Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №445/664/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/664/26

провадження № 2/445/1140/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бакаїм М.В.

секретаря судового засідання Назар С.М.

з участю представника відповідача Таран В.А.

з участю представника відповідача Галинського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

16.03.2026 представник ТзОВ «Факторинг Партненс» через систему "Електронний суд" подав до Золочівського районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором № 2807313 від 20.08.2020 в розмірі 22 162,00 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.08.2020 між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2807313, за умовами якого Кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., строк користування кредитними коштами – 360 днів. Договір підписано позичальником, шляхом накладення електронного підпису. Вказує, що кредитодавець виконав свої зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 7 000,00 грн., відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за кредитним договором та заборгованості за процентами не виконав. 26.03.2021 було укладено договір № 26032021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2807313. 23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2807313. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2807313.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2807313 від 20.08.2020, що підлягає стягненню з позичальника, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22 162,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 162,00 грн. Вказану суму заборгованості просять стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання.

07.05.2026 року від представника відповідача, адвоката Галинського М.В. надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що відповідач не визнає повністю свого боргу перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», вважає позов безпідставним з огляду на наступне: серпень 2020 року це був період дії карантину та здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). В силу зазначених обставин Відповідач залишився без постійного заробітку, в наслідок чого опинився під впливом тяжкої для нього обставини та шукав будь-які засоби для існування. Відповідач не заперечує, про отримання від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» коштів у сумі 7 000,00 грн., однак Відповідач стверджує, що не пам`ятає процедури укладення Договору, однак вважає, що уклав би і не міг укласти кредит на таких вкрай невигідних умовах та упевнений, що його не ознайомлювали з зазначеними у позові умовами кредиту (Кредитного договору, додатками, правилами надання коштів у кредит тощо). Також Відповідач ставить під сумнів автентичність Кредитного договору та всіх його додатків, які наче ним підписані та вважає, що навіть якщо дійсно він щось підписував методом про який стверджує Позивач, то не на таких умовах, а наданий Кредитний договір разом з додатками є зміненими (модифікованими) файлами.

11.05.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив у якому вказує, що Укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, в т.ч. щодо порядку нарахування та оплати процентів за Договором, можливості продовження строку користування кредитними коштами, в порядку та на умовах визначених Договором; Позичальник був ознайомлений з умовами Договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання Договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. Правове регулювання та наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між первісним кредитором та Відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. З договору про споживчий кредит вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений.

19.05.2026 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від представника відповідача, адвоката Галинського М.В. у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позиція Відповідача стосовно укладення кредитного договору № 2807313 від 20.08.2020 р., надалі за текстом – «Кредитний договір», не змінилася: 1. Так в серпні 2020 р. він дійсно отримав від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредит у розмірі 7 000,00 грн. 2. Він не укладав Кредитного договору доданого на умовах доданих до позовної заяви і не підписував його ніяким електронним підписом одноразовим одноразовим ідентифікатором. 3. До отримання кредитних коштів його не ознайомлювали з жодним текстом Кредитного договору, додатками до нього, правилами надання коштів у кредит тощо. 4. Вважає, що Кредитний договір не підписаний зі сторони ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в силу порушення ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» внаслідок його підписання аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису), що допускається виключно за умови письмової згоди сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, на що він своєї згоди не давав. 5. Відповідач вважає, що Позивачем не доведено достатніми, належними та допустимими доказами факт підписання Відповідачем долученого до позовної заяви Кредитного договору.

25.05.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення від предмтавника позивача у яких зазначено, що до позовної заяви були додані Договір з додатками, які містять всі відомості щодо умов кредитування, в т.ч. щодо порядку нарахування процентів, строку кредитування, реальної річної ставки, тощо. Аналогічні відомості містяться також і в самому Договорі. При цьому, дані документи підписані Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Як було зазначено Позивачем, сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чионом повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 20.08.2020 між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2807313, за умовами якого Кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., строк користування кредитними коштами – 360 днів. Договір підписано позичальником, шляхом накладення електронного підпису.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання, зокрема надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом їх перерахування на рахунок позичальника, що підтверджується копією лсита про переказ коштів від 07.11.2025 №6154-ВП.

Однак, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Кредитним договором та заборгованості за процентами не виконав.

26.03.2021 було укладено договір № 26032021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2807313.

23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2807313. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2807313.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2807313 від 20.08.2020, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22 162,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15 162,00 грн.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І Книги п`ятої та Глави 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.

Як зазначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що судом встановлено факт отримання відповідачем коштів за Кредитним договором та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, то суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

А враховуючи той факт, що ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" останнім відступило право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договору факторингу і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст. 512 та 513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення повністю.

Заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та нічим не обгрунтовані. Відповідачем не нададано, а судом не отримано будь-яких належних доказів для спростування встановлених під час розгляду справи обставин.

Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у суді здійснювалось адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі Договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024.

Згідно заявки на надання юридичної допомоги №2959 від 01.01.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, вбачається, що адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надавалися такі види юридичних послуг позивачу, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000,00 грн.

В позовній заяві представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» просила суд стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині витрат на правничу допомогу суд виходив з наступних норм та мотивів.

Згідно ч. 4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відтак, вирішуючи таку вимогу позивача, суд з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку, що такі підтверджені належними доказами, зокрема договором про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 та витягом з Акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а й самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі, що включає в себе надання усної консультації з вивченням документів для подання та складення позовної заяви, яка подана до суду через систему "Електронний Суд", в сумі 13 000 грн. є завищеним, враховуючи категорію, складність справи.

А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 000 грн.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги позивача задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 2807313 від 20.08.2020 в розмірі 22 162,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 14.07.2026 року.

Суддя М.В. Бакаїм