Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №626/2220/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/2220/26

Провадження № 1-кп/626/312/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

13 липня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226080000066 від 25.05.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мажарка Кегичівського району Харківської області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, працездатний, не одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2026 року близько 23 години 20 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість і неминучість заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень та бажаючи настання таких наслідків, реалізуючи свій злочинний умисел, завдав неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одного удару долонею правої руки в ділянку обличчя. Унаслідок зазначеного удару неповнолітній ОСОБА_5 впав на землю, після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, завдав потерпілому одного удару правою ногою в ділянку тулуба, внаслідок чого останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи, було заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі, садна на тулубі та верхніх кінцівках, які належать до легких тілесних ушкоджень, згідно пп. 2.3.2 «б», 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 17.01.1995 № 6.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, та у присутності захисника ОСОБА_6 надав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

До обвинувального акту долучено заяву потерпілого ОСОБА_4 та його законного представника ОСОБА_7 від 26.06.2026 року, в якій вони зазначили, що згодні із встановленими під час досудового розслідування обставинами, зміст яких їм роз`яснено, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, не заперечують проти розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою судді від 08 липня 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

Обвинуваченим ОСОБА_3 надано письмову заяву, в якій останній зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України він беззаперечно визнає, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також у заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин; він обізнаний з тим, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджено підписом в заяві обвинуваченого захисником ОСОБА_6 .

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю, дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також обставину, що пом`якшує покарання.

При дослідженні даних, що характеризують особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченої суд враховує щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який не працює, обставин вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до наслідків скоєного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт, оскільки вважає, що таке покарання є необхідним, справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя