Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №639/7219/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/7219/25

Провадження № 1-кп/639/152/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020014259 від 21.08.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на час вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді старшого навідника 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника – адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 17.11.2023 № 341 солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини та поставлено на всі види забезпечення з 16 листопада 2023 року.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 02.12.2024 №86 о/с солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця (помічника кулеметника) 2-го відділення 2-го взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення (ВОС-100915П).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 11.12.2024 № 329 солдат ОСОБА_4 вважається таким, що приступив до виконання обов`язків з 11 грудня 2024 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 12.08.2025 № 237 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старшого навідника 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.

Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За ст. 29 Статуту внутрішньої служби, за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби, начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника.

Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби, начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Як вбачається зі ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїми військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори, генерал-лейтенанти - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники, адмірали, генерали армії України - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.

Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби, військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту, право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати.

Однак, солдат ОСОБА_4 , під час проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, вирішив стати на злочинний шлях та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.

Так, 21 серпня 2025 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, перебуваючи у пункті тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_3 , командиром роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення капітаном ОСОБА_10 було доведено бойове розпорядження т.в.о. командира 1 батальйону оперативного призначення 3 бригади оперативного призначення НГУ капітана Артема Понирка №08/613 від 20.08.2025, а саме: з 18.00 22.08.2025 здійснити заміну особового складу на ВП 40 мм гранатомета RDS-40 «КУПОЛ» (37U CP ХХХХХ ХХХХХ) півд. схід. окол. Молодецьке Донецької області з метою відбиття наступу противника, знищення живої сили та техніки противника, забезпечення вогневої підтримки підрозділів І ешелону, бути в готовності здійснити переміщення вогневих позицій з метою збереження радіусу вогневого ураження по противнику.

Однак, солдат ОСОБА_4 , будучи невдоволеним цим наказом, який полягав у здійсненні заміни особового складу на ВП 40 мм гранатомета RDS-40 «КУПОЛ» (37U CP ХХХХХ ХХХХХ) півд. схід. окол. Молодецьке Донецької області з метою відбиття наступу противника, знищення живої сили та техніки противника, забезпечення вогневої підтримки підрозділів І ешелону, бути в готовності здійснити переміщення вогневих позицій з метою збереження радіусу вогневого ураження по противнику, перебуваючи у пункті тимчасової дислокації підрозділу за адресою: АДРЕСА_3 , 21 серпня 2025 року орієнтовно о 15 год 30 хв, діючи з прямим умислом, а саме: усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України.

ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо пред`явленого обвинувачення та надані ним покази

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у вчиненому щиро розкаявся, зазначає про те, що надав критичну оцінку своїм протиправним діям, має намір продовжити військову службу в лавах Збройних Сил України, для чого самостійно здійснив пошук військової частини та отримав згоду командування військової частини НОМЕР_3 про продовження проходження ним військової служби.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, що він проходив військову службу на посаді старшого навідника 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України. 21.08.2025 йому та іншим військовослужбовцям (усього п`яти військовослужбовцям) було оголошено бойове розпорядження, однак він відмовився від його виконання, посилаючись на стан здоров`я. При цьому він розумів, що бойове розпорядження є законним та він не має поважних причин для відмови від виконання вказаного наказу.

В ході допиту обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що в 2025 році він проходив військово-лікарську комісію та за станом здоров`я був визнаний придатним для проходження військової служби.

В порядку ч. 3 ст. 349 КПК України суд за клопотанням прокурора, проти якого не заперечували обвинувачений та його захисник, визнав недоцільним проведення допиту свідків сторони обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та не оспорює обставини вчинення цього злочину, як вони встановлені в обвинувальному акті.

ІІІ. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин та висновки суду

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується сукупністю досліджених письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.

Так, витягом з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України полковника ОСОБА_16 від 17.11.2023 № 341 підтверджується, що солдат ОСОБА_4 (Г-195485) з 16.11.2023 зарахований до списків особового складу та поставлений на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (матеріали кримінального провадження (далі за текстом – к/п), арк. 120).

Витягом з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_16 від 11.12.2024 № 329 підтверджується, що солдат ОСОБА_4 з 11 грудня 2024 року приступив до виконання обов`язків стрільця (помічника кулеметника) 2-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення, який призначений на цю посаду наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №86 о/с від 02.12.2024 (к/п, арк. 119).

Витягом з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_16 від 12.08.2025 № 237 підтверджується, що солдат ОСОБА_4 з 01 серпня 2025 року приступив до виконання обов`язків старшого навідника 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення, який призначений на цю посаду наказом командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №89 о/с від 14.07.2025 (к/п, арк. 121).

Довідкою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 02.07.2025 №868/НГ підтверджується, що солдат за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ОСОБА_4 придатний до військової служби (к/п, арк. 118).

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України полковника ОСОБА_17 від 25.03.2023 № 98 підтверджується, що старший лейтенант ОСОБА_10 з 25.03.2023 був зарахований до списків особового складу військової частини та поставлений на всі види забезпечення (к/п, арк. 76).

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України підполковника ОСОБА_18 від 30.07.2024 № 197 підтверджується, що старший лейтенанта ОСОБА_10 з 30.07.2024 приступив до виконання обов`язків командира роти вогневої підтримки НОМЕР_4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, який призначений на цю посаду наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.07.2024 № 31о/с (к/п, арк. 77).

Витягом з бойового розпорядження командира 1 батальйону оперативного призначення 3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України капітана ОСОБА_19 від 20.08.2025 № 08/613 підтверджується, що командиру рвп 1 боп було наказано: з метою виконання завдань у складі 2 батальйону оперативного призначення 3 броп НГУ та виконання вимог облогового розпорядження командира №08/254 від 20.08.2025, в термін до 22:00 21.08.2025 сформувати зведене відділення у кількості 5 військовослужбовців, у тому числі солдата ОСОБА_4 (Г-195485), з 18.00 22.08.2025 здійснити заміну особового складу на ВП 40 мм гранатомета RDS-40 «КУПОЛ» (37U CP ХХХХХ ХХХХХ) півд. схід. окол. Молодецьке Донецької області з метою відбиття наступу противника, знищення живої сили та техніки противника, забезпечення вогневої підтримки підрозділів І ешелону, бути в готовності здійснити переміщення вогневих позицій з метою збереження радіусу вогневого ураження по противнику (к/п, арк. 82).

Рапортом командира роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення капітана ОСОБА_10 від 21.08.2025 підтверджується, що 21.08.2025 на пункті тимчасової дислокації 1 боп, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , старший навідник 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення ОСОБА_4 відмовився від виконання бойового наказу командира роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення капітана ОСОБА_10 від 20.08.2025, згідно з бойовим розпорядженням командира 1 батальйону оперативного призначення 3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України капітана ОСОБА_19 №08/613 від 20.08.2025 (к/п, арк. 63).

Наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України полковника ОСОБА_16 № 3195 від 27.08.2025 призначено службове розслідування за фактом відмови від виконання бойового наказу солдатом ОСОБА_20 та солдатом ОСОБА_4 (к/п, арк. 62).

Висновком службового розслідування за фактом відмови від виконання бойового наказу солдатом ОСОБА_20 та солдатом ОСОБА_4 від 05.09.2025 підтверджено факт непокори, а саме: відкритої відмови від виконання бойового наказу командира роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення капітана ОСОБА_10 , яка вчинена старшим навідником 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення ОСОБА_4 (к/п, арк. 53-61).

Фактичними даними, зафіксованими в протоколі огляду предметів від 22.08.2025, підтверджується, що предметом огляду є оптичний диск, який надійшов до органу досудового розслідування разом із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (к/п, арк. 104-105).

На вищезазначеному оптичному диску міститься один відеофайл формату «MP4» під назвою «Відео дата_2025-07-16 о 11.28.24» від 16.07.2025 з пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_3 , при дослідженні якого встановлено факт відмови військовослужбовця ОСОБА_4 від виконання бойового наказу, посилаючись на стан здоров`я (к/п, арк. 108).

Постановою слідчого від 22.08.2025 вказаний оптичний диск, на якому міститься відеофайл формату «MP4» під назвою «Відео дата_2025-07-16 о 11.28.24», який надійшов до органу досудового розслідування разом із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення – визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (к/п, арк. 106-107).

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_4 та визнання його винуватості.

Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом, підтверджується сукупністю досліджених письмових та речових доказів у кримінальному провадженні.

ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

V. Мотиви суду при призначенні покарання

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, має середньо-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні двоє повнолітніх дітей: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також одну неповнолітню дитину ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, мобілізований 03.10.2023, проходив військову службу на посаді старшого навідника 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення 3017 Національної гвардії України.

З довідки медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» від 02.07.2025 № 868/НГ встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 НГУ ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби (к/п, арк. 118).

З досліджених матеріалів додатково встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 має статус учасника бойових дій, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (к/п, арк. 110–130).

Зі змісту клопотання командира військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України від 19.03.2026 № 2741/1293 та письмової згоди від 19.03.2026 № 133/1157 встановлено, що на теперішній час солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебував на посаді старшого навідника 1-го протитанкового відділення протитанкового зводу роти вогневої підтримки відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, виявив бажання продовжити військову службу в бойовому підрозділі військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України та приймати участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії безпосередньо в районі ведення бойових дій. Командування в/ч НОМЕР_3 , в свою чергу, зобов`язується включити солдата ОСОБА_4 до списків особового складу частини для подальшого проходження ним військової служби.

В клопотанні зазначається, що незважаючи на вчинене кримінальне правопорушення, солдат ОСОБА_4 став на шлях виправлення, має необхідні якості військовослужбовця, військово-обліковий фах, який є нагально необхідним у Збройних Силах України.

Враховуючи вищевикладене, суспільно-політичну ситуацію в країні, нагальність та необхідність виконання бойових завдань та забезпечення здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії безпосередньо в районі ведення бойових дій, командування частини клопоче перед судом про призначення солдату ОСОБА_4 покарання, не пов?язаного з позбавленням волі (можливо, покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців), з метою можливості подальшого продовження виконання ним своїх військових обов?язків, бойових завдань, пов?язаних із захистом незалежності та територіальної цілісності держави, відсічі і стримуванні збройної агресії російсько-терористичних військ.

Під час проведення судових дебатів прокурор, захисник та обвинувачений ОСОБА_24 просили суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням від його відбування на підставі статті 75 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

Суд враховує, що відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Крім того, покарання має бути співмірним вчиненому протиправному діянню, а також справедливим і виваженим заходом примусу, що зможе забезпечити виправлення обвинуваченого та попередити вчинення обвинуваченим нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є тяжким злочином, наявність пом`якшуючої покарання обставини – щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за санкцією ч. 4 ст. 402 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

При цьому, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, піддав критичній оцінці свої протиправні дії та у вчиненому щиро розкаюється, по справі відсутні обставини, які обтяжують покарання, враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на теперішній час бажає продовжити проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Збройних Сил України (наявна відповідна письмова згода від 19.03.2026 № 133/1157 командування цієї військової частини про проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 ), а також враховує позицію прокурора, яка вважала можливим застосувати відносно ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання в цілому можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без його ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, із покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

До набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_4 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.08.2025 до 25.08.2025 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392–395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 14 липня 2026 року.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення з військової служби - до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення з військової служби – уповноважений орган з питань пробації, про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за виконанням ОСОБА_4 обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, у разі зміни місця військової служби – на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби – на уповноважений орган з питань пробації.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.08.2025 до 25.08.2025 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дію запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60 560,00 грн, поклавши на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_4 наступні обов`язки, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця проходження військової служби.

Заставу у розмірі 60 560 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), які знаходяться на розрахунковому рахунку ТУ ДСА України в Харківській області, яка внесена на підставі Салтівського районного суду міста Харкова від 22.08.2025 – після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- оптичний диск, на якому міститься відеофайл формату «MP4» під назвою «Відео дата_2025-07-16 о 11.28.24», на якому міститься відеозапис доведення бойового наказу військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України – залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1