Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №503/1077/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1077/26

Провадження № 1-кп/503/135/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Кодима у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026166180000169 від 13.06.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магнітогорська Челябінської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 27.06.2024 року вироком Кодимського районного суду Одеської області за ст. 3901 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;

- 12.08.2024 року вироком Кодимського районного суду Одеської області за ст. 3901 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, з частковим приєднанням на підставі ст. 71, 72 КК України невідбутої частини покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Кодимського районного суду Одеської області від 27.06.2024 року та визначенням остаточного покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 2 місяці, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування остаточно призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік і 6 місяців;

- 09.01.2025 року вироком Кодимського районного суду Одеської області за ст. 1261 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 6 місяців, з приєднанням на підставі ст. 70 ч.4 КК України за вироком Кодимського районного суду Одеської області від 12.08.2024 року та визначенням остаточного покарання у виді обмеження волі на строк 2 рік і 6 місяців, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування остаточно призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки;

- 17.06.2026 року вироком Кодимського районного суду Одеської області за ст. 3901 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і 7 місяців, з частковим приєднанням на підставі ст. 71 КК України невідбутої частини покарання у виді обмеження волі за вироком Кодимського районного суду Одеської області від 09.01.2025 року та визначенням за сукупністю вироків остаточного покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 3901 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник – адвокат ОСОБА_5 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним внаслідок згоди підозрюваного та потерпілого із встановленими досудовим розслідуванням обставинами:

Епізод № 1

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», стосовно якого 07.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/148/26, ухвалено рішення про видачу обмежувального припису та визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 строком на 6 місяців та покладено на нього обов`язки, а саме: заборона перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона наближатись на відстань 50 метрів до місця спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 ; заборона особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та будучи 15.02.2026 письмово ознайомлений з вищезазначеним рішенням суду, умовами обмеження, обов`язками та юридичними наслідками у разі їх порушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя, по забезпеченню виконання рішення суду, маючи фізичну можливість виконати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07.02.2026 у справі № 503/148/26, порушуючи встановлені заборони, 12.06.2026 близько 18 год. 00 хв., прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де почав спілкуватись з ОСОБА_6 , та вимагати відчинити йому двері житлового будинку, де остання проживає, при цьому виражався нецензурною лайкою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Епізод № 2

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», стосовно якого 07.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/148/26, ухвалено рішення про видачу обмежувального припису та визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 строком на 6 місяців та покладено на нього обов`язки, а саме: заборона перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона наближатись на відстань 50 метрів до місця спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 ; заборона особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та будучи 15.02.2026 письмово ознайомлений з вищезазначеним рішенням суду, умовами обмеження, обов`язками та юридичними наслідками у разі їх порушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя, по забезпеченню виконання рішення суду, маючи фізичну можливість виконати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07.02.2026 у справі № 503/148/26, порушуючи встановлені заборони, 13.06.2026 близько 15 год. 50 хв., прийшов на територію домоволодіння та зайшов до будинку ОСОБА_6 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де почав спілкуватись з ОСОБА_6 , при цьому виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Епізод № 3

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», стосовно якого 07.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/148/26, ухвалено рішення про видачу обмежувального припису та визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 строком на 6 місяців та покладено на нього обов`язки, а саме: заборона перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона наближатись на відстань 50 метрів до місця спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 ; заборона особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та будучи 15.02.2026 письмово ознайомлений з вищезазначеним рішенням суду, умовами обмеження, обов`язками та юридичними наслідками у разі їх порушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя, по забезпеченню виконання рішення суду, маючи фізичну можливість виконати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07.02.2026 у справі № 503/148/26, порушуючи встановлені заборони, 14.06.2026 близько 20 год. 30 хв., прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де почав спілкуватись з ОСОБА_6 , при цьому виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Епізод № 4

