Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №464/4766/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/4766/26

пр.№ 3/464/1835/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає - АДРЕСА_1 , зареєстрована – АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.184 КУАП,

у с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ч.2 ст.150 СК України обов`язків по забезпеченню здоров`я та безпечних умови життя щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 19 червня 2026 року сам перебував у громадському місці на вул.Кульпарківська,133 в м.Львові, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУАП.

До такого висновку суддя дійшов з огляду на наступне.

У ст.280 КУАП закріплено обов`язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Учинення правопорушником адміністративного правопорушення підтверджується наданими органами поліції та безпосередньо дослідженими суддею в порядку КУАП письмовими доказами у відповідності до ст.251 КУАП: протоколом про адміністративне правопорушення, повідомленням на 102, рапортом інспектора, поясненнями правопорушника: письмовими, долученими до справи, а також визнавальними у судовому засіданні, згідно з якими остання ствердила, що перебувала вдома, син попросився піти на вулицю з метою купити морозиво, через пів години кинулася, що сина довго немає, у подальшому його знайшли чужі люди на вул.Кульпарківській, син пояснив, що захотів покататися на трамваї.

Відтак аналізуючи зібрані по справ докази у їх сукупності, суд вважає, що за вчинене правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, з урахуванням характеру скоєного та обставин, за яких виникле таке, суддя вважає, що на правопорушника слід накласти найменший розмір адміністративного стягнення у виді штрафу, що буде згідно із ст.23 КУАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.

Оскільки на правопорушника накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст.40-1 КУАП з нього на користь держави підлягає до стягнення судовий збір. Обставини, які надавали право на звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.221, 283, 284 КУАП,

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО