Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №214/10697/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1373/26 Справа № 214/10697/25 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

особи, стосовно якої вирішується

питання про притягнення до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

апеляційну скаргу особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником медичної служби НОМЕР_1 окремого батальйону охорони штурмових військ ЗСУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року встановлено, що водій ОСОБА_1 20.10.2025 року о 20 годині 12 хвилин в м. Кривий Ріг в Саксаганському районі по Проспект 200-річчя Кривого Рогу 3, керував автомобілем «Пежо 107» д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці та неприродна блідість обличчя, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі в установленому законом порядку відмовився. Що зафіксовано на нагрудні відео реєстратори № 474712, 475679 та за допомогою відео реєстратора патрульного автомобіля.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за, що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року щодо нього. В обґрунтування зазначає, що розгляд справи суддею 1-ї інстанції відбувся за його відсутності, а оскаржену постанову він отримав лише 09.04.2026 року.

В апеляційній скарзі з доповненнями до неї просить скасувати постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Винести нове рішення, яким провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновки судді 1-ї інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що працівниками поліції було помилково встановлено в його діях такої ознаки як поведінка, що не відповідає обстановці, оскільки працівники протримали його з 19 до 22 години без їжі та санітарних потреб. Звертає увагу, що ознака «блідість обличчя», встановлена судом в оскарженій постанові, через тоноване скло автомобіля не могла бути встановлена працівниками поліції.

Звертає увагу, що категорично не погоджується з встановленим в оскарженій постанові фактом, що він «від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори».

Вважає, що суд 1-ї інстанції безпідставно відхилив результати його оглядів на вміст у нього алкоголю та наркотичних речовин в декількох міських лікарнях, висновки яких було долучено до матеріалів цієї справи.

Зауважує, що висновки суду в оскарженій постанові містять істотні розбіжності щодо встановлення виду виявлених працівниками поліції у нього ознак сп?яніння: чи то алкогольного, чи то наркотичного.

Звертає увагу, що судом не було встановлено його дійсні анкетні дані, а саме: що він працевлаштувався, є військовослужбовцем.

Вважає, що суд допустив спрощений підхід при розгляді цієї справи, оскільки не допитав працівників поліції в судовому засіданні як свідків під присягою про повну відсутність «суспільної небезпеки» через виклик змінного водія.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив його апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, та доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до наступного висновку:

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 05 лютого 2026 року за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Андріяшевської М.С. З апеляційною скаргою ОСОБА_1 вперше звернувся до суду апеляційної інстанції через засоби поштового зв`язку 13 квітня 2026 року, тобто з пропуском встановленого ст. 294 КУпАП 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови судді 1-ї інстанції. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вручення оскарженої постанови судді 1-ї інстанції саме ОСОБА_1 та / або його захиснику. Натомість, в матеріалах справи наявна розписка від ОСОБА_2 про отримання копії оскарженої постанови судді 1-ї інстанції 04 квітня 2026 року (а.с.40).

Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

Згідно зі ст. ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Тобто, дані відеозапису є об`єктивним підтвердження проходження огляду на стан сп`яніння або відмови від проходження такого огляду.

В оскаржені постанові зазначено, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП підтверджується відеозаписом нагрудних відео реєстраторів працівників поліції, яким зафіксовано наявні ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 . І в той же час, цією ж постановою встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння. Що є явним протиріччям, і на що слушно звертається увага в апеляційній скарзі. Враховуючи зазначене протиріччя щодо ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, яке не було усунуто судом 1-ї інстанції, апеляційний суд вважає, що висновки оскарженої постанови щодо фактичних обставин вчинення правопорушення суперечать даним, на які посилався суддя, обґрунтовуючи такі висновки. У зв`язку із чим оскаржена постанова як необґрунтована підлягає скасуванню.

Перевіряючи доводи апелянта щодо відсутності складу адміністративного в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного:

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом під час апеляційного розгляду доказами, а саме:

- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489210 від 20 жовтня 2025 року, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 20.10.2025 року о 20 годині 12 хвилин в м. Кривий Ріг в Саксаганському районі по проспект 200-річчя Кривого Рогу 3, керував автомобілем «Пежо 107» д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці та неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров`я КП «ДБКЛПД» ДОР» відмовився. Відіофіксація здійснювалась на нагрудні відео реєстратори № 474712, 475679 та за допомогою відео реєстратора патрульного автомобіля. Порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.10.2025 року, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 не проводився;

- рапортом інспектора взводу №2 роти № 2 батальйону № 2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капрала поліції Іщенко А., в якому викладені обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489210 від 20 жовтня 2025 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , причини зупинки транспортного засобу під його керуванням, складання щодо нього постанови серії ЕНА №5980676 від 20.10.2025 року за порушення п. 2.9в ПДР (керування водієм тз з номерним знаком перевернутим чи не освітленим);

- даними відеозапису з нагрудних відео реєстраторів патрульних поліції, згідно яких зафіксовано обставини зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з його відмовою від проходження огляду на законну вимогу працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров?я.

З довідки, виданої старшим інспектором відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капітаном поліції Агєєвої Т., вбачається, що згідно наявних облікових баз ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 . Повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, направленню та відеозапису подій, що мали місце 20 жовтня 2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

Проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що доведено наявними в матеріалах справи доказами, а саме, що водій ОСОБА_1 20 жовтня 2025 року о 20 годині 12 хвилин в м. Кривий Ріг в Саксаганському районі по проспекту 200-річчя Кривого Рогу, 3, керував автомобілем «Пежо 107» д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці та неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров`я відмовився. Відіофіксація здійснювалась на нагрудні відео реєстратори № 474712, 475679 та за допомогою відео реєстратора патрульного автомобіля. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта щодо порушення працівниками поліції порядку огляду водія на встановлення стану алкогольного сп`яніння є необґрунтованими.

З наданого відеозапису вбачається, що поведінка водія ОСОБА_1 та його зовнішні ознаки, які були оголошені йому працівником поліції, а саме: блідість обличчя та поведінка, що не відповідала обстановці (Clip-0, починаючи з 21:05:17), давали поліцейським підстави для підозри, що водій перебуває з явними ознаками наркотичного сп`яніння, та для проведення огляду на встановлення стану сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку. Тому доводи апелянта, що працівники поліції не повідомили йому, які саме ознаки були у нього виявлені, спростовуються дослідженим відеозаписом.

Крім того, доводи апелянта, що працівники поліції протримали водія ОСОБА_1 без їжі та санітарних потреб з 19 год. до 22 год. спростовуються дослідженим відеозаписом. Так, з наявного відеозапису в матеріалах справи встановлено, що сам ОСОБА_1 відмовляється вийти чи відчинити двері автомобіля, в якому зачинився, та на багаторазові прохання працівників поліції, продовжував перебувати у транспортному засобі (Clip-1).

Тож, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 при наявності виявлених у нього ознак наркотичного сп`яніння, своєю поведінкою (закрився в салоні автомобіля та відмовлявся вийти для проходження огляду) продемонстрував однозначну відмову від проходженні огляду на стан сп`яніння. Тому доводи апелянта в цій частині суд апеляційної інстанції вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах цієї справи.

Будь-яких порушень з боку працівників поліції чи їх упередженого ставлення або провокації з їх боку до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при перегляді відеозапису суд не встановив, відображена у відеоматеріалах інформація відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Під час апеляційного розгляду не було надано будь-яких інших доказів, що спростовують такі фактичні обставини. Крім того, в матеріалах справи не містяться та апелянтом не надано на час розгляду апеляційним судом доказів щодо оскарження дій працівників поліції щодо їх неправомірності.

Доводи апелянта, щодо надання оцінки долученим до матеріалів справи довідок та інших результатів досліджень, проведених стосовно ОСОБА_1 про відсутність в його організмі наркотичних речовин, проведених КНП «Криворізька міська лікарня №16» КМР від 20.10.2025 року та ТОВ «Медіком Кривбас» від 21.10.2025 року, суд апеляційної інстанції вважає недопустимими доказами, виходячи з наступного:

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного та інших видів сп`яніння, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду в інших закладах забороняється.

Так, згідно наказу № 213/0/197-25 від 06.03.2025 року «Про проведення медичних оглядів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зі змінами, внесеними наказом № 1008/0/197-25 від 13.10.2025 року, у м. Кривий Ріг саме КНТ «Дніпровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» є закладом, включеним до переліку закладів охорони здоров`я, яким надано право проведення медичних оглядів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за направленням працівників правоохоронних органів, керівників підприємств та установ, а також за зверненням громадян.

Тож, висновки та результати проведених досліджень стосовно ОСОБА_1 щодо наявності чи відсутності стану сп`яніння, що були наданні іншими закладами охорони здоров`я судом не беруться до уваги.

Крім того, вказані огляди були проведені із спливом дво годинного строку після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає такими, що не підтверджуються матеріалами справи апеляційні доводи про визнання недопустимими, недостовірними та неналежними доказів у даній справі, що були дослідженні судом під час апеляційного розгляду.

Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно нього уповноваженою на те особою, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також врахуванням особи правопорушника, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.

Вирішуючи питання про вид та міру адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає, що його необхідно визначити в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що буде відповідати положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, буде адекватним вчиненому і відповідатиме особі правопорушника.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Особі, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути на користь держави зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин