Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №583/1615/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил утримання собак і котів

Дата: 09 липня 2026 р.

Справа: №583/1615/26

Суддя: Семенова О. С.

Справа № 583/1615/26

3/583/628/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2026 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонного суду Сумської області у складі: головуючої судді Семенової О.С., за участю секретаря судового засідання Гайдейчук К.С., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Собини П.М., неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 , її законного представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Охтирка адміністративний матеріал, що надійшов від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 січня 2023 органом 5912,

за ч. 3 ст.154 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 777795 від 27 березня 2026 року ОСОБА_3 26 березня 2026 року о 17 годині 00 хвилин в м. Охтирці Сумської області на вул. Незалежності, буд 14, біля магазину «Продуктова хатка» вигулювала собаку поза місцем її постійного утримання без наморднику та без повідку породи « ІНФОРМАЦІЯ_2 », внаслідок чого собака кинулася на ОСОБА_1 та укусила її за четвертий палець лівої кисті, чим порушила вимоги абзацу 5 частини 5 статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган / посадова особа/ при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує і питання, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 154 КУпАП, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

На підставі Закону України № 1684-ІХ від 15.07.2021 ст. 154 КУпАП була викладена в новій редакції та, станом на дату складання протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАД № 777795 відносно ОСОБА_3 з трьох частин такого змісту.

Так ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частина 2 ст. 154 КУпАП - за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року, частина 3 ст. 154 КУпАП - за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

З аналізу ст. 154 КУпАП в редакціях, що діяли відповідно до та починаючи з 08.11.2021, вбачається, що законодавець дещо розширив коло правопорушень, за які настає відповідальність на підставі ч. 1 ст. 154 КУпАП, а також на підставі ч. 2 та 3 ст. 154 КУпАП за наявності відповідних кваліфікуючих ознак - відповідно, повторність вчинення протягом року та спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Разом з тим ні Законом України № 1684-ІХ від 15.07.2021, ні будь-яким іншим законом, не внесені відповідні зміни щодо компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 154 КУпАП, а тому розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП наразі чітко не віднесений до компетенції будь-якого органу.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Як зазначалось вище, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 154 КУпАП за наявності кваліфікуючої ознаки - спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, до внесення змін до ст. 154 КУпАП, відносився до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Після внесення змін відповідальність за вчинення таких правопорушень посилилась.

Тому Охтирський міськрайонний суд Сумської області вправі розглядати адміністративний матеріал за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_3 не прибула, її представник, адвокат Собина П.М., вказав, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 154 КУпАП, оскільки відсутні докази, що саме собака ОСОБА_3 вкусила потерпілу, просив закрити провадження за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні надала пояснення про те, що 26 березня 2026 року після 17 години вона з друзями та своєю собакою середнього розміру, без породи, на повідку йшла на вул. Незалежності в м. Охтирка Сумської області біля магазину «Продуктова хатка», почула чоловічий голос та крик «Стій!», повернулася та побачила, що до них бігла собака, яка вцепилася в її собаку зубами в ділянки спини, їх ніхто не розмиряв, хтось тягнув, потім під`їхав чоловік на велосипеді, полив водою собак, вони розцепились. Власник чужої собаки забрав її та на руках відніс до машини. Коли собаку забрали, то вона побачила, що її ліва рука в крові, подумала, що від собаки, в неї був прокушений палець, в її собаки було вигризено на спині до м`яса та на шиї була глибока рана, її не зашивали. Свою собаку під час конфлікту вона тримала за передні лапи, собака на неї не кидалася.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні надала пояснення про те, що є матір`ю ОСОБА_1 , 26 березня 2026 року вона була вдома, коли зателефонувала її донька з чужого номеру та повідомила, що її собаку ледь не загризла чужа собака, а її вкусила. Вона приїхала до магазину «Продуктова хатка, що розташований на вулиці Незалежності в м. Охтирці, донька була в крові, на пальці був укус, в собаки було три дірки, вона з донькою поїхали до лікарні, їй промили рану, наклали шину на палець, рана на пучці пальця, хотіли робити щеплення від сказу, але їх відговорили. На 11–тий день після події вони поїхали до райвідділу поліції та додому господаря собаки, батька ОСОБА_3 , коли вони приїхали, він хотів зачинити собаку, але вона вибігла та підбігла до потерпілої, яка була в машині, він сказав, що зустрінемося в суді. 24 квітня 2026 року були на прийомі в ортопеда, до цього часу рана не зажила.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надала пояснення про те, що 26 березня 2026 року вона була на в проти магазину «Продуктова хатка», почула крики та собаче гарчання, вона підійшли ближче та побачила собаку рудого кольору / пітбуля/, якого відтягали від іншої собаки. У дівчини була рука в крові, кров на обличчі, вона тремтіла, говорила, що собака скажена. Вона помре, просила викликати карету «Швидкої допомоги», в її маленької собаки, яку вона тримала на руках, були поранення. Вона підійшла до автомобіля, куди посадили велику собаку, постукала, щоб господар залишився, але він поїхав, тоді викликали поліцію, машина повернулася та стала давити людей. Самого початку інциденту вона не бачила.

