Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №598/1015/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1015/26

провадження № 2/598/670/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"13" липня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючої судді Щербатої Г.Р.

секретаря Казмірук Н.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Збаражі, в порядку загального позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Збаразької міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, як бувшому члену колгоспного двору та в порядку спадкування,

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Збаразької міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , як бувшому члену колгоспного двору та в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що він та спадкодавець ОСОБА_2 , як бувші члени колгоспного двору, були співвласниками вищевказаного домогосподарства, і частка кожного із них становила по 1/2 частині. Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , він прийняв спадщину за заповітом, ставши власником цілого вищевказаного домогосподарства. Подавши заяву до нотаріальної контори, щоб оформити спадщину після смерті матері, позивач не може з тих причин, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що відносився до суспільної групи колгоспний двір.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 26.05.2026 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та без участі позивача, позовні вимоги підтримує.

Від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.

Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що станом на 15.04.1991 року житловий будинок по АДРЕСА_1 , що відносився до суспільної групи колгоспний двір, належав в 1/2 частині ОСОБА_2 – голові двору, та в 1/2 частині сину ОСОБА_1 – члену двору, що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на вказаний колгоспний двір та довідкою Збаразької міської ради Тернопільського району Тернопільської області від 17.02.2026 року № 09/10-86.

Спадкодавець ОСОБА_2 , яка проживала АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, по АДРЕСА_1 .

Згідно інформації приватного нотаріуса Джули О.М. Тернопільського нотаріального округу Тернопільської області від 08.06.2026 року №132/01-16, спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син – ОСОБА_1 , який прийняв спадщину за законом, після смерті матері, шляхом спільного проживання.

Таким чином, після спадкування 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 належить цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу від 19.02.2026 року №180/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по причині відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що відносився до суспільної групи колгоспний двір.

Як вбачається із довідки-характеристики, виданої Комунальним підприємством Тернопільської районної ради «Збаразьке районне бюро технічної інвентаризації» від 06.05.2026 року №201 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 станом на 01.01.2023 року зареєстрований в Збаразькому районному БТІ за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право особистої власності, виданого Збаразькою районною радою народних депутатів 20.03.1991 року на підставі рішення виконкому від 26.02.1991 року №36.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберігалося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

За приписами статтей 120, 121, 123 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. При цьому розмір часток учасників у праві спільної сумісної власності залежить від участі кожного із членів у його створенні.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). Статтею 1226 ЦК України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Згідно ст.1218 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна (підпункт 4.18 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5)

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (підпункт 4.21 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як слідує із змісту ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Проаналізувавши докази представлені позивачами, суд вважає, що позов підставний, оскільки позивач, будучи членом бувшого колгоспного двору набув, у передбачений Законом спосіб право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , та, будучи спадкоємцями за заповітом після смерті матері, прийняв спадщину, на іншу 1/2 частину вказаного домоволодіння, однак перешкодою у видачі йому нотаріусом свідоцтва на право власності на спадкове майно є те, що вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами відносився до суспільної групи колгоспний двір, та на нього відсутні належні правовстановлюючі документи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 142, 189, 196-198, 200, 263, 265, 268, 352 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з верандою, 1964 року побудови, загальною площею 65,8 квадратних метрів, житловою площею 46,4 квадратних метрів; господарських будівель і споруд: хліва, 1974 року побудови, погреба, 1974 року побудови, літньої кухні, 1985 року будови, криниці, огорожі та воріт, по АДРЕСА_1 , як бувшому члену колгоспного двору та в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 13 липня 2026 року.

Суддя : Галина ЩЕРБАТА