Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №500/1818/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1818/26

14 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі, позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі, відповідач-2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №220150002737 від 05.12.2025 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком 2 період навчання з 01.09.1985р. по 11.07.1987р. в середньому професійно-технічному училищі № 58 м, Львів; та період роботи з 13.07.1987 р. по 22.09.2005р., на посаді складача рядковідливних машин в Шумській друкарні Тернопільської області, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з дати подання заяви про призначення пенсії на пільгових умовах.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправним та таким, що підлягає до скасування спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Просить врахувати, що разом із заявою про призначення пенсії були надані накази, висновок та довідки щодо проведення атестації робочого місця, зокрема, копія витягу із наказу по Шумській друкарні №14 від 27.06.1994 відповідно до проведеної роботи по атестації робочих місць, згідно з якою встановлено, що складачем на рядковідливних машинах ОСОБА_1 користується пільгами по Списку 2 у зв`язку з шкідливими умовами праці, додаток до наказу №24 від 16.08.2001 року про перелік місць, професій і посад, працівникам яких підтверджує право на пільгову пенсію за Списком 2 (22700000-14807-складач на складально-рядковідливних машинах), висновок щодо якості проведення атестації робочих місць за умовами праці №049/05 від 12.04.2002 року з посиланням на Наказ №24 від 16.08.2001 щодо вказаних робочих місць, довідка №1 від 28.11.2025 року, в якій зазначено, дати, номера наказів про проведення атестації робочого місця (яка не була відповідачем врахована при нарахуванні пільгового стажу, оскільки не містить підпис двох посадових осіб: бухгалтера та керівника, незважаючи на те, що на теперішній час керівником і бухгалтером є одна посадова особа ), на підтвердження додаються копія наказу №14, додаток до наказу №24, висновок №049/05, довідка №1, протокол зборів від 12.03.2018 року. Однак, зауважує, що з жодний цих документів не був взятий до уваги відповідачем-2 при підрахунку пільгового страхового стажу, у зв`язку із чим позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просять відмовити у задоволенні позову повністю. Враховуючи те, відповідачі вважають що у позивача на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж, правові підстави для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відсутні.

Як встановлено судом, 28.11.2025 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, що не заперечується відповідачами.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за №220150002737 від 05.12.2025, враховуючи те, що у позивача на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж. У даному рішенні зазначено, що вік позивачки на момент звернення становить 57 років 06 місяців 01 день. Страховий стаж – 25 років 07 місяців 23 дні. Пільговий стаж – відсутній. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до пільгового стажу не зараховано: - довідку №1 від 28.11.2025 про пільговий характер роботи з 13.07.1987 по 31.05.2005, оскільки довідка видана з порушенням вимог пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.1993 року №637 додатку 2, а саме, відсутній підпис головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Крім того існує невідповідність назви посади у довідці «складач рядковідливних машин» та назви посади у переліку посад від 16.08.2001 «складач на складально-рядковідливних машинах». Також відсутні переліки проатестованих посад до наказів про проведення атестації робочих місць №12 від 17.06.1994 та №7 від 16.08.2001, існує невідповідність щодо переліку посад до наказу №24 від 16.08.2001, оскільки наказ №24 про проведення атестації робочих місць відсутній, є наказ проведення атестації №7 від 16.08.2001.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-ХІІ), від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058- IV).

Відповідно до п. 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІУ визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Разом з тим, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку №637).

Також відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди З відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.

Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.

Також, відповідно до пункту 1 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок застосування Списків №383), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Державну службу України з питань праці (Держпраці).

Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Водночас, суд зауважує, що згідно п.4.2. Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

При цьому, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації (зокрема, довідок) з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист. Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Поряд з чим, суд звертає увагу, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція також неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що згідно з пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до Диплому серії НОМЕР_1 від 11.07.1987, позивач 01.09.1985 вступила в середнє професійно-технічне училище № 58 м. Львів, яке закінчила 11 липня 1987 року за спеціальністю складач машиного набору.

В належній позивачу трудовій книжці серії НОМЕР_2 , виданої Шумською друкарнею Тернопільської області, також міститься запис про навчання позивача у Львівському СПТУ 58, м. Львів.

Крім того, з трудової книжки позивача слідує, що її діяльність розпочалася 13.07.1987, у Шумській друкарні на посаді складача на рядковідливній машині.

Таким чином, суд вважає, що після закінчення навчання позивача направлено на роботу по спеціальності складача на рядковідливній машині у Шумську друкарню, де 13 липня 1987 року позивач розпочала свою трудову діяльність.

Згідно записів в трудовій книжці позивача, 22.09.2005 року у зв`язку з тим, що друкарня перейшла на офсетний друк, позивача було переведено на посаду політурника, що, на думку суду, підтверджує пільговий стаж позивача з 13.07.1987 по 22.09.2005 року та становить понад 15 років.

Крім цього, на підтвердження наявного пільгового стажу позивачем надано Довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1 від 28.11.2025, з якої вбачається, що позивач – ОСОБА_2 працювала у Шумській друкарні з 13.07.1987 по 22.09.2005, виконувала роботу під час плавлення свинцю на складально - рядковідливій машині, друкувала тексти для виготовлення бланків, за професією, посадою складач на рядкововідливних машинах, що передбачена списком № 2, на підтвердження додається довідка №1 від 28.11.2025р.

Слід також зазначити, що згідно Списків №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинних на час роботи позивача), затверджених постановою Ради Міністрів України №1173 від 22.08.1956, постановою Кабінету міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, посада складача на складально - рядковідливних машинах та посада набирача на складально-рядковідливних машинах, відносилась до робіт і посад, які пов`язані із шкідливими і важкими умовами праці

Отож, у сукупності наведеного вище, на переконання суду, помилковими є доводи відповідачів про не зарахування до пільгового стажу позивача періодів навчання та роботи з 01.09.1985 по 11.07.1987 та з 13.07.1987 по 22.09.2005, відповідно, спірне у даній справі рішення є протиправним та таким, що підлягає до скасування.

Крім цього, вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає про те, що адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відтак, з метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає, що у цій справі належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача 28.11.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення, зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком№2 період навчання з 01.09.1985 по 11.07.1987 в середньому професійно-технічному училищі № 58 м, Львів та період роботи з 13.07.1987 по 22.09.2005, на посаді складача рядковідливних машин в Шумській друкарні Тернопільської області

За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Сплачений судовий збір підлягає за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в порядку частини третьої ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №220150002737 від 05.12.2025 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 28.11.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення, зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період навчання з 01.09.1985 по 11.07.1987 в середньому професійно-технічному училищі №58 м, Львів та період роботи з 13.07.1987 по 22.09.2005, на посаді складача рядковідливних машин в Шумській друкарні Тернопільської області

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 14 липня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ),

відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ:14035769),

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: просп. Соборний, 158Б, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл.,69005 код ЄДРПОУ:20490012).

Головуюча суддя Дерех Н.В.