Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №333/2937/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 333/2937/26 2/335/3074/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А. В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко О. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: вул. Перемоги, 107-Б, м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2026 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої позивач зазначав, що 31.08.2018 вони з відповідачкою зареєстрували шлюб у Вознесенівському районному у місті Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 338. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі. Просив шлюб розірвати, оскільки можливості примирення немає у зв`язку із припиненням фактичних шлюбних відносин.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 справа передана на розгляд Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя за підсудністю (а.с. 15).

18.05.2026 справа надійшла до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя та за наслідками автоматизованого розподілу справи між суддями передана в провадження судді Шалагінової А. В. (а.с. 22).

Ухвалою судді від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с. 23).

В матеріалах справи наявна заява відповідачки ОСОБА_2 про визнання позову про розірвання шлюбу з позивачем ОСОБА_1 , в якій зазначено, що спільне життя та збереження сім`ї вважає неможливим. Також зазначила, що від шлюбу в них є неповнолітня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з відповідачкою, а саме в Польщі. Спорів щодо майна та утримання дитини немає. Прізвище просила залишити набуте в шлюбі – ОСОБА_4 .

Заяв по суті справи сторони до суду не подали.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка у заяві про визнання позову просила розглядати справу без її участі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 31.08.2018 Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 338, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 31.08.2018 (а.с. 5).

Від шлюбу сторони мають дитину – неповлітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 09.10.2018 Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 672 від 25.09.2008 (а.с. 6).

Шлюбні відносини між сторонами припинені, наразі сторони проживають окремо. Майнового спору між сторонами немає, до примирення не прагнуть.

Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України (далі – СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

За приписами ч. 3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Як передбачено ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачкою не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.

Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідачка подала заяву про визнання позову, тому суд вважає, що подальше збереження сім`ї неможливе, у зв`язку із чим шлюб підлягає розірванню.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідачка під час реєстрації шлюбу змінювала прізвище, однак не просить відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Позивач не просив суд здійснити розподіл судових витрат, а тому дане питання судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 19, 23, 76-80, 95, 141-142, 206, 223, 259, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, зареєстрований 31 серпня 2018 року Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 338, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено в повному обсязі 13 липня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя А. В. Шалагінова