Неповнолітній свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні в присутності законного представника ОСОБА_6 , надав пояснення про те, що 26 березня 2026 року він йшов разом з ОСОБА_1 на вулиці біля магазину «Продуктова хатка», її безпородна собака була на повідку, близько 17 год 30 хв позаду в цю собаку вцепилася інша собака, за нею біг чоловік та кричав «Стій!», та вкусила потерпілу, собак поливали водою, щоб вони розцепилися, чоловік забрав собаку і відніс у машину. Потерпіла плакала, кричала, тримала свою собаку, чужа собака вкусила її, коли вона відпустила свою собаку, до того, як собак розчепили. Потерпіла ходила з пластирем на пальці.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засідання надав пояснення про те, що він працює в Охтирській лікарні лікарем хірургом. 26 березня 2026 року на санпропускник звернулася ОСОБА_1 з приводу укуса собаки, він її оглянув, на пальці була садна розміром 0,5 х0,1 см, він обробив її мильним розчином. Оскільки були відомості про укус чужої собаки, то необхідно було вакцинувати, тому він в довідці написав зі слів потерпілої, що це укушена рана 4 пальця лівої кисті. Якщо є підозра на укус, то слід проводити профілактику сказу.

До протоколу про адміністративне правопорушення від 27 березня 2026 року додано такі докази: письмові пояснення потерпілої та її законного представника, письмові пояснення ОСОБА_3 про те, що вона є власником собаки бійцівської породи «Американський стафорширдський тер`єр» та автомобіля марки «Мітсубіши пажеро» днз НОМЕР_2 . 26 березня 2026 року близько 17 години вона перебувала зі своїм батьком ОСОБА_8 на вул. Незалежності № 14 в м. Охтирці біля магазину «Продуктова хатка», в автомобілі перебувала її собака. Батько пішов по каву, а вона залишилася в автомобілі з собакою. Вікно в автомобілі було відкрите наполовину для провітрювання. В цей час її собака почула, що біля автомобіля проходила та подала голос інша собака, яку вела на повідку незнайома їй раніше дівчина. Тоді її собака вискочила з вікна автомобіля та кинулася на її собаку. Вона продовжувала перебувати в салоні автомобіля, а її батько став розмиряти собак, після чого, забравши їх собаку, посадив її до автомобіля і вони поїхали додому, щоб помістити собаку до вольєра. Як саме собака вкусила потерпілу, вона не бачила, також вона не впевнена, що тілесні ушкодження потерпілій нанесла її собака під час того, як їх розмиряли; довідку КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» від 26 березня 2026 року № 3235, видана лікарем ОСОБА_7 . ОСОБА_1 в тім, що вона була доставлена 18:02 з діагнозом: укушена рана 4 пальця лівої кисті; електронний рапорт поліцейського-водія ОСОБА_9 Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 26 березня 2026 року про те, що цього дня о 17 год 30 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26 березня 2026 року о 17 год 30 хв за адресою: м. Охтирка, біля магазину «Продуктова хатка» дитину 17 років покусала собака, повідомила мати ОСОБА_2 . Прибувши за вказаною адресою було виявлено заявницю, яка повідомила, що її доньку ОСОБА_1 покусала собака, в ході опрацювання цього повідомлення було оглянуто місце події, опитано свідків, відібрано письмову заяву та пояснення / а.с. 2-7/.

В ході судового розгляду потерпіла сторона надала додаткові докази: копію амбулаторної картки ОСОБА_1 , з якої слідує, що вона 27 березня 2026 року та 30 березня 2026 року зверталася до хірурга, ортопеда з приводу укуса собаки / а.с. 19-22/, фото собаки з раною, лівої руки з пов`язкою, садни на 4 пальці лівої руки, листування в соцмережі / а.с.23-26/.

Представником ОСОБА_3 , адвокатом Собиною П.М., наданий диск, який оглянутий в судовому засіданні про те, що є певна порода собак, зокрема, бійцівської породи, коли нападає і хапає жертву, собака потерпілих може хаотично хапати.

Стаття 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі – Закон) встановлює, що утримання в домашніх умовах — це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір`я окремого будинку. Нагадаємо, що до тварин законодавство відносить біологічні об`єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця.

Домашні тварини — собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Під домашньою твариною відповідно до Європейської конвенції про захист домашніх тварин (далі -Конвенція) мається на увазі також будь-яка тварина, яку утримує чи збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства.

Власник домашніх тварин – фізична особа, зазначена як власник в ідентифікаційному документі, що супроводжує домашніх тварин під час їх некомерційного переміщення.

Особливості утримання домашніх тварин у населених пунктах

Статтею 9 Закону передбачається, що особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

Проте в судовому засіданні не спростовані пояснення ОСОБА_3 , оскільки ні потерпіла, ні свідки не бачили звідки бігла собака, а також факт укусу потерпілої саме собакою ОСОБА_3 , тобто суду не надано належних та допустимих доказів спричиненням шкоди здоров`ю потерпілій собакою ОСОБА_3 .

До того ж, слід вказати, що кусана рана характеризується рваними, розтрощеними краями, глибокими пошкодженнями тканин і високим ризиком інфікування. Зазвичай супроводжується сильним болем, набряком, кровотечею та слідами зубів навколо.

В судовому засіданні встановлено, що у потерпілої на пальці було садно / подряпина/, тобто поверхневе пошкодження шкіри, при якому зідраний лише її верхній шар / епідерміс або частково дерма/, зазвичай виникає через падіння або тертя об жорстку поверхню.

Тому в судовому засіданні не доведено наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, як вигулювання собак без повідків та намордників, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини. В діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП як вигулювання собак без повідків та намордників. Тому її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до частин 1-2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду / судді/, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Так адміністративне правопорушення мало місце 26 березня 2026 року, тому тримісячний строк сплинув 26 червня 2026 року.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Тому на підставі вказаного провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 38, 245, 247, 251, 268, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 154 КУпАП.

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.154 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Охтирського міськайонного суду

Сумської області О.С. Семенова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua