Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №642/552/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

14.07.2026

642/552/26

3/642/291/26

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській обл. Департаменту патрульної поліції, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

22.01.2026 о 04-08 год. в м. Харкові, вул. Барикадна, 146, водій ОСОБА_1 керував т.з. Mitsubishi L200 із ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки тз за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ у встановленому законодавством порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 №572379 від 22.01.2026 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату та час розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. Подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із наміром бути присутнім під час розгляду матеріалу та неможливістю прибути в судове засідання 14.07.2026.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Манько О.М. також повторно в судове засідання не з`явився, надав клопотання про відкладення судового засідання. Також надав письмові заперечення проти адміністративного матеріалу, в яких просив закрити провадження у справі.

Щодо клопотань ОСОБА_1 та його захисника Манько О.М. про відкладення судового засідання, суд зазначає наступне.

Судові засіданні з розгляду даного протоколу у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП призначались судом на 05.03.2026, 02.04.2026, 28.04.2026, 03.06.2026, 25.06.2026, 07.07.2026, 14.07.2026.

Судові засідання були відкладені судом за клопотаннями ОСОБА_1 з підстав необхідності ознайомлення ним з матеріалами справи та залучення адвоката, а також безпосередньої участі в судовому засіданні.

Суд, у свою чергу, забезпечив реалізацію ОСОБА_1 своїх прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

В судове засідання на 14.07.2026 ОСОБА_1 та його захисник повторно подали клопотання про відкладення судового засідання.

Згідно положень ст.268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою.

При цьому, суд враховує, що в ОСОБА_1 є захисник.

Також беруться до уваги неодноразові відкладення судових засідань за клопотаннями як самого ОСОБА_1 , так і його захисника.

Сам ОСОБА_1 , бажаючи бути присутнім під час розгляду адміністративного матеріалу, за весь період перебування справи в суді так і не з`явився в судове засідання.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.

У рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Учасники справи повинні добросовісно здійснювати та використовувати свої права та обов`язки.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, нез`явлення сторін та представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин, подання необгрунтованих клопотань про відкладення судового засіданні. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги строки розгляду справи, суд вважає можливим розглянути адміністративний протокол за відсутності особи, відносно якої його складено, та його захисника, за наявними матеріалами та письмовими запереченнями адвоката.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ч.ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в порядку, передбаченому законодавством.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли водій відмовився від проходження такого огляду.

Судом переглянуто відеозапис в матеріалах справи, яким підтверджені обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Також з відео убачається, що інспектором було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду.

Щодо посилань захисника на те, що ознаки сп`яніння, оголошені інспектором Альошину С.О., не відповідають дійсності, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан сп`яніння.

Тобто, виявлення працівником поліції у водія ознак наркотичного чи алкогольного сп`яніння належить виключно до його повноважень, що знайшло своє законне відображення у процесуальному закріпленні працівником поліції своїх висновків щодо наявності ознак сп`яніння ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначене узгоджується з вимогами ст. 252 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на доводи захисника, а також враховуючи вищезазначені вимоги Інструкції, суд зазначає, що у працівників поліції виникають законні підстави вважати, що водій має ознаки відповідного сп`яніння, у разі встановлення хоча б однієї такої ознаки.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей, що дають підстави вважати дії працівників поліції незаконними. При цьому, суд не бере до уваги долучену до матеріалів справи копію скарги ОСОБА_1 на дії інспектора УПП в Харківській обл. ДПП, оскільки така скарга подана була ОСОБА_1 вже під час перебування адміністративного матеріалу в суді, а саме 10.07.2026, тобто через пів року після дати події, що, на думку суду, свідчить про намір ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності. А тому доводи сторони захисту в цій частині слід вважати безпідставними.

Окрім цього, заперечення захисника щодо рапорту поліцейського як неналежного та недопустимого доказу, суд зазначає, що національний припис закону, а саме ст. 251 КУпАП, встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі «будь-які фактичні дані» та не містить критеріїв недопустимості доказів.

При цьому, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Належить також врахувати, що рапорт працівника поліції не є єдиним доказом у справі, а його відомості оцінюються у сукупності із іншими доказами наявних у матеріалах справи. Судова практика (зокрема, постанови Верховного Суду) розглядає рапорт поліцейського як внутрішній документ, а не як самостійний доказ. У даному випадку всі матеріали справи суд вивчає та досліджує, та надає їм оцінку, в їх сукупності. Більш того, відомості рапорту поліцейського у даному випадку узгоджуються з відомостями відеозапису, доданого до протоколу, а сам протокол про адміністративне правопорушення викладений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП.

За таких обставин доводи захисника в цій частині належить вважати необґрунтованими та розцінювати їх, як обраний спосіб захисту.

Щодо доводів захисника про те, що огляд ОСОБА_1 як водія-військовослужбовця мав проводитись співробітниками ВСП, відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.1, 2 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.

Тобто, положення ст.266-1КУпАП стосуються лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП або під час виконання водіями-військовослужбовцями невідкладних бойових завдань, пов`язаних із врятуванням життя або забезпеченням боєздатності підрозділу чи термінового реагування на зміну бойової обстановки, яка об`єктивно загрожує проведенню бойових дій.

Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

При цьому, досліджуючи Довідку №99/р8з від 16.04.2026 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, видана відносно ОСОБА_1 , він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, зокрема, з 03.01.2026 по 21.01.2026. У даному випадку, подія зупинки т.з. під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, мала місце 22.01.2026. А тому відсутні докази виконання ОСОБА_1 невідкладного бойового завдання, пов`язаного з врятуванням життя або виконання іншого невідкладного завдання 22.01.2026.

Частиною 1 ст. 15 КУпАП передбачено, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів...за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху ... несуть відповідальність на загальних підставах.

Відтак, суд констатує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено як щодо водія, тому проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння інспектором патрульної поліції, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, відповідає вимогам закону.

Щодо доводів захисника про відсутність порушень ОСОБА_1 ПДР, відтак, законної причини зупинки його, відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» комендантська година передбачає, в тому числі, заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчення.

Так, згідно п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 (надалі - Порядок), на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до п. 11 Порядку контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.

Згідно п. 3 Порядку патруль - спільний рухомий наряд, до складу якого входять поліцейські Національної поліції та військовослужбовці Збройних Сил і можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії та Держприкордонслужби, що виконує покладені на нього обов`язки на маршруті патрулювання, визначеному комендантом на території, де запроваджено комендантську годину.

В п. 16 Порядку зазначено, що Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.

Таким чином, факт пересування транспортним засобом під час дії комендантської години є достатньою підставою для зупинки транспортного засобу.

Як вбачається зі змісту дослідженого в судовому засіданні відеозапису, подія, яка мала місце 22.01.2026 за участю водія ОСОБА_1 , мала місце під час дії комендантської години, о 04 год. 08 хв., що свідчить про неспроможність тверджень захисника про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Таким чином, встановлені судом обставини справи узгоджуються між собою та сумніву у суду не викликають та підтверджують факт винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В той час, заперечення захисника ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, за ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665.60 грн. в дохід держави.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 252, 266, 268, 283-285 КУпАП України, суддя, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., із позбавленням права керування т.з. строком на 1 рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу…а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту винесення постанови.

Суддя