Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №591/2434/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/2434/26

Провадження № 2-а/591/50/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності –

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № Х 02/25-537 від 28 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., а провадження у справі закрити.

Позовна заява мотивована тим, що позивач не вчиняв правопорушення, повістки про виклик на 08 листопада 2024 року не отримував, а оскаржувана постанова винесена із порушенням вимог законодавства. Зокрема, представник позивача вказує на відсутність доказів належного вручення повістки, нездійснення відеофіксації під час складання протоколу та ігнорування посадовими особами обов`язку щодо пріоритетності отримання даних з реєстру «Оберіг». Також наголошено на порушенні правил ст. 36 КУпАП щодо винесення двох окремих постанов в один день за двома одночасно розглянутими протоколами, що у сукупності призвело до перевищення максимальної санкції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Відзив мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не вчиняв жодних владних управлінських дій щодо позивача, оскаржувана постанова ним не виносилася, а отже підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, правом на подання відзиву не скористався, жодних письмових доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості оскаржуваної постанови суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши аргументи позову, доводи відзиву та наявні докази у справі, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що 28 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 винесено постанову № Х 02/25-537, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.. Згідно з текстом постанови, суть правопорушення зводиться до неявки позивача за повісткою 08 листопада 2024 року для уточнення облікових даних та проходження ВЛК.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 не подав відзив та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд розглядає справу на підставі наявних доказів, наданих позивачем.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували об`єктивну сторону правопорушення. Зокрема, відсутній корінець повістки з особистим підписом позивача про її отримання на 08 листопада 2024 року, відсутній акт про відмову в отриманні повістки або докази направлення повістки засобами поштового зв`язку. Відтак, наявність умислу чи необережності в діях позивача на ухилення від виконання військового обов`язку не доведена.

Крім того, суд визнає обґрунтованими доводи сторони позивача щодо порушення посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 вимог ст. 36 КУпАП при розгляді справ. Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Винесення двох окремих постанов за результатами одночасного розгляду двох протоколів від 18 лютого 2025 року із накладенням штрафів на загальну суму 42 500 грн, що перевищує максимальну санкцію ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (25 500 грн), є недопустимим.

Законом України № 3696-IX від 09.05.2024 року статтю 210-1 КУпАП доповнено приміткою, згідно з якою положення цієї статті не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру персональних даних військовозобов`язаного шляхом електронної взаємодії з іншими реєстрами. Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що персональні дані могли бути отримані шляхом електронної взаємодії реєстрів, як того вимагає примітка до ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, встановлені протоколом, поясненнями особи, іншими документами. Сам по собі протокол або постанова не є беззаперечними доказами вини, якщо вони не підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни, які перебувають у запасі, зобов`язані прибувати за викликом ТЦК та СП для оформлення документів, приписки, проходження медичного огляду або призову на військову службу.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що обов`язок військовозобов`язаного з`явитися до ТЦК та СП (за невиконання якого передбачена відповідальність за ст. 210-1 КУпАП) виникає виключно у разі його належного оповіщення шляхом вручення повістки у встановленому законодавством порядку.

Наявність у громадянина загального обов`язку щодо захисту Вітчизни не звільняє суб`єкта владних повноважень від процесуального обов`язку довести факт законного вручення повістки. Відсутність належного оповіщення виключає наявність складу правопорушення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи. Оскільки суб`єкт владних повноважень, який виніс оскаржуване рішення, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та доказів, не довів наявності в діях позивача складу правопорушення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 36, 210-1, 245, 247, 251, 280, 286 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 286, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № Х 02/25-537 від 28.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 286 КАС України.

Текст судового рішення складено 14 липня 2026 року.

СУДДЯ А. Я. КЛИМЕНКО