Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №598/1027/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1027/26

провадження № 2-а/598/22/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Щербатої Г.Р.

секретаря Казмірук Н.Г.

розглянувши в письмовому спрощеному провадженні в місті Збаражі, в справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Представник позивача адвокат Пачковський О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7187904 від 13.05.2026 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпроАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн., за те, що він 13.05.2026 року о 12 год. 15 хвилин по вул.В`ячеслава Чорновола, м.Збараж, керував електро трициклом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами Збаразьким районним судом з 22.12.2025 року по 23.12.2026 року, чим порушив п.2.1(а) ПДР України. Представник позивача вважає, що постанова підлягає скасуванню, з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. За таких обставин постанова інспектора відділення поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, старшого лейтенанта поліції Чорноус М.А. серії ЕНА № 7187904 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП є безпідставною та не законною, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП закриттю. Копія оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не було вручена, йому не повідомлено, що стосовно нього виноситься постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 взнав лише коли отримав листа з відділення поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області. Вважає, що працівник поліції виніс оскаржувану постанову із істотним порушенням прав та правових гарантій ОСОБА_1 , зокрема постанову винесено на місці вчинення правопорушення (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, ніби-то, було вчинено. За таких умов ОСОБА_1 не мав часу та, відповідно, фізичної можливості, скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП України, а саме: подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо. Крім цього, необхідно додати, що не складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення не дало ОСОБА_1 можливості висловити свою незгоду із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки ніде, окрім протоколу, ОСОБА_1 свою позицію зафіксувати не зміг би. Ніяких пояснень у нього не відбиралося. У оскаржуваній постанові ніяким чином його пояснення або незгода із винністю у вчиненні адміністративного правопорушення не відображені. ОСОБА_1 не міг подати клопотання, скористатися правовою допомогою, тощо, за такої процедури. Відтак, грубі порушення вимог ст.268 КУпАП України щодо його ОСОБА_1 при винесенні оскаржуваної постанови є очевидними.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 01.06.2026 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Від представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що постанова про адміністративні правопорушення винесена у відповідності до норм КУпАП, твердження позивача вважаються такими, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності, просить в задоволенні позовної заяви відмовити повністю та проводити судовий розгляд без його участі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуваною постановою Головного управління Національної поліції в Тернопільській області серії ЕНА №7187904 від 13 травня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400,00 грн., який 13.05.2026 року о 12 год. 15 хвилин в по вул.В`ячеслава Чорновола, в м.Збаражі, керував електро трициклом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами Збаразьким районним судом з 22.12.2025 року по 23.12.2026 року, чим порушив п.2.1(а) ПДР України.

Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов`язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.

Згідно зі ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за частиною першою, другою, третьою, п`ятою та шостою статті 121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п. 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 року, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням, без перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, із відеозапису події, що мала місце 13 травня 2026 року вбачається, що на записі з нагрудної камери поліцейського №786696 (файл під назвою «export-3teud»), запис о 12:14:35 год. ОСОБА_1 керує транспортним засобом електро трициклом. З 08:33 сек. помітно та чутно як на запитання поліцейського чому він їздить на транспортному засобові, позивач відповідає; «їздив, їжджу і буду їздити. Повір. І я то бачив, далеко й надовго…, зупиниш мене, докажи що я їздив, я сам став». Таким чином, зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і сам визнає факт керування транспортним засобом.

Також, позивач вказує на те, що йому не роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

З цього приводу на записі з нагрудної камери поліцейського №786696 (файл під назвою «export-3teud»), запис з 16:10 хвилин чутно та помітно, як працівник поліції розпочинає розгляд справи та роз`яснює ОСОБА_1 права та обов`язки. На записі 17:30 хвилин поліцейський надає можливість ОСОБА_1 скористатись допомогою адвоката, на що позивач зазначає: «а я не маю свого адвоката особистого, ви зобов`язані мені представити адвоката», після чого поліцейський продовжує розгляд справи.

Посилання представника позивача на те, що працівник поліції порушив вимоги КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а також процедуру розгляду справи, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме відеозаписом події від 13 травня 2026 року.

Як вже було встановлено вище, позивач ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

При цьому, те, що позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, не свідчить про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7187904 від 13 травня 2026 року.

Оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази та враховуючи визнання обома сторонами певних обставин, суд вважає встановленим той факт, що позивач дійсно порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Отже, винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадовим інструкціям інспектора відділення поліції №4 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.

Доказів на підтвердження пред`явлених вимог та доведеності неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, стороною позивача суду не надано, а судом, в ході розгляду справи таких обставин не було встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 серії ЕНА №7187904 від 13 травня 2026 року є законною та не підлягає скасуванню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, а твердження сторони позивача про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративне правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КК України не заслуговують на увагу та спростовуються вищенаведеними доказами у вчиненні ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 121, 251, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КК України – відмовити.

Дане рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому дане рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду складено та підписано 14 липня 2026 року.

Суддя Галина ЩЕРБАТА