПКУ, відтак податковий орган мав право проводити документальну позапланову невиїзну перевірку з підстав п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, строком 5 робочих дні.

Щодо доводів представника позивача про безпідставне використання у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні від 25.03.2020 №32020100110000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, суд зазначає таке.

Представник відповідача у додаткових письмових поясненнях, наданих на вимогу суду пояснив, що позивачем вимоги п.85.2 ст. 85 Кодексу у ході проведення перевірки (15.10.2024 – 21.10.2024) виконані не були, у період проведення перевірки, за результатами якої були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ним не були надані документи, що пов`язані з предметом такої перевірки. Документальна перевірка була проведена ГУ ДПС на підставі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні від 25.03.2020 №32020100110000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, отриманих листом Харківської обласної прокуратури від 29.08.2024 №31/2-9306-23 (вх. ГУ ДПС від 29.08.2024 №73696/5), даних з Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.

Приписами ст.83 Податкового кодексу України унормовано, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація, експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст.16 Закону України від 02.10.1992 №2657-ХІІ "Про інформацію" податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судом з матеріалів адміністративної встановлено, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні від 25.03.2020 №32020100110000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, Головне управління ДПС у Харківській області отримало листом від Харківської обласної прокуратури від 29.08.2024 №31/2-9306-23 (вх.ГУ ДПС від 29.08.2024 №73696/5) містять інформацію про факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення в частині ухилення від сплати податків за ведення підприємницької діяльності на загальну суму 3154146 гривень за ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України, обставини вчинення такого правопорушення та документальне підтвердження про факт та обсяг отриманого доходу, отриманого від здійснення господарських операцій, який у подальшому був прихований від оподаткування.

Так, досудовим розслідуванням було встановлено, що позивачем було здійснено постачання медичних масок у кількості 304000 шт громадянину Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 .

У подальшому вказаний обсяг продукції був експортований за межі митної території України (до Китаю та Іспанії) за офіційною ціною, яка є значно заниженою у порівнянні з фактичною, що підтверджується експертними висновками, які були долучені до листа Харківської обласної прокуратури від 29.08.2024 №31/2-9306-23 (вх. ГУ ДПС від 29.08.2024 №73696/5).

До листа Харківської обласної прокуратури від 29.08.2024 №31/2-9306-23 також додано документ, що підтверджує отримання позивачем доходу, який у подальшому було приховано ним від декларування та оподаткування (у розмірі 21030000,00 гривень), а саме – лист від 12.11.2020 за вх.ОВП ДФС №509/14, адресованого ним на ім`я Старшого слідчого з ОВС 4-го ВРКП СУ ОВПП ДФС Шеіна Д.К. та наданого ним "у зв`язку із розслідуванням кримінальної справи №32020100110000015 від 25.03.2020 за ч.3 ст.212 КК України".

Харківською обласною прокуратурою надана до Головного управління ДПС у Харківській області копія квитанції від 19.11.2020 про сплату позивачем 3154146 грн на рахунок УДКСУ у Холодногірському районі м.Харків № НОМЕР_2 з призначенням платежу "єдиний податок 2020" разом із копією заяви позивача про надання згоди на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.212 КК України.

Згідно тексту вказаної заяви позивач підтверджує, що суть підозри є для нього зрозумілою, і ним належним чином сплачено єдиний податок за операціями 2020 року. І, таким чином, позивач дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі сплатою ним податків.

Надана до Головного управління ДПС у Харківській області в Харківською обласною прокуратурою копія клопотання від 24.11.2020 на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів) та відшкодування шкоди, завданої державі, їх несвоєчасною сплатою у кримінальному провадженні №32020100110000015 від 25.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, згідно якого на підставі ч.4 ст.212 КК України прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотав звільнити від кримінальної відповідальності позивача.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 08.12.2020 по справі №642/6255/20 клопотання прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №32020100110000015 від 25.03.2020 Офісу Генерального прокурора – задоволено. Позивача, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.212 КК України.

Також відповідач вказав, що з аналізу інтегрованої картки позивача з кодом бюджетної класифікації "18050400 – Єдиний податок з фізичних осіб" встановлено, що платіж згідно квитанції від 19.11.2020 у сумі 3154146 гривень був рознесений в інтегровану картку 07.04.2021.

09.04.2021 ці кошти були повернуті з бюджету з призначеннями: "Повернення сум податкiв i зборiв, помилково або надмiру зарахованих до бюджету/єдиного внеску Платiжне доручення №74572235 вiд 27.04.2021" та "Повернення сум податкiв i зборiв, помилково або надмiру зарахованих до бюджету/єдиного внеску Платiжне доручення №73841676 вiд 08.04.2021", за заявою позивача про повернення коштів.

Таким чином, сума єдиного податку у розмірі 3154146 гривень залишилась фактично не сплаченою позивачем до бюджету.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що звільнення позивача від кримінальної відповідальності не є підставою для звільнення його від відповідальності за податкове правопорушення, зокрема, за заниження податкових зобов`язань до бюджету.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/ або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п. 54.3 ст.54 Кодексу).

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем наданими в ході судового розгляду справи доказами, доведено правомірність вчинених ним дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , та відповідно, прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень від 28.11.2024 №00672632410, №00672612410, №00672602410, №00672592410, податкової вимоги від 7.02.2025 №0002703-1309-2040.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14 липня 2026 року.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua