Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №460/20430/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2026 року м. Рівне№460/20430/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Т.Р. Саванчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Троянчук Д.М., Дячук О.О., Варжель О.М., третьої особи на стороні позивача: представник Кунаш Т.В.,

відповідача: представники Довгополюк В.В., Кидун Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Рівненська міська рада

доУправління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області

про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради (далі - КП «Рівнеелектроавтотранс») до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області №131705-14/1892-2025 від 08.10.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що зобов`язання підприємства з транспортного обслуговування населення тролейбусами чітко встановлюються та визначаються Статутом, Законом України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004 №1914-IV, Програмою розвитку та відповідним договором, укладеним на основі Типового договору. Пунктом 9 Типового договору передбачено, що одержані понад встановлені завданням доходи від реалізації проїзних документів, а також чистий дохід від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності залишаються у розпорядженні перевізника.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону №1914-IV, установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників та забезпечення захисту малозабезпечених громадян. У разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов`язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Вказує, що сума коштів, що підлягає перерахуванню перевізнику з міського бюджету є фактично компенсацією витрат перевізника на транспортні послуги, які не покриті встановленим рівнем тарифу на проїзд пасажирів, з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи. Така сума визначається як різниця між вартістю транспортних послуг за фактичний пробіг тролейбусів на лінії, вартості послуги за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин та обсягом власних доходів перевізника, з врахуванням Методики № 81.

Позивач зазначає, що збільшення скоригованих планових власних доходів в результаті збільшення тарифу на проїзд не зменшило б суму до відшкодування за транспортні послуги з бюджету, визначену Договором, адже сума до відшкодування і так була меншою, ніж визначено потребою. Сума до відшкодування з бюджету підлягала б зменшенню у випадку виділення нормативно розрахованої суми, яка б покривала планові витрати (собівартість). Фактичні витрати підприємства є більшими, ніж передбачено Договором, на 4547,9 тис. грн., що свідчить про підвищення собівартості послуги та відповідно – розрахункового тарифу. При збільшенні власних доходів від перевезення пасажирів після росту тарифу до 8,00 грн. зросли і фактичні витрати на оплату праці (заробітну плату та ЄСВ) за рахунок збільшення витрат на преміювання працівників. Виходячи із фінансових можливостей підприємства, було передбачено збільшений відсоток преміювання для зменшення плинності кадрів через низький рівень заробітної плати.

Компенсація не перевищила суму, необхідну для покриття чистої фінансової різниці між понесеними витратами та отриманими доходами перевізника при наданні послуги що становить загальний економічний інтерес з урахуванням доходу, який залишається у підприємства та рівня прибутку, що свідчить про дотримання заходів щодо уникнення надмірної компенсації відповідно до розділу 4 Методики №81.

Щодо можливості внесення змін до Договору, позивач зазначає про відсутність імперативної норми, яка б зобов`язувала перевізника надавати Замовнику пропозиції щодо внесення змін до Договору, що за своєю юридичною природою має факультативний характер і не створює обов`язку для реалізації. Окрім того, існує законодавче обмеження щодо внесення змін до істотних умов договору про закупівлю в розумінні Закону №922-VIII.

Щодо другого пункту вимоги позивач вказує, що у відповідності до Закону №1914-IV та Закону №922-VIII, з метою виконання завдання щодо обсягів транспортних послуг, між Департаментом та Підприємством був укладений Договір від 16.01.2024 № 3. З тексту цього Договору було виключено умови, передбачені Типовим договором, що стосуються компенсації збитків перевізника від втрачених рейсів з незалежних від нього причин (простоїв), а саме:

- з п.5 виключено слова «з урахуванням компенсації за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин»;

- п. 7 та п. 8 виключено;

- з додатку 4 виключено показник «компенсація збитків від втрачених рейсів з незалежних від перевізника причин (згідно з актами, що додаються)».

Умову про оплату невиконаного обсягу транспортних послуг (простоїв) за плановими показниками з незалежних від Підприємства причин було виключено Замовником з огляду на те, що компенсація за втрачені рейси є відшкодуванням витрат, що не може трактуватися як предмет закупівлі, в тому на такі відносини дія Закону №922-VIII не поширюється. При цьому таке відшкодування передбачене Договором №7. Позивач зазначає, що п.1 Договору від 16.01.2024 №3 встановлює, що Замовник надає право Перевізнику здійснювати зазначені транспортні послуги за визначеними маршрутами (лініями) на умовах Договору від 07.12.2021 №7, укладеного між Департаментом та Підприємством відповідно до вимог Закону України №1914-IV та зобов`язується сплачувати за фактично виконані перевізником транспортні послуги на умовах цього Договору. Частиною 2 ст. 637 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відсутність таких умов у Договорі від 16.01.2024 № 3 не скасовує їх чинність та не змінює методику розрахунку суми коштів, що підлягає перерахуванню замовником за надані транспортні послуги, встановлену Типовим договором та Договором № 7.

Підприємством упродовж усього періоду дії Договору від 16.01.2024 № 3 вівся облік простоїв з незалежних причин (через обстріли енергетичних об`єктів на Підприємстві були цілоденні простої та обмеження випусків тролейбусів на лінію, перекриття руху вулицями, через мобілізацію водіїв тролейбусів (воєнний стан) та ін.). Акти за відшкодування втрат Підприємства за простої з незалежних причин не подавалися, оскільки цю умову було виключено з умов Договору від 16.01.2024 № 3, а кошти на компенсацію простоїв не виділялися.

Відповідно до п. 5, п. 7 та додатку 4 Договору №7, сума коштів, що підлягає перерахуванню перевізнику визначається шляхом віднімання власних доходів від вартості фактично наданих транспортних послуг з урахуванням компенсації за невиконані рейси з незалежних причин.

У зв`язку з відсутністю компенсації за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин, враховуючи методику, визначену п. 5 та п. 7 Типового договору та Договором № 7, для коректного розрахунку суми, яка має бути сплачена за виконаний обсяг транспортних послуг фактично проводився перерахунок планових доходів шляхом зменшення встановленого обсягу власних доходів на суму запланованих доходів на втрачений пробіг через простої з незалежних причин.

Підприємство втратило 6705658,74 грн., з яких 4530230,17 грн. через відсутність оплати простоїв з бюджету та 2175428,57 грн. суму доходів, яку планувало зібрати на лінії на втрачених кілометрах, однак змушене було покривати всі витрати (крім оплати електроенергії та заробітної плати водіїв та кондукторів, при цьому в більшості випадків здійснювалася оплата простоїв з незалежних причин водіям і кондукторам згідно із ст. 113 Кодексу законів про працю). Таким чином, враховуючи та виконуючи вимогу в цій частині, Підприємство має ще раз втратити 2175428,57 грн., якщо відніме суму запланованих доходів на втрачений пробіг з незалежних причин від суми коштів, яка підлягає перерахуванню за фактично наданий обсяг послуг.

Компенсація не перевищила суму необхідну для покриття чистої фінансової різниці між понесеними витратами та отриманими доходами перевізника при наданні послуги що становить загальний економічний інтерес з урахуванням доходу, який залишається у підприємства та рівня прибутку, що свідчить про дотримання заходів щодо уникнення надмірної компенсації відповідно до розділу 4 Методики №81.

Вказує, що оскаржуваною вимогою не доведено порушення та, відповідно, доцільності їх усунення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, про що подав відзив на позов. Вказує, що органу державного фінансового контролю надано право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та, у разі виявлення порушень законодавства, пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень.

Відповідно до п. 5.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 року.

За результатами проведеного контрольного заходу, у відповідності до п. 35-44 Порядку №550, складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 року №13-17-05-06/127 від 25.09.2025. Акт ревізії від 25.09.2025 №13-17-05-06/127 підписано об`єктом контролю із запереченнями.

На виконання вимог п. 43 Порядку №550, Управлінням проаналізовано обґрунтування об`єкта контролю викладені у запереченнях та листом від 30.09.2025 №131705-14/1826-2025 скеровано висновки на заперечення, згідно яких заперечення не приймаються.

Оскільки об`єктом контролю не забезпечено усунення виявлених порушень, Управлінням скеровано оскаржувану вимогу.

Контрольний захід проведено відповідно до питань програми ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради за період з 01.01.2022 по 30.06.2025, яка затверджена 22.09.2025 року.

Під час проведення контрольного заходу проведено перевірку дотримання законодавства під час отримання та використання бюджетних коштів Комунальним підприємством «Рівнеелектроавтотранс» РМР, в тому числі за інформацією, що надана Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області листом від 21.05.2025 № 96947-2025.

Після завершення контрольного заходу, матеріали ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради передано до Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області та згідно інформації картки-повідомлення, долучено до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024180000000020 від 14.03.2024 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 191 КК України.

Вказує, що надання послуг КП «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради має здійснювати на основі укладених договорів про організацію надання транспортних послуг, умови яких мають відповідати затвердженому Постановою КМУ 14.12.2012 №1045 Типовому договору про організацію надання транспортних послуг.

Проведеним контрольним заходом встановлено, що КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР (Перевізник) здійснювались пасажирські перевезення міським електричним транспортом ДК 021:2015 «60130000-8 Послуги спеціалізованих автомобільних перевезень пасажирів» (Послуги місцевого наземного електротранспорту) за замовленнями Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (Замовник) шляхом надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу, а також інших послуг, пов`язаних з таким перевезенням згідно укладених договорів про організацію надання транспортних послуг з перевезення міським електричним транспортом: № 3 від 18.01.2022, № 15 від 31.01.2023, №3 від 16.01.2024, №2 від 21.01.2025.

Відповідно до умов укладених договорів від 18.01.2022 № 3, від 31.01.2023 № 15, від 16.01.2024 № 3 та від 21.01.2025 № 2 Замовник надає право перевізнику здійснювати зазначені транспортні послуги за визначеними маршрутами (лініями) та зобов`язується сплачувати за фактично виконані перевізником транспортні послуги на умовах цих договорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про міський електричний транспорт» визначено, що договір про організацію надання транспортних послуг укладається на основі типового договору. Підпунктом 3 пункту 2 розділу «Предмет договору» Типового договору про організацію надання транспортних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.12.2012 №1045, визначено , що невід`ємною частиною цього договору є Додаток 3 – завдання перевізнику щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності. Водночас, Додаток 3 є лише до Договору від 18.01.2022 №3 в частині завдання перевізнику щодо обсягів зазначених вище доходів на 2022 рік.

Завдання перевізнику щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності на 2023-2025 роки визначені додатковими угодами № 1 від 31.01.2023, №3 від 16.01.2024 до Договору № 7 від 07.12.2021 про організацію надання транспортних послуг з перевезень пасажирів міським електричним транспортом (послуги місцевого наземного електротранспорту).

Комунальним підприємством «Рівнеелектроавтотранс» всупереч ч. 2 ст. 11 Закону України № 1914-IV укладено Договори про організацію надання транспортних послуг від 31.01.2023 №15, від 16.01.2024 № 3 та від 21.01.2025 № 2, умови яких не відповідають умовам Типового договору, який затверджений Кабінетом Міністрів України, в частині не включення наступних пунктів: п. 10 – у разі зміни цін на запасні частини, комплектувальні вироби, пально-мастильні та інші матеріали, тарифів на електроенергію, а також перегляду відповідно до вимог законодавства рівня заробітної плати розрахунковий тариф на транспортні послуги (вартість одного вагоно (тролейбусо)-кілометра пасажироперевезень) за погодженням сторін переглядається в установленому порядку; додатково до п. 5 - обсяг власних доходів перевізника встановлюється завданням замовника з урахуванням показників аналогічного періоду минулого року. Вказані пункти Типового договору передбачені лише у Договорах від 18.01.2022 № 3 та від 07.12.2021 № 7.

Крім того, пунктом 5 Типового договору, передбачено що вартість наданих за звітний період транспортних послуг визначається з урахуванням компенсації за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин, поряд з цим виплата такої компенсації була передбачена лише Договорами від 18.01.2022 № 3 та від 07.12.2021 № 7.

Окремі акти на виплату компенсації за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин (проведення загальноміських заходів, ремонт доріг, припинення постачання електроенергії, дорожньо-транспортні пригоди, транспортні затори, незадовільний стан дорожнього покриття, підтоплення ділянок маршрутної мережі тощо) у 2023-2024 роках та І півріччі 2025 року Підприємством для Департаменту інфраструктури та благоустрою не подавались.

Проведеним помісячним аналізом правильності визначення сум втрат Перевізника від надання транспортних послуг, що підлягає відшкодуванню Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради встановлено, що Комунальним підприємством «Рівнеелектроавтотранс» протягом 2022 року проводилось коригування планових витрат і доходів, які приймались до розрахунку тарифів на транспортні послуги у зв`язку зі зміною/збільшенням тарифу на проїзд у електротранспорті з 01.08.2022 тарифу на поїздку з 6,00 грн на 8,00 грн (через отримання додаткових доходів при здійсненні перевезення пасажирів електротранспортом). Однак, зміни до Додатку 3 «Завдання щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів» Договору від 18.01.2022 з організації перевезення № 3 для зменшення відшкодування суми транспортних витрат не вносились, при цьому для визначення суми транспортних витрат до відшкодування з бюджету приймались затверджені на початок року доходи, які не скориговані на збільшення власних доходів з 01.08.2022 року.

Згідно Кошторису планових доходів, нормативно-розрахункових витрат та визначення розрахункового тарифу на транспортні послуги на 2022 рік, що затверджений директором КП «Рівнеелектроавтотранс» ОСОБА_1 плановий дохід складав суму 41 197 100,00 грн. Однак, згідно скоригованого Кошторису планових доходів, нормативно-розрахункових витрат та визначення розрахункового тарифу на транспортні послуги на 2022 рік (скоригований з 1 серпня 2022 року), що затверджений директором КП «Рівнеелектроавтотранс» ОСОБА_1 в результаті збільшення з 01.08.2022 фактичного тарифу на проїзд (поїздку) плановий дохід становив суму 46 824 100,00 грн.

Відповідно планові показники власних доходів, які включені до Договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом від 18.01.2022 №3 в сумі 41197100,00 грн не відповідають затвердженому органом управління скоригованому фінансовому плану, згідно якого показники власних доходів складають 46824100,00 грн.

При збільшенні обсягів планових власних доходів від перевезення усіх видів проїзних документів зменшується сума втрат перевізника, що підлягає відшкодуванню, тобто зменшується ціна (вартість) договору.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення.

Отже, у 2022 році при розрахунку сум до відшкодування з бюджету втрат від надання транспортних послуг встановлено заниження з 01.08.2022 планових доходів, зібраних підприємством від перевезення пасажирів електротранспортом, на суму 5627000,00 грн (46824100,00 грн - 41197100,00), оскільки скоригований плановий дохід в результаті збільшення з 01.08.2022 фактичного тарифу на проїзд (поїздку) становив суму 46 824 100,00 грн, при плановому доході на початок 2022 року на суму 41 197 100,00 грн, водночас, зміни впливу збільшення скоригованих планових власних доходів в результаті збільшення тарифу на поїздку на зменшення сум до відшкодування з бюджету втрат на транспортні послуги до договору не вносились.

Відповідно до п.п 4 п. 25 Договору від 18.01.2022 № 3 істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись у разі погодження ціни в договорі в бік зменшення.

Як наслідок, в результаті не внесення змін до Договору на організацію транспортних перевезень від 18.01.2022 № 3 до Додатку 3 «Завдання щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів» в частині збільшення через встановлення тарифу на проїзд з 6,00 грн на 8,00 грн з 01.08.2022 скоригованого обсягу планових доходів на 5 627 000,00 грн, який відповідно до п. 5 Типового договору про організацію надання транспортних послуг, п. 5 укладеного Договору від 18.01.2022 № 3, встановлюється завданням замовника та збільшення якого призвело до фактичного зменшення ціни (вартості) договору, та відповідно до зайвого відшкодування втрат перевізника від надання транспортних послуг на суму 5 627 000,00 грн, чим недотримано ст. 652 Цивільного кодексу України в частині зміни умов договору у разі істотної зміни обставин, п.п. 4 п. 25 Договору від 18.01.2022 № 3.

Під час проведення контрольного заходу було встановленою, що фактичні витрати на заробітну плату, ЄСВ, електроенергію, ремонт та утримання основних виробничих фондів, опалення, шини менші відносно затверджених планових витрат, відповідно до яких здійснювався розрахунок тарифу на транспортні послуги, що свідчить про повне покриття фактичних витрат, зокрема:

- фактичні витрати менші від планових витрат на початок року на суму 28 358,90 тис. грн (заробітна плата та ЄСВ на 9 449,3 тис. грн, електроенергія на 4 792,9 тис. грн, ремонт та утримання основних виробничих фондів на 10 175,2 тис. грн, опалення 2 928,40 тис. грн, шини на 803,50 тис. грн, тощо);

- фактичні витрати менші від скоригованих витрат станом на 01.08.2022 на суму 31 215,03 тис. грн (заробітна плата та ЄСВ на 12 503,1 тис. грн, електроенергія на 3 673,59 тис. грн, ремонт та утримання основних виробничих фондів на 10 175,2 тис. грн, опалення 2 999,6 тис. грн, шини на 803,50 тис. грн, тощо).

При цьому, скориговані з 01.08.2022 планові витрати на електроенергію зменшились відповідно до затверджених на початок року планових витрат на електроенергію на 1 119,31 тис. гривень.

Відповідно до п. 9 Типового договору та Договору від 18.01.2022 № 3, одержані понад встановлені завданням доходи від реалізації проїзних документів, а також чистий дохід від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності залишаються у розпорядженні перевізника. Проте, зазначене збільшення доходів відбулось через суттєве збільшення тарифу на проїзд, а не через збільшення доходів від реалізації більшої кількості проїзних документів чи чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності.

Так, згідно скоригованого на 01.08.2022 кошторису планових доходів, доходи становили суму 46 824 100,00 грн, однак такі зміни не внесені до завдання Договору від 18.01.2022 № 3.

Відшкодування коштів з бюджету має відбуватись на основі достовірного відображення фінансових показників, відповідно в підприємства виник обов`язок внести зміни в договір в частині зменшення ціни.

Внаслідок допущеного порушення бюджету Рівненської міської територіальної громади завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 5 627 000,00 грн, та відповідно підлягають відшкодуванню.

Також, проведеним помісячним дослідженням правильності визначення сум втрат Перевізника від надання транспортних послуг, що підлягає відшкодуванню Департаментом за 2024 рік, встановлено, що сума втрат Перевізника визначалась як різниця між вартістю наданих за звітний період транспортних послуг та обсягом включених в акти виконаних робіт перерахованих планових власних доходів перевізника (доходу від продажу проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності), всупереч умовам п. 5 Типового договору про організацію надання транспортних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.12.2012 №1045 та п. 5 укладеного з Департаментом Договору від 07.12.2021 №7 в частині того, що обсяг власних доходів перевізника встановлюється завданням замовника з урахуванням показників аналогічного періоду минулого року, п. 9 зазначених договорів та п.7 Договору від 16.01.2024 № 3 в тому, що невиконання перевізником зазначеного завдання щодо обсягу власних доходів замовником не компенсується, а також п.6 Типового договору та Договорів від 16.01.2024 №3 та від 07.12.2021 №7, що у разі невиконання передбаченого договором обсягу транспортних послуг з вини перевізника замовник сплачує лише фактично виконані обсяги таких послуг.

Крім того, п. 7 Типового договору, Договору від 07.12.2021 № 7 передбачено здійснення замовником оплати транспортних послуг за плановими показниками лише у разі припинення або зміни графіка руху на визначених цим договором маршрутах (лініях) з незалежних від перевізника причин (проведення загальноміських заходів, ремонт доріг, припинення постачання електроенергії, дорожньо-транспортні пригоди, транспортні затори, незадовільний стан дорожнього покриття, підтоплення ділянок маршрутної мережі тощо).

Відтак, Підприємством при визначенні сум втрат Перевізника від надання транспортних послуг, що підлягає відшкодуванню Департаментом, враховувались не визначені Завданнями щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів (Додаток 3 до Договору від 07.12.2021 № 7 з додатковими угодами) доходи, а перераховані планові доходи від невиконаного обсягу транспортної роботи, що призвело до завищення суми витрат на транспортні перевезення в актах виконаних робіт та зайвого отримання бюджетних коштів на відшкодування суми втрат на перевезення пасажирів електротранспортом у 2024 році на суму 2 175 428,57 грн (вартість наданих транспортних послуг 200 574 141,26 грн – планові доходи від продажу проїзних документів, затверджені завданням до договору 60 620 800,00 грн – плановий дохід від додаткових послуг за іншими напрямками 159 000,00 грн – планові трансферти за пільгове перевезення учнів та студентів 6 500 000,00 грн), чим недотримано вимоги ст. 11-13 Закону України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004 №1914-IV, п. 5 Типового договору про організацію надання транспортних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.12.2012 №1045 та п. 5 Договору від 07.12.2021 №7, п. 9 зазначених договорів та п.7 Договору від 16.01.2024 № 3, а також п.6 Типового договору та Договорів від 16.01.2024 № 3, від 07.12.2021 № 7.

Поряд з тим, акти на надання компенсації збитків від втрачених рейсів з незалежних від перевізника причин у 2024 році до Департаменту не подавалась, і відповідно невиконаний обсяг транспортної роботи від незалежних причин, відповідно до якого проведено перерахунок планових доходів, Підприємством не підтверджено.

При визначенні тарифу на транспортні послуги враховуються всі планові витрати (планова собівартість).

Внаслідок допущеного порушення бюджету Рівненської міської територіальної громади завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 175 428,57 гривень.

За наведеного, відповідач вважає, що вимога є правомірною. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В наданих додаткових поясненнях відповідач зазначає, що за результатами помісячного дослідження правильності визначення сум втрат КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР (Перевізник) від надання транспортних послуг, що підлягає відшкодуванню Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, встановлено, що сума втрат Перевізника визначалась як різниця між вартістю наданих за звітний період транспортних послуг та обсягом включених в акти виконаних робіт перерахованих планових власних доходів перевізника (доходу від продажу проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності), всупереч умовам п. 5 Типового договору про організацію надання транспортних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.12.2012 №1045 та п. 5 укладеного з Департаментом Договору від 07.12.2021 №7 в частині того, що обсяг власних доходів перевізника встановлюється завданням замовника з урахуванням показників аналогічного періоду минулого року, п. 9 зазначених договорів та п.7 Договору від 16.01.2024 № 3 в тому, що невиконання перевізником зазначеного завдання щодо обсягу власних доходів замовником не компенсується, а також п.6 Типового договору та Договорів від 16.01.2024 №3 та від 07.12.2021 №7, що у разі невиконання передбаченого договором обсягу транспортних послуг з вини перевізника замовник сплачує лише фактично виконані обсяги таких послуг.

При визначенні сум втрат Перевізника від надання транспортних послуг, що підлягає відшкодуванню Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, враховувались не визначені Завданнями щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів доходи, а перераховані планові доходи від невиконаного обсягу транспортної роботи, що призвело до завищення суми витрат на транспортні перевезення в актах виконаних робіт та зайвого отримання бюджетних коштів на відшкодування суми втрат на перевезення пасажирів електротранспортом у 2024 році на суму 2 175 428,57 грн, чим недотримано вимоги ст. 11-13 Закону України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004 №1914-IV, п. 5 Типового договору про організацію надання транспортних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.12.2012 №1045 та п. 5 Договору від 07.12.2021 №7, п. 9 зазначених договорів та п.7 Договору від 16.01.2024 № 3, а також п.6 Типового договору та Договорів від 16.01.2024 № 3, від 07.12.2021 № 7.

Внаслідок допущеного порушення бюджету Рівненської міської територіальної громади завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 175 428,57 грн, які не відшкодовані КП «Рівнеелектроавтотранс» та у зв`язку з чим Управлінням винесено пункт 2 вимоги про усунення виявлених порушень, який оскаржується об`єктом контролю.

Представники відповідача в судових засіданнях позицію відповідача підтримували, просили у задоволенні позову відмовити.

Від Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що згідно затвердженого Департаментом фінансового плану на 2022 рік, з урахуванням замовленого річного обсягу транспортних послуг на 2022 рік у кількості 2701,7 тис. тролейбусо-кілометрів пасажироперевезень, Підприємством визначені наступні показники транспортних послуг: - загальна сума фінансування річного обсягу транспортних послуг – 169 147,7 тис.грн.; - розрахунковий тариф - 62,61 грн./км. - плановий обсяг власних доходів перевізника – 45 283,9 тис. грн.; - плановий обсяг коштів, що підлягають перерахуванню замовником за надані транспортні послуги – 120 000,0 тис.грн. (передбачений Програмою обсяг фінансування за рахунок місцевого бюджету).

Згідно рішення Рівненської міської ради №1833 від 23.12.2021 року «Про бюджет Рівненської міської територіальної громади на 2022 рік» на оплату транспортних послуг, відповідно до кошторисних призначень, було виділено 92 700,0 тис.грн., що є менше потреби на 27 300 тис.грн.

Відповідно до укладеного між Департаментом та Підприємством у 2022 році Договору від 18.01.2022 №3 (далі – Договір), з врахуванням розміру бюджетного призначення та обсягу власних доходів, з розрахунку на вище зазначений річний обсяг транспортних послуг загальна сума фінансування склала 137 977,1 тис.грн. (92 700,0 тис. грн. бюджетні кошти + 45 277,1 тис. обсяг власних доходів), що менше від економічно обґрунтованої.

Відповідно, розрахунковий тариф на транспортні послуги склав 51,07 грн./км. (137 977,1 тис.грн. : 2701,7 тис.км.).

З огляду на фактичний розмір бюджетних призначень, відповідно до додатку №3 до Договору, сума коштів, що підлягала перерахуванню замовником з бюджетних коштів за 1 тролейбусо-кілометр пасажироперевезень становила 34,31 грн./км. (92 700,0 тис.грн. : 2 701,7 тис. км).

Фактично Підприємство укладало Договір за нижчим розрахунковим тарифом ніж економічно обґрунтований, оскільки, послуги з перевезення електротранспортом пов`язані із задоволенням особливо важливих соціальних потреб громадян.

Ріст тарифу на проїзд дав змогу наблизити фактичні витрати на 1 км. пробігу до тарифу, розрахованого по потребі. Як наслідок, у фінансовому плані Підприємства було проведено коригування планових доходів з 01.08.2022, а планова собівартість транспортних послуг скоригована тільки в межах суми зростання власних доходів від росту тарифу.

Збільшення обсягу планових доходів сприяло зменшенню розміру непокритих витрат підприємства (збиток), що виникли через невідповідність тарифу на проїзд пасажира та обмеженість бюджетного фінансування.

Департамент вважає, що збільшення Позивачем планових власних доходів в результаті збільшення тарифу на проїзд не повинна зменшувати суму до відшкодування за транспортні послуги з бюджету, визначену Договором, оскільки, вона менша, ніж визначено потребою та не покриває планові витрати (собівартість).

Отримана Підприємством компенсація не перевищила суму, необхідну для покриття чистої фінансової різниці між понесеними витратами та отриманими доходами перевізника при наданні послуги що становить загальний економічний інтерес з урахуванням доходу, який залишається у підприємства та рівня прибутку, що свідчить про дотримання заходів щодо уникнення надмірної компенсації відповідно до розділу 4 Методики №81.

Вважає пункти 1 та 2 оскаржуваної вимоги неправомірними.

Від Рівненської міської ради надійшли пояснення, в яких основним аргументом вказано, що збільшення позивачем планових власних доходів в результаті збільшення тарифу на проїзд не повинна зменшувати суму до відшкодування за транспортні послуги з бюджету, визначену Договором, оскільки, вона менша собівартості. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надав до матеріалів справи висновок експерта від 15.12.2025 №СЕ-19/103-25/15307-ЕК (а.с.120-151 том 4) та висновок експерта від 29.05.2026 № СЕ-19/118-26/1073-ЕК (а.с.164-193 том 5).

В судовому засіданні представники сторін та третіх осіб свої позиції підтримали. Представники позивача просить позовні вимоги задовольнити, представники відповідача просять у задоволенні позовну відмовити.

Ухвалою від 11.11.2025 позовна заява залишалася без руху.

Ухвалою від 21.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10 грудня 2025 року.

Протокольною ухвалою від 10.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 21.01.2026.

Протокольною ухвалою від 21.01.2026 розгляд справи відкладено на 18.02.2026.

Ухвалою від 18.02.2026 року суд повернувся до стадії підготовчого провадження по справі №460/20430/25 та залучив як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, Рівненську міську раду. Відкладено підготовче засідання на 11 березня 2026 року.

Протокольною ухвалою від 11.03.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 07.04.2026.

В судовому засіданні 07.04.2026 оголошено перерву до 28.04.2026.

Судове засідання, призначене на 28.04.2026, за клопотанням представника відповідача відкладено до 12.05.2026.

В судовому засіданні 12.05.2026 оголошено перерву до 25.05.2026.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді, 25.05.2026 судове засідання не відбулося, ухвалою від 28.05.2026 відкладено на 02.06.2026.

Протокольною ухвалою від 02.06.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2026.

В судовому засіданні 23.06.2026 оголошено перерву до 03.07.2026.

В судовому засіданні 03.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у зв`язку зі складністю справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 14.07.2026.

Розглянувши заяви по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради створене в 1974 році та є правонаступником усіх прав та обов`язків Державно-комунального підприємства «Рівненське тролейбусне управління» та комунального підприємства «Рівнеелектроавтортанс». Підприємство створене для надання послуг з перевезення пасажирів.

Підприємство створене на комунальній власності Рівненської міської територіальної громади. Засновником та власником підприємства є Рівненська міська територіальна громада в особі Рівненської міської ради. Органом управління підприємства є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.

Підприємство створене для надання послуг з перевезення пасажирів.

За своєю організаційно-правовою формою підприємство є комунальним комерційним підприємством і діє на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування в поєднанні з бюджетним фінансуванням у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно Статуту підприємства (в усіх попередніх редакціях), основними видами діяльності КП «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської є, зокрема, діяльність регулярного електротранспорту, функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту.

Майно підприємства є власністю Рівненської міської територіальної громади і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Орган управління здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є в комунальній власності, що передане до сфери його управління в межах визначених повноважень.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідно до п. 5.4.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року Управлінням проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 року.

Контрольний захід проведено відповідно до питань програми ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради за період з 01.01.2022 по 30.06.2025, яка затверджена 22.09.2025 року.

Під час проведення контрольного заходу проведено перевірку дотримання законодавства під час отримання та використання бюджетних коштів Комунальним підприємством «Рівнеелектроавтотранс» РМР, в тому числі за інформацією, що надана Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській листом від 21.05.2025 № 96947-2025.

За результатами такої перевірки було складено акт ревізії №13-17-05-06/127 від 25.09.2025 року, яким встановлено, в т.ч. факт завдання позивачем матеріальної шкоди (збитків) бюджету Рівненської міської територіальної громади на суму 7 802 428,57 грн.

Позивачем було подано заперечення №734 від 30.09.2025 року на акт ревізії, які не були прийняті відповідачем згідно висновку від 30.09.2025 року на заперечення.

08.10.2025 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області було прийнято вимогу №131705-14/1892-2025 від 08.10.2025 року про усунення виявлених порушень законодавства, що є обов`язковою для виконання, зокрема:

1. КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР в недотримання ст. 652 Цивільного кодексу України, п. п. 4 п. 25 Договору від 18.01.2022 року №3 в актах виконаних робіт за 2022 рік завищено суму втрат перевізника від надання транспортних послуг, яка підлягає відшкодуванню, на суму 5627000 грн., в результаті суттєвого збільшення з 01.08.2022 року планових скоригованих доходів через встановлення тарифу на проїзд з 6,00 грн на 8,00 грн та не внесення змін до договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом від 18.01.2022 року № 3, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) бюджету Рівненської міської територіальної громади на вказану суму.

Забезпечити відшкодування до бюджету Рівненської міської територіальної громади зайво отримані бюджетні кошти на суму 5627000,00 грн. у порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України;

2. КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР в недотримання вимог ст. 11-13 Закону України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004, п. 5, 6, 9 Типового договору про організацію надання транспортних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.12.2012 року №1045, п. 5, 6, 9 Договору від 07.12.2021 року №7, п. 6, 7 Договору від 16.01.2024 року №3, в актах виконаних робіт за 2024 рік з надання транспортних послуг завищено суму втрат перевізника від надання транспортних послуг, що підлягає відшкодуванню, на суму 2 175 428,57 грн внаслідок заниження планових доходів від продажу проїзних документів, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) бюджету Рівненської міської територіальної громади на вказану суму.

Забезпечити відшкодування до бюджету Рівненської міської територіальної громади зайво отримані бюджетні кошти на суму 2 175 428,57 грн. у порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV.

Позивач з вказаними пунктами вимоги не погоджується, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі - Закон №2939-ХІІ) передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з ст. 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

В підпункті 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №550), інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку №550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

За правилами частини першої статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону №2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно із пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує юридичні наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак, наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Перевезення міським електричним транспортом регулюється, зокрема, Законом України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004 №1914-IV (далі – Закон №1914-IV), постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1735 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом» (далі – Правила №1735), постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2012 №1045 «Про затвердження Типового договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом та внесення змін до Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом» (далі – Типовий договір), а також наказом Міністерства інфраструктури України від 25.11.2013 №940 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус)» (далі – Порядок №940).

Так, відповідно до Закону №1914-IV, замовниками транспортних послуг (замовники) є місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги; перевізник - юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об`єктів міського електричного транспорту.

Частина 2 ст. 4 Закону №1914-IV передбачає, що транспортні послуги надаються на договірних засадах між перевізником та замовником з урахуванням:

норм забезпечення обслуговування міським електричним транспортом;

показників якості транспортних послуг.

Оплата транспортних послуг, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №1914-IV, проводиться безпосередньо пасажирами та замовником.

Відповідно до ст.11 Закону №1914-IV, відносини замовників з перевізниками регулюються згідно із законодавством, а також договором про організацію надання транспортних послуг.

У договорі про організацію надання транспортних послуг визначаються обсяги і якість транспортних послуг за маршрутами (лініями) згідно з розкладом руху, вартість перевезення пасажирів, обов`язки та права сторін, порядок та строки проведення розрахунків, інші умови надання транспортних послуг.

Типовий договір про організацію надання транспортних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підставою для укладення договору про організацію надання транспортних послуг є замовлення на пасажирські перевезення міським електричним транспортом, у якому повинні враховуватися державні соціальні нормативи на транспортні послуги, а також спроможність перевізника забезпечити їх необхідний обсяг.

Договір про організацію надання транспортних послуг укладається на основі типового договору не пізніше ніж за квартал до початку його дії на строк не менше року.

Стаття 12 названого Закону визначає обов`язки та права замовника транспортних послуг. Так, замовник транспортних послуг зобов`язаний, зокрема, визначати обсяги транспортної роботи, маршрути та показники регулярності руху, встановлювати тарифи на проїзд та порядок справляння плати; укладати договір з перевізником про організацію надання транспортних послуг та контролювати його виконання; здійснювати повну та своєчасну оплату фактично виконаних перевізником обсягів транспортних послуг згідно з договором про організацію їх надання. Водночас, замовник має право, зокрема, вносити пропозиції щодо змін умов договору про організацію надання транспортних послуг. За невиконання обов`язків, передбачених договором про організацію надання транспортних послуг, замовник несе відповідальність згідно із законом та договором. А відтак, замовник відповідає за коректність договору та оплату саме фактичних, а не планових обсягів.

Обов`язки та права перевізника визначено ст. 13 Закону №1914-IV. Так, перевізник зобов`язаний, зокрема, забезпечувати справляння плати за проїзд; виконувати умови договору про організацію надання транспортних послуг, інші вимоги, встановлені законодавством; надавати замовникові інформацію про результати роботи рухомого складу.

Перевізник має право, зокрема, зупиняти пасажирські перевезення на маршрутах (лініях) або тимчасово змінювати розклад руху у разі виникнення загрози його безпеці, змін у пасажирських потоках, а також з інших причин, не залежних від перевізника, і негайно інформувати про це замовника; вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові, крім випадків, передбачених статтею 19 цього Закону. Перевізник несе відповідальність за: виконання зобов`язань щодо перевезення пасажирів згідно із законодавством та договором про організацію надання транспортних послуг; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю і майну пасажирів, а також довкіллю, згідно із законодавством, у тому числі шляхом укладення договорів страхування відповідальності; надання інформації про фактичні обсяги транспортних послуг.

Відповідно до п. 43 Правил №1735, умови та порядок оплати транспортних послуг замовником, а також права, обов`язки та відповідальність замовника і перевізника визначаються законом та договорами про організацію надання послуг з перевезень міським електричним транспортом, укладеними на основі Типового договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом. Водночас, пункт 5 вказаних Правил дає визначення терміну «розрахунковий тариф на транспортні послуги» - необхідні (нормативні) розрахункові витрати на надання транспортних послуг

на одиницю транспортної роботи. Тобто, цей показник є базою для визначення, скільки фактично коштує надання послуги, незалежно від того, скільки сплачує пасажир.

А відтак, з метою забезпечення надання пасажирам надійних і якісних послуг міським електричним транспортом (зокрема, тролейбусами), а також створення необхідних умов для належного функціонування підприємств міського електричного транспорту та захисту прав пасажирів, якщо встановлений для населення тариф нижчий за розрахунковий (економічно обґрунтований), різницю має компенсувати замовник.

Судовим розглядом встановлено, що з метою реалізації державної політики у сфері міського пасажирського електричного транспорту та відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням Рівненської міської ради від 13.08.2020 №7763 затверджено Програму розвитку міського електротранспорту міста Рівного на 2021–2025 роки (далі – Програма розвитку).

Зазначеною Програмою розвитку передбачено забезпечення сталого, беззбиткового функціонування міського електротранспорту, покращення фінансово-економічного стану перевізника, а також дотримання договірних відносин між перевізником та замовником із забезпеченням повної та своєчасної оплати транспортних послуг. Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, у тому числі власних коштів підприємства. Обсяг фінансування Програми уточнюють щороку під час підготовки проєктів місцевих бюджетів на відповідний рік у межах видатків, передбачених головному розпоряднику бюджетних коштів, відповідальному за виконання завдань і заходів цієї Програми.

Відповідно до таблиці 1 вказаної Програми (із змінами, внесеними рішенням Рівненської міської ради від 22.12.2023 №4290), на оплату транспортних послуг згідно з договором про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом в 2022 році передбачено 120 млн.грн., а в 2024 – 140 млн.грн. (а.с.126-127 том 1).

Відповідно до статей 4, 11 Закону №1914-IV, транспортні послуги надаються на договірних засадах, а їх оплата здійснюється на підставі договору, укладеного на основі Типового договору.

На виконання зазначених вимог між Підприємством та Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради укладено договір від 07.12.2021 №7 (далі – Договір №7), який визначає обсяг транспортної роботи, порядок розрахунків, права та обов`язки сторін, а також інші істотні умови надання транспортних послуг (а.с.128-153 том 1).

Відповідно до п. 2 вказаного договору, замовлення (показники транспортних послуг на пасажирські перевезення тролейбусами за встановленими маршрутами), величина затвердженого розрахункового тарифу на транспортні послуги (вартість 1 тролейбусо-кілометра пасажироперевезень), завдання перевізнику щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів та чистого доход від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності перевізника визначаються щорічно, в межах бюджетного періоду одного року, з урахуванням затверджених бюджетних асигнувань шляхом укладання додаткових угод.

Замовник надає право перевізнику здійснювати зазначені транспортні послуги за визначеними маршрутами (лініями) та зобов`язується сплачувати за фактично виконані перевізником послуги згідно п. 5 цього договору.

Пункти 4 та 5 вказаного договору передбачають, що оплата замовником наданих перевізником транспортних послуг здійснюється 2 (два) рази на місяць, враховуючи фактичні надходження з міського бюджету, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника на підставі оформлених в установленому порядку актів виконаних робіт (додаток 4). Сума коштів (компенсація), що підлягає перерахуванню перевізнику за надані транспортні послуги, визначається як різниця між вартістю наданих за звітний період транспортних послуг (з урахуванням компенсації за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин) та обсягом власних доходів перевізника (доходу від продажу проїзних документів, трансфертів за пільгове перевезення учнів та студентів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності).

Розрахунок компенсації за надання послуг проводиться згідно визначених Методикою розрахунку компенсації за надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес – перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом загального користування у Рівненській міській територіальній громаді, затвердженої рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14.09.2021 №81 параметрів та заходів.

Обсяг власних доходів перевізника встановлюється завданням замовника з урахуванням показників аналогічного періоду минулого року.

Вартість наданих перевізником транспортних послуг визначається як добуток виконаного обсягу транспортної роботи на затверджений розрахунковий тариф на транспортні послуги (вартість 1 тролейбусо-кілометра пасажироперевезень).

Відповідно до п. 6 Договору, у разі невиконання передбаченого цим договором обсягу транспортних послуг з вини перевізника замовник сплачує лише фактично виконані обсяги таких послуг.

Пункт 7 вказаного Договору передбачає, що у разі припинення або зміни графіка руху на визначених цим договором маршрутах (лініях) з незалежних від перевізника причин (проведення загальноміських заходів, ремонт доріг, припинення постачання електроенергії, дорожньо-транспортні пригоди, транспортні затори, незадовільний стан дорожнього покриття, підтоплення ділянок маршрутної мережі тощо) замовник здійснює оплату транспортних послуг за плановими показниками згідно з актами (додаток 5), які складаються перевізником та затверджуються замовником.

У разі відволікання рухомого складу з регулярних маршрутів за ініціативою замовника оплата послуг здійснюється за фактично надані транспортні послуги, але не менше від обсягів їх планових показників, передбачених цим договором (пункт 8 Договору).

Пункт 9 Договору передбачає, що одержані понад встановлені завданням доходи від реалізації проїзних документів, а також чистий дохід від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності залишаються у розпорядженні перевізника.

Невиконання перевізником зазначеного завдання замовником не компенсується.

Відповідно до п. 10 Договору, у разі зміни цін на запасні частини, комплектувальні вироби, пально-мастильні та інші матеріали, тарифів на електроенергію, а також перегляду відповідно до вимог законодавства рівня заробітної плати розрахунковий тариф на транспортні послуги (вартість одного вагоно (тролейбусо)-кілометра пасажироперевезень) за погодженням сторін переглядається в установленому порядку.

Права та обов`язки замовника передбачені пунктами 11-12 Договору № 7, відповідно до яких замовник, зокрема, зобов`язаний: розглядати та оформляти протягом п`яти календарних днів від дати надходження надані перевізником акти виконаних робіт; 4) здійснювати в повному обсязі та своєчасну оплату фактично виконаних перевізником обсягів транспортних послуг згідно з умовами цього договору .

Замовник має право, зокрема, вносити пропозиції щодо змін умов договору про організацію надання транспортних послуг; здійснювати контроль за достовірністю наданих перевізником актів виконаних робіт щодо показників обсягів та якості надання транспортних послуг, обсягів доходів перевізника від справляння плати за проїзд пасажирами, перевезення багажу та обсягів чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності.

Права та обов`язки перевізника визначені п. 13 та 14 вказаного Договору, відповідно до яких перевізник зобов`язаний, зокрема, забезпечувати дотримання ним встановленого порядку справляння плати за проїзд, виконання передбачених завданням обсягів доходів від реалізації проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності; за вимогою замовника надавати йому інформацію про результати виконаної роботи; надавати замовнику акти виконаних робіт за виконану транспортну роботу за період з 01 по 15 число календарного місця – 16 числа поточного календарного місяця, з 16 числа по останню дату календарного місяця – 01 числа наступного календарного місяця (або першого робочого дня, що настає за вихідним або святковим днем).

При цьому перевізник має право, зокрема, вносити пропозиції замовнику щодо створення нових та внесення змін до існуючих маршрутів, показників обсягів і якості надання транспортних послуг, розкладу руху, величини розрахункового тарифу на транспортні послуги (вартості 1 вагоно (тролейбусо)-кілометра пасажироперевезень) та тарифів на проїзд пасажирів і перевезення багажу, обсягів власних доходів від реалізації проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності; вимагати відшкодування збитків у випадках, передбачених пунктами 7 і 8 цього договору.

Пунктом 16 Договору передбачено, що перевізник несе відповідальність за:

1) шкоду, заподіяну юридичним особам, життю, здоров`ю і майну громадян та навколишньому природному середовищу, у розмірі та порядку, що визначається законом;

2) достовірність поданої інформації про фактичні обсяги транспортних послуг, доходи від реалізації проїзних документів та надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності.

Таким чином, Закон №1914-IV встановлює, що перевезення міським електротранспортом (тролейбусами, трамваями) здійснюються на підставі договору між замовником (міська рада або уповноважений нею орган) та перевізником (комунальне підприємство). Замовник щороку встановлює: маршрути; кількість рейсів; запланований пробіг тролейбусів; тариф на транспортну послугу (вартість 1 тролейбусо-кілометра); план доходів від продажу квитків. Це оформлюється додатковою угодою до договору. Підприємство фактично перевозить пасажирів та веде облік: скільки кілометрів проїхали тролейбуси; скільки отримано коштів від пасажирів; які були додаткові доходи.

Щодо порядку розрахунків між сторонами договору, то зі змісту наведених норм видно такий загальний алгоритм:

Спершу визначається вартість транспортної роботи за такою формулою:

Вартість послуг = фактичний пробіг (з урахуванням компенсації за втрачені рейси з незалежних від перевізника причин) х тариф за 1 тролейбусо-кілометр. Тобто, визначається повна вартість послуг за розрахунковий період.

Потім віднімаються власні доходи перевізника. Так, Закон передбачає, що транспортні послуги оплачують пасажири та замовник (міський бюджет). Бюджет не покриває всю суму автоматично. Із загальної вартості послуг віднімаються: виручка від квитків; компенсації за перевезення пільговиків (якщо вони надходять окремо); інші доходи підприємства, які враховуються договором.

Місто ж компенсує різницю. Формула компенсації: компенсація з бюджету = вартість послуг - власні доходи перевізника.

Оплата здійснюється за фактично виконані транспортні послуги. Тобто якщо перевізник проїхав менше кілометрів, ніж планувалося, він зазвичай отримує оплату лише за фактичний обсяг роботи.

Водночас, є вийнятки, коли можуть платити за планові обсяги. Так, якщо рейси не відбулися не з вини перевізника: ремонт дороги; відсутність електроенергії; ДТП; затори; підтоплення; перекриття руху під час заходів міста тощо, то замовник може оплатити перевізнику втрачений обсяг роботи за плановими показниками.

Перевізник відповідає за: правильний облік кілометрів; достовірність актів виконаних робіт; правильність даних про доходи; надання інформації замовнику.

Замовник відповідає за: перевірку актів; правильність розрахунків; своєчасну оплату; оплату саме тих обсягів, які підтверджені документами.

А відтак, система фінансування електротранспорту побудована не як проста дотація підприємству, а як компенсація вартості транспортної роботи.

Тому для законності виплат ключове значення мають три показники: фактичний обсяг транспортної роботи (кілометраж); затверджений тариф за 1 км; дохід перевізника від перевезень.

При цьому, замовник відповідає за коректність договору та оплату фактичних обсягів. Перевізник відповідає за достовірність актів і має відображати реальні доходи.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному пункту 1 вимоги від 08.10.2025 №131705-14/1892-2025, суд зазначає таке.

У вказаному пункті вимоги зазначено, що КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР в недотримання ст. 652 Цивільного кодексу України, п. п. 4 п. 25 Договору від 18.01.2022 року №3 в актах виконаних робіт за 2022 рік завищено суму втрат перевізника від надання транспортних послуг, яка підлягає відшкодуванню, на суму 5627000 грн., в результаті суттєвого збільшення з 01.08.2022 року планових скоригованих доходів через встановлення тарифу на проїзд з 6,00 грн на 8,00 грн та не внесення змін до договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом від 18.01.2022 року № 3, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) бюджету Рівненської міської територіальної громади на вказану суму.

Забезпечити відшкодування до бюджету Рівненської міської територіальної громади зайво отримані бюджетні кошти на суму 5627000,00 грн. у порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України.

В ході розгляду справи встановлено, що за результатами процедури закупівлі послуг з перевезень міським електричним транспортом між замовником – Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради та перевізником - КП «Рівнелектроавтотранс» РМР укладено договір № 3 від 18.01.2022 (а.с.159-172 том 1).

За умовами вказаного договору, загальна сума договору становить 92 700 000,00 грн. Закупівля оголошена на 2701738 кілометрів.

Відповідно до п. 2 вказаного договору, невід`ємними частинами цього договору є:

1) показними транспортних послуг на пасажирські перевезення тролейбусами на 2022 рік за встановленими маршрутами (лініями) (додаток 1);

2) величина затвердженого розрахункового тарифу на транспортні послуги, що надаватимуться перевізником у 2022 році (вартість 1 тролейбусо-кілометра пасажироперевезень) (додаток 2);

3) завдання перевізнику щодо обсягу від продажу проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності перевізника (додаток 3).

Водночас, відповідно до пп. 3 п. 12 вказаного договору, замовник має право вносити пропозиції щодо змін умов договору про організацію надання транспортних послуг; здійснювати контроль за достовірністю наданих перевізником актів виконаних робіт щодо показників обсягів та якості надання транспортних послуг, обсягів доходів перевізника від справляння плати за проїзд пасажирами, перевезення багажу та обсягів чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності.

Поряд з цим (пп. 2, пп. 14 п. 13 договору), перевізник зобов`язаний забезпечувати дотримання ним встановленого порядку справляння плати за проїзд, виконання передбачених завданням обсягів доходів від реалізації проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг та іншими напрямами господарської діяльності; надавати замовнику акти виконаних робіт за виконану транспортну роботу.

Права перевізника визначені п.14 договору. Також, відповідно до пп. 2 п. 16 договору, перевізник несе відповідальність за достовірність поданої інформації про фактичні обсяги транспортних послуг, доходи від реалізації проїзних документів та надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності.

Додатковою угодою від 27.12.2022 № 1 до вказаного договору встановлено, що загальна сума договору становить 92552102,00 грн.

Додатком 2 до вказаного договору затверджено: загальна вартість передбачених договором обсягів транспортних послуг: 137977,1 тис. грн.; у тому числі: загальна сума фінансування, передбачена договором 92700,0 тис. грн. (з врахуванням змін, внесених 27.12.2022 – 92551,102 тис грн.); обсяг транспортної роботи 2701,7 тис. тройбусо-кіломентів-пасажироперевезень; розрахунковий тариф – 51,07 грн./км.

Додатком 3 до договору № 3 від 18.01.2022 затверджено завдання щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР на 2022 рік: обсяг планових надходжень усього 45277,1 тис грн.; у тому числі: 41197,1 тис грн. – від продажу усіх видів проїзних документів; трансферти за студентів та учнів – 4000 тис грн.; чистий дохід від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності (прибуток) – 80,0 тис грн.

Згідно рішень виконавчого комітету Рівненської міської ради №49 від 25.05.2021 та №105 від 28.07.2022, вартість проїзду пасажира та багажу до 01.08.2022 становила 6,00 грн, вартість місячних проїзних квитків для підприємств, установ, організацій - 420 грн., для населення – 224 грн.; водночас з 01.08.2022 року вартість проїзду зросла: перевезення пасажира (перевезення багажу) склало 8 грн; вартість місячних проїзних квитків для підприємств, установ, організацій та населення - 300 грн.

Також в ході розгляду справи встановлено, що згідно фінансового плану на 2022 рік, затвердженого Департаментом, з урахуванням замовленого річного обсягу транспортних послуг на 2022 рік у кількості 2701,7 тис. тролейбусокілометрів пасажироперевезень, КП «Рівнеелектроавторанс» були проведені розрахунки (кошторис), згідно яких визначені наступні показники транспортних послуг: загальна сума фінансування річного обсягну транспортних послуг – 169147,7 тис. грн., без врахування планової рентабельності (прибутку) та планової інвестиційної складової; розрахунковий тариф – 62,61 грн./км. (169147,7 тис.грн./ 2701,7 тис.км.); плановий обсяг власних доходів перевізника – 45283,9 тис. грн.; плановий обсяг коштів, що підлягають перерахуванню замовником за надані транспортні послуги – 120000,0 тис.грн. (169147,7 – 45283,9 = 123863,8 тис грн., однак до розрахунку бралася сума 120000,0 тис грн. - сума, яка була передбачена Програмою розвитку). (а.с.193-201 том 1).

Підприємство з 01.08.2022 скоригувало фінансовий план підприємства на 2022 рік. У вказаному скоригованому плані підприємство скоригувало як доходи так і витрати. Доходи всього: фінансовий план – 137897,1 тис грн., скоригований фінансовий план – 143524,1 тис. грн., в тому числі збільшення доходів відбулося внаслідок зростання доходу, зібраного підприємством від перевезення з 41197,1 тис грн (плановий) до 46824,1 тис. грн. (скоригований з 01.08.2022). Витрати всього скориговані з 181472,7 тис.грн (планові) до 184328,8 тис. грн. (а.с.221-235 том 1).

В ході розгляду справи встановлено, що зміни до додатків до договору № 3 від 18.01. 2022, зокрема, до додатку 3 «Завдання щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР на 2022 рік» не вносилися. Так само і не був змінений розрахунковий тариф (додаток 2).

Для визначення суми транспортних витрат до відшкодування з бюджету приймалися затверджені на початок року доходи, які не скориговані на збільшення власних доходів з 01.08.2022 року.

Оцінюючи названі обставини, суд зазначає таке.

З наведеного вище видно, що різниця між потребою (на замовлений річний обсяг транспортних послуг на 2022 рік у кількості 2701,7 тис. тролейбусокілометрів пасажироперевезень) і виділеним фінансуванням складає 27 300,0 тис. грн. (120 000,0 - 92 700,0).

Це означає