Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №638/8893/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/8893/26

Провадження № 3/638/2140/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Теслікова І.І., за участі секретаря судового засідання Зубко А.В., захисника Рвачова О.О. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

15 квітня 2026 року о 16 годині 07 хвилин в Харківській області, м.Ізюмі, пров.Науковий, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «Bajaj», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager 6820 0172 та у найближчому медичному закладі а саме Ізюмської ЦМЛ Піщанської Богоматері відмовився, вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Рвачов О.О. вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Захисник Рвачов О.О. просив суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що з наявного в матеріалах справи відеозапису № ... 0063 (00 хв. 34 сек.; 02 хв. 25 сек.) вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на перебування в стані алкогольного сп`яніння на місці зупинки мотоциклу на що останній відмовився, однак при цьому працівниками поліції не було запропоновано моєму підзахисному пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, як того вимагають приписи Інструкції № 1452/735. Отже, не направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я після того, як останній відмовився від проходження огляду на місці зупинки мотоциклу за допомогою приладу “Драгер”, свідчить про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч. ч. 3, 4 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку № 1103, п. 7 Розділу I Інструкції № 1452/735 та недійсність огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП, що в свою чергу безпосередньо вказує на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Такаж зазначив, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на перебування в стані алкогольного сп`яніння (00 хв. 34 сек. відеозапису № ... 0063) абсолютно безпідставно, зокрема, поліцейський повідомив моєму підзахисному про необхідність проходження такого огляду, при цьому, не повідомивши останнього про наявність в нього ЖОДНИХ ознак стану алкогольного сп`яніння, що вочевидь грубо суперечить приписам Інструкції № 1452/735. Таким чином, зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 жодних ознак стану алкогольного сп`яніння, направлення його на огляд є безпідставним та протиправним, а тому у нього не виникло обов`язку його проходження, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Також зазначає, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було роз`яснено, що його прав передбачених ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП, що в свою чергу яскраво свідчить про порушення останніми цілої низки правових норм, зокрема ч. 3 ст. 29 та ст. 59 Конституції України, які є нормами прямої дії та гарантують особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, право скористатися правовою допомогою захисника. Вважає протокол серії ЕПР 1 № 641700 від 15.04.2026 року неналежним та недопустимим доказом в даній справі, та документи, які долучені на підтвердження кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності також є недопустимими.

Дослідивши матеріали справи встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності свідків, показаннями працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Судовим розглядом встановлено, що 15 квітня 2026 року о 16 годині 07 хвилин в Харківській області, м.Ізюмі, пров.Науковий, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «Bajaj», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager 6820 0172 та у найближчому медичному закладі а саме Ізюмської ЦМЛ Піщанської Богоматері відмовився, вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, чим порушив ч.2 ст.130 ПДР України.

В наслідок зазначених подій працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 641700 від 15 квітня 2026 року, за невиконання ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, водій протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст.130 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.04.2026, де зафіксована відмова ОСОБА_1 ;

- направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 15.04.2026;

- відомостями відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 57 на яких зафіксовано, що поліцейські спілкуючись з ОСОБА_1 з урахуванням його дій та намагання переховання від працівників поліції та з урахуванням того, що встановили у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, пропонують останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відповів, що він відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння. Після чого працівником поліції було складено матеріали стосовно ОСОБА_1 , які останній відмовився підписувати та отримувати. Крім того, під час спілкування с працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує факт того, що до того як сісти за кермо він вживав слабоалкогольний напій «Пиво»;

- копією постанови Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Згідно п.п.1- 6 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.

Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.3 Розділу І цієї Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є:

- запах алкоголю з порожнини рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мови;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обстановці

Відповідно до протоколу, інспектором поліції, у ОСОБА_1 були встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляди на стан алкогольного сп`яніння на місцях зупинок з використанням спеціальних технічних засобів – газоаналізаторів та у медичному закладі.

Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Крім того, відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З огляду на викладені обставини, на момент зупинок та висловлення пропозиції ОСОБА_1 з боку працівників поліції щодо проходження відповідних оглядів на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів – газоаналізаторів та у медичному закладі у водія не було достатніх підстав відмовлятись від таких законних вимог або ставити їх під сумнів.

Поряд з цим, належить врахувати те, що, як ОСОБА_1 отримав посвідчення водія 12.04.1994, внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України. За таких обставин, суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП

Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вищезазначені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про наявність у водія ОСОБА_1 15 квітня 2026 року о 16-07 год. явних ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) та його відмову від проходження відповідних до встановленого порядку оглядів на стан алкогольного сп`яніння, які зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушенні, рапорті, акті огляду, направленні на медичний огляд, копії постанови Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 та відеозаписі з нагрудної камери поліцейського №57.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

При накладенні стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тому вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_1 штраф у розмірі, передбаченому санкцією статті 130 КУпАП, за якою кваліфіковані його дії з позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він не належить ОСОБА_1 .

Посилання адвоката Рвачова О.О. щодо невідповідність змісту протоколу з фактичними обставинами, щодо відсутності підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Посилання адвоката Рвачова О.О. щодо неправомірності дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, оскільки твердження щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є суб`єктивними, тобто незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу, в наслідок чого суд позбавлений процесуальної можливості їх врахувати.

Окрім цього, з ОСОБА_2 , на користь держави, відповідно до п.5 ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.126, 130, 221, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді у виді штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири) грн. 00 коп., з позбавлення права керування транспортними засобами на 3 (три) роки, та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Повний текст постанови складено 14 липня 2026 року.

Суддя Теслікова І.І.