Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №601/1934/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1934/26

Провадження № 1-кп/601/290/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026216010000159 від 15.06.2026 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Коханівка Збаразького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із базовою середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із співмешканцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку із цим ОСОБА_2 є кривдником в розумінні ч. 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» як такий, що вчинив домашнє насильство шляхом спричинення тілесного ушкодження особі з якою останній спільно проживає.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

14.06.2026 року, близько 18 год. 25 хв. між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , які перебували в приміщенні житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2 виник протиправний умисел спрямований на завдання тілесних ушкоджень співмешканці ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 14.06.2026 року, близько 18 год. 25 хв. перебуваючи у вищезазначеному місці, діючи умисно, усвідомлюючи свій суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання сидячи на дивані ліворуч від ОСОБА_3 завдав близько 7 ударів долонею лівої руки по обличчю з правої сторони ОСОБА_3 , та 2 удари кулаком лівої руки по обличчю з лівої сторони ОСОБА_3 .

Своїми діями ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді садна правої вушної раковини, крововилив слизової оболонки верхньої губи зліва із забиттям м`яких тканин у виді набряку, травматичного зламу коронкових частин 1-2-го верхніх лівих різців, синця підщелепної ділянки із забиттям м`яких тканин у виді набряку, що за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Просить призначити ОСОБА_2 покарання відповідно до санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з письмовою заявою потерпіла ОСОБА_3 також не заперечувала відносно розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Таким чином, встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66, 67 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, та вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 382, 394, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: