Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №639/4685/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/4685/26

Провадження № 3/639/88/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Кісь Д.П., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №160319 від 20.05.2026, ОСОБА_1 не належним чином виконує свої батьківські обов`язки у вихованні своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 04.05.2026 о19:00 перебувала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, та вчинила з донькою сварку, чим порушила ст. 150 СК України та ст. 12. ЗУ «Про охорону дитинства, відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 зазначила, що дійсно в той день перебувала в стані алкогольного сп`яніння, та між нею та донькою виник домашній конфлікт, проте від виконання своїх батьківських обов`язків вона не ухилялась.

При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, суддя виходить із наступних обставин.

Склад правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП згідно диспозиції цієї статті визначається, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року.

Так, складом наведеного порушення є саме: незабезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх.

Права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України.

Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного Кодексу України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Надані до суду матеріали не містять доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків по вихованню її неповнолітньої доньки.

У протоколі не зазначено, у чому саме виражається ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої доньки, тобто не відображена об`єктивна сторона даного правопорушення, яка б узгоджувалась зі ст. 184 КУпАП.

Надані до суду матеріали не містять доказів та належного обґрунтування об`єктивної сторони правопорушення, що не відповідає принципам законності та суперечить вимогам ст.ст.7, 9 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 273, 280 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у відношенніОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова в Харківський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.П. Кісь