Суд: Жидачівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №443/1365/26
Суддя: ПАВЛІВ А. І.
Справа №443/1365/26
Провадження №1-кп/443/107/26
ВИРОК
іменем України
14 липня 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12026141130000345 від 16.05.2026) стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вибранівка Жидачівського району Львівської області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше судимого 07.11.2024 Жидачівським районним судом Львівської області за частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців, умовно-достроково звільненого від відбування покарання для проходження військової служби ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 26.05.2025,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Солдат ОСОБА_3 , який проходив військову службу на посаді майстра відділення регламенту та ремонту електроспецобладнання взводу спеціальних робіт ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , на початку лютого 2026 року під час перебування в районі тимчасового місця зосередження ремонтно-відновлювального батальйону, що неподалік м. Павлоград Дніпропетровської області (більш точний час, дата та місце в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав, шляхом відшукання споряджений корпус осколкової оборонної ручної гранати Ф-1, модернізований уніфікований запал ручних гранат типу УЗРГМ, які в конструкційному поєднанні є осколковою ручною гранатою Ф-1, а також п`ятдесят сім патронів калібру 7,62x39мм, та в подальшому, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх дій та передбачаючи їх наслідки, маючи умисел на незаконне носіння та зберігання бойових припасів, 15.02.2026 незаконно перевіз за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав до моменту їх виявлення та вилучення працівниками Стрийського РУП ГУНП у Львівської області.
Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений – частина 1 статті 263 КК України.
Позиція сторін щодо обсягу та порядку дослідження доказів.
У судовому засіданні прокурор, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, вважає за доцільне не здійснювати дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які сторонами не оспорюються, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням його характеризуючих даних.
Обвинувачений вину по пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, визнав повністю, ствердив суду, що він не оспорює обставини кримінального правопорушення, правильно розуміючи їх зміст і наслідки такої позиції, яка є добровільною, не заперечує проти встановленого прокурором порядку дослідження доказів.
Застереження щодо обсягу та порядку дослідження інших доказів.
Зважаючи на думку учасників судового провадження, з`ясувавши, що ними не оспорюються обставини кримінального провадження та правильно розуміється зміст цих обставин, переконавшись у добровільності такої позиції та роз`яснивши їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені частиною 2 статті 394 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо зазначених обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , дані ним у судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав суду показання, за змістом яких у січні 2026 року він перебував на полігоні, де в кущах знайшов пакет з патронами та гранатою Ф1 ,який забрав із собою та зберігав за місцем перебування. У подальшому, перебуваючи у відпустці, забрав ці боєприпаси додому, у с. Вибранівка. Розумів, що це незаконно. Негативно ставиться до своїх дій та розкаюється у вчиненому.
Висновки.
Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеним факт придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України.
Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України).
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважає на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий та звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий та звільнений від відбування покарання умовно-достроково, посередньо характеризується за місцем проживання, обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а також взявши до уваги фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, форму вини, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 263 КК України, з урахуванням вимог статей 81-1 та 71 КК України, у виді позбавлення волі.
Зважаючи на те, що обвинувачений раніше судимий, був звільнений від відбування покарання умовно-достроково та, не відбувши повністю призначеного покарання, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення, суд не вбачає підстав для застосування до нього положень статті 75 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.
Підстав для обрання, зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком приєднати невідбуте покарання за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 07.11.2024 та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення цього вироку до виконання.
Речові докази, а саме: підривач типу УЗРГМ, корпус гранати Ф1, 57 предметів, схожих на патрони (калібром 7,62х39 мм) – знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 8 664 (вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 48 коп.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку (його повний текст) негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua