Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №443/1279/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1279/26

Провадження №3/443/517/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,

за частиною 2 статті 184 КУпАП, –

встановив:

ОСОБА_1 03.06.2026 по місцю проживання в с. Кнісело, повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, не могла забезпечити своєму синові ОСОБА_2 , 2020 р.н., належних умов проживання та виховання, оскільки протягом дня вживала алкогольні напої, внаслідок чого дитина перебуваючи без догляду запхала собі в вухо вушну паличку і їй було надано медичну допомогу, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного адміністративного визнала повністю, надала суду пояснення, які відповідають викладеним у протоколі обставинам. Щиро розкаялася у вчиненому.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 2 статті 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є ті самі дії (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей), вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215273 від 17.06.2026, згідно з яким ОСОБА_1 повторно протягом року ухилилася від виконання передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2020 р.н. (а.с.3);

довідкою про результати проведеної перевірки від 17.06.2026, за змістом якої за зверненням про допомогу поліції на виклик ЕМД – для госпіталізації дитини ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 від 17.06.2026 (а.с.4);

рапортом від 13.06.2026, якими повідомлено начальника правоохоронного органу про надходження повідомлення зі служби 102 щодо госпіталізації дитини ОСОБА_2 (а.с.5);

повідомлення начальника ВП Відділення поліції №1 ЛРУП №2 на ім`я начальника ССД Бібрської міської ради про вжиття заходів щодо сприяння забезпеченню захисту прав, свобод і законних інтересів неповнолітнього ОСОБА_2 , а також проведення із матір`ю дитини необхідної профілактичної роботи (а.с.6)

постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 20.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу (а.с.11-12);

письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.7) та поясненнями, даними нею в суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи, в яких вона підтвердила викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини та повністю визнала вину у вчиненому правопорушенні (а.с.7);

розпорядженням № 185 від 15.06.2026 ВК Бібрської міської ради Львівського району Львівської області, яким вирішено негайно відібрати малолітнього ОСОБА_2 від матері та тимчасово влаштовано у «Містечко милосердя Святого Миколая для людей, що потребують допомоги» (а.с.8) .

Відповідно до свідоцтва про народження від 04.08.2020 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.10).

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 тих самих дій (ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітньої дитини) повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 184 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 184 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення – щире розкаяння винної, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 статті 184 КУпАП у виді штрафу. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 184 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів