Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №635/1702/26 — Харківський районний суд Харківської області

14.07.26

Харківський районний суд Харківської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/1702/26

Провадження №2/635/4361/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Карасави І.О.,

секретаря судового засідання – Федотова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У позовній заяві просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 1986 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м.Шахти, Ростовської області, актовий запис №490.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 23 серпня 1986 року уклала шлюб з відповідачем, який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м.Шахти, Ростовської області, актовий запис №490.

Сімейні відносини з відповідачем не склались через розходження поглядів на життя та вирішення питань, що постають у сімейному житті. Шлюбні відносини припинені.

Відтак, позивачка просить суд розірвати шлюб, укладений між ними 23 серпня 1986 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23.02.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було залишено без руху.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.04.2026 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду.

Позивачка у судове засідання не з`явилась. Надала до суду заяву, в якій зазначила, що просить розглядати справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи була повідомлений своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Встановлені фактичні обставини справи, застосовані норми права та мотиви суду

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 23 серпня 1986 року, за актовим записом №490, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 серпня 1986 року зареєстрували шлюб.

За змістом положень частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України(далі - СК України) та статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Відповідно до статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Під час судового розгляду судом встановлено, що сторони проживають окремо за взаємною згодою, що не пов`язано з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми чи інших поважних причин. При таких обставинах сім`я фактично розпалась.

Також судом достовірно встановлено, що сімейне життя позивачки та відповідача не склалось через розходження поглядів на життя та вирішення питань, що постають у сімейному житті. На даний момент шлюбні відносини припинені. Примирення неможливе. Сторони не ведуть спільного господарства та побуту. За даних обставин суд дійшов висновку, що сумісне проживання та збереження сім`ї є неможливим.

Згідно пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

Відповідно до положень частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, фактично живуть окремо. Суд вважає, що формальне існування даного шлюбу суперечить моральним засадам суспільства, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 247, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 серпня 1986 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м.Шахти, Ростовської області, актовий запис №490.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. КАРАСАВА