Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №454/4730/25 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/4730/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд із даним позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів, свої вимоги мотивує тим, що рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 15.01.2020р. вирішено стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 05.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира в\ч НОМЕР_1 за №3207 від 04.09.2024р. та витягом із наказу №3155 від 03.09.2024р. підтверджується, що старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти 28.08.2024р. під час виконання бойового завдання в районі н.п. Роботине, Запорізької області. Зазначає, що відповідно до постанови КМУ №884 та Наказу МОУ №260, за військовослужбовцем, який зник безвісти, зберігається грошове забезпечення. Вказує, що зміна способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу є об`єктивно необхідною та доцільною для ефективного захисту інтересів дитини та реалізації права на утримання. З моменту прийняття судом в 2020р. рішення про стягнення аліментів, потреби дитини істотно збільшилися, дитина потребує додаткового розвитку та лікування. Дочка сторін відвідує курси репетиторства із англійської мови та математики, вартість одного заняття становить 300грн., відповідно у місяць витрати складають біля 4800грн. Також дочка сторін потребує ортопедичного лікування та орієнтована вартість лікування на листопад 2025р. складає 11000грн. Крім цього, для забезпечення гармонійного та всебічного розвитку дитини позивачка планує додаткові витрати, пов`язані з її інтересами та потребами, а саме зайняття музикою та спортом. Зазначає, що такі потреби є об`єктивними та необхідними для дитини відповідного віку. Просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються із відповідача у її користь на утримання дочки в розмірі 2000грн. та стягувати їх у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку відповідача, до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивача – адвокат Мокрій Р.З. в судове засідання не прибув, у поданому клопотанні просив розгляд справи проводити у його та позивачки відсутності, позов підтримує та просить задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибув, належним чином повідомлявся про дату та час місця розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача у поданому клопотанні не заперечила проти такого порядку вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Дослідженою копією рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15.01.2020р. в справі №454/3317/19, встановлено, що таким вирішено стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 05.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного суду України від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 заначено, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова КГС ВС від 19 грудня 2019 року по справі №916/1041/17).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості ставлення під сумнів судового рішення, яке набрало законної сили, а також повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та преюдицію факту, встановленого у судовому рішенні, а саме рішенні Сокальського районного суду Львівської області від 15.01.2020р. в справі №454/3317/19, що набрало законної сили, в цьому випадку не підлягає доказуванню чи спростуванню факт того, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копій наказу командира в\ч НОМЕР_1 за №3207 від 04.09.2024р. та витягом із наказу №3155 від 03.09.2024р. встановлено, що старший солдат ОСОБА_2 зник безвісти 28.08.2024р. під час виконання бойового завдання в районі н.п. Роботине, Запорізької області.

28.08.2024року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Згідно ч.2 ст.9 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України.

Ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Таким чином, законодавством України встановлено, що за військовослужбовцями, які потрапили в полон або зникли безвісти зберігається грошове забезпечення, яке щомісячно виплачується їхнім сім`ям: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців.

Стягнення аліментів передбачено сімейним законодавством та здійснюється на підставі рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, який 28.08.2024 року зник безвісти за особливих обставин, та 28.08.2024р. набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин і за ним збережена виплата грошового забезпечення.

Преамбула Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачає, що цей Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Згідно ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством (ч.5 ст.8 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).

Відповідно до ч.1 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи - це здатність мати цивільні права та обов`язки. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Таким чином, набуття ОСОБА_2 статусу особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, не зменшує обсягу його цивільної правоздатності, зокрема не позбавляє його обов`язку утримувати неповнолітню дочку.

Відповідно до ст.81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 8 постанови КМ України №146 від 26.02.1993 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене суд приходить висновку, що позивачка має право на отримання виплати аліментів на утримання дочки з грошового забезпечення відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Та обставина, що з віком потреби дитини зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дитини, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану.

Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.

З огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду про стягнення аліментів від 15.01.2020 року пройшов значний час, то зазначені вище обставини самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивачки, що в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів.

Водночас, СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, призначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Враховуючи всі обставини справи та зважаючи на те, що після ухвалення рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на утримання дочки аліментів у твердій грошовій сумі, відповідач був мобілізований та є військовослужбовцем, і за ним на даний час зберігається виплата грошового забезпечення, суд прийшов висновку про можливість зміни способу аліментів, а саме стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , 2013р.н., у 1/4 частці від його доходу, припинивши стягнення аліментів за рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 15.01.2020р. в справі №454/3317/19.

Відповідно до п.23 Постанови ПВСУ від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються згідно рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15.01.2020р. в справі №454/3317/19 із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 05.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист виданий Сокальським районним судом на виконання рішення суду в справі №454/3317/19, щодо стягнення аліментів – відкликати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації – АДРЕСА_2 .

Головуючий: Т. В. Струс