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», стосовно якого 07.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/148/26), ухвалено рішення про видачу обмежувального припису та визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 строком на 6 місяців та покладено на нього обов`язки, а саме: заборона перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона наближатись на відстань 50 метрів до місця спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 ; заборона особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та будучи 15.02.2026 письмово ознайомлений з вищезазначеним рішенням суду, умовами обмеження, обов`язками та юридичними наслідками у разі їх порушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя, по забезпеченню виконання рішення суду, маючи фізичну можливість виконати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07.02.2026 у справі № 503/148/26, порушуючи встановлені заборони, 16.06.2026 близько 15 год. 30 хв., прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де почав спілкуватись з ОСОБА_6 , при цьому виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Прокурор, у змісті обвинувального акту, звернулася до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав письмову заяву в порядку, передбаченому пунктом 1 ч.3 ст. 302 КПК України, складену ним в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпіла ОСОБА_6 подала письмову заяву в порядку, передбаченому пунктом 2 ч.3 ст. 302 КПК України, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатом вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріали суд не вважає за необхідне призначати розгляд обвинувального акта в даному кримінальному провадженні у судовому засіданні та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження відповідно до ч.3 ст. 382 КК України.

Ураховуючи виконання, під час досудового розслідування кримінального проступку у формі дізнання, вимог ст. 302 КПК України, то суд вважає, що є підстави, передбачені ч.1 ст. 382 КК України, для ухвалення вироку.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 382 КПК України суд вважає необхідним зазначити встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження:

Епізод № 1

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», стосовно якого 07.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/148/26, ухвалено рішення про видачу обмежувального припису та визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 строком на 6 місяців та покладено на нього обов`язки, а саме: заборона перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона наближатись на відстань 50 метрів до місця спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 ; заборона особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та будучи 15.02.2026 письмово ознайомлений з вищезазначеним рішенням суду, умовами обмеження, обов`язками та юридичними наслідками у разі їх порушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя, по забезпеченню виконання рішення суду, маючи фізичну можливість виконати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07.02.2026 у справі № 503/148/26, порушуючи встановлені заборони, 12.06.2026 близько 18 год. 00 хв., прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де почав спілкуватись з ОСОБА_6 , та вимагати відчинити йому двері житлового будинку, де остання проживає, при цьому виражався нецензурною лайкою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Епізод № 2

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», стосовно якого 07.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/148/26, ухвалено рішення про видачу обмежувального припису та визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 строком на 6 місяців та покладено на нього обов`язки, а саме: заборона перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона наближатись на відстань 50 метрів до місця спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 ; заборона особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та будучи 15.02.2026 письмово ознайомлений з вищезазначеним рішенням суду, умовами обмеження, обов`язками та юридичними наслідками у разі їх порушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя, по забезпеченню виконання рішення суду, маючи фізичну можливість виконати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07.02.2026 у справі № 503/148/26, порушуючи встановлені заборони, 13.06.2026 близько 15 год. 50 хв., прийшов на територію домоволодіння та зайшов до будинку ОСОБА_6 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де почав спілкуватись з ОСОБА_6 , при цьому виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Епізод № 3

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», стосовно якого 07.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/148/26, ухвалено рішення про видачу обмежувального припису та визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 строком на 6 місяців та покладено на нього обов`язки, а саме: заборона перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона наближатись на відстань 50 метрів до місця спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 ; заборона особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та будучи 15.02.2026 письмово ознайомлений з вищезазначеним рішенням суду, умовами обмеження, обов`язками та юридичними наслідками у разі їх порушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя, по забезпеченню виконання рішення суду, маючи фізичну можливість виконати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07.02.2026 у справі № 503/148/26, порушуючи встановлені заборони, 14.06.2026 близько 20 год. 30 хв., прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де почав спілкуватись з ОСОБА_6 , при цьому виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Епізод № 4

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді телефоніста телефонного відділення 2 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», стосовно якого 07.02.2026 Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/148/26), ухвалено рішення про видачу обмежувального припису та визначено заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 строком на 6 місяців та покладено на нього обов`язки, а саме: заборона перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона наближатись на відстань 50 метрів до місця спільного проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_6 ; заборона особисто або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_6 ; заборона вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_6 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, та будучи 15.02.2026 письмово ознайомлений з вищезазначеним рішенням суду, умовами обмеження, обов`язками та юридичними наслідками у разі їх порушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нехтуючи обов`язковим приписом та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя, по забезпеченню виконання рішення суду, маючи фізичну можливість виконати рішення Кодимського районного суду Одеської області від 07.02.2026 у справі № 503/148/26, порушуючи встановлені заборони, 16.06.2026 близько 15 год. 30 хв., прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де почав спілкуватись з ОСОБА_6 , при цьому виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги обмежувального припису.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_3 за кожним із епізодів № 1-4 кваліфікує за ст. 3901 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого та зазначена у змісті обвинувального акту, суд визнає щире каяття стосовно епізодів № 1-4.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого та зазначена у змісті обвинувального акту, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя стосовно епізодів № 1-4.

Відповідно до наявних у суду відомостей, обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризуються посередньо (як особа, яка вчиняє домашнє насильство, але водночас із цим не має зауважень до своєї поведінки у громадських відносинах), у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває, має непогашені і незняті судимості за раніше вчиненні кримінальні правопорушення, в тому числі за вчинення тотожних кримінальних правопорушень, а також вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд враховує, що кримінальні правопорушення (епізоди № 1-4) за обвинуваченням у даному судовому провадженні були вчинені ОСОБА_3 , відповідно, 12.06.2026 року, 13.06.2026 року, 14.06.2026 року і 16.06.2026 року, тобто до ухвалення 17.06.2026 року Кодимським районним судом Одеської області у справі № 503/923/26 обвинувального вироку, яким ОСОБА_3 призначено покарання за вчинення 29.05.2026 року кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3901 КК України.

Згідно першого речення ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. При цьому, ч.1 ст. 70 КК України передбачає, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Однак, суд звертає увагу на те, що епізоди злочинної діяльності ОСОБА_3 року 29.05.2026 року та 12.06.2026 року, 13.06.2026 року, 14.06.2026 року і 16.06.2026 року мають однакові кваліфікуючи ознаки, а саме умисне невиконання обмежувального припису, а відтак кваліфікуються за однією статтею кримінального закону – ст. 3901 КК України.

В свою чергу пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 визначено, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. Оскільки кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачена однією статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу України, то відсутні підстави для застосування ч.4 ст. 70 КК України. Такої позиції дотримується Касаційний кримінальний суду Верховного Суду в своїх постановах від 22 травня 2018 року у справі № 187/1354/15 (провадження № 51-1017км18), від 27 вересня 2018 року у справі № 686/6613/16-к (провадження № 51-2631км18), від 29 січня 2019 року у справі № 500/4680/16-к (провадження № 51- 5148км18), від 23 квітня 2019 року у справі № 541/571/17 (провадження № 51-4136км18) та від 15 січня 2020 року у справі № 585/1603/17 (провадження № 51- 3290 км19).

Тому суд визнавши ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 3901 КК України (по епізодам № 1-4 умисного невиконання обмежувального припису 12.06.2026 року, 13.06.2026 року, 14.06.2026 року і 16.06.2026 року) не вважає за можливе призначати йому покарання, оскільки останнє вже застосоване до нього при його засудженні / ухваленні Кодимським районним судом Одеської області обвинувального вироку 17.06.2026 року у справі № 503/923/26, що відповідає положенням щодо можливості засудження особи за вироком суду / ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання без призначення покарання, передбаченої ч.3 ст. 88 КК України та ч.1 ст. 377 КПК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого, як і інші заходи забезпечення кримінального провадження, під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувався, а до набрання вироком законної сили суд не вбачає ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та як наслідок необхідності в обранні запобіжного заходу до обвинуваченого з огляду на обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Керуючись ст. 369-374, 381-382 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 3901 КК України (по епізодам № 1-4 умисного невиконання обмежувального припису 12.06.2026 року, 13.06.2026 року, 14.06.2026 року і 16.06.2026 року).

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд, який його ухвалив – Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У відповідності до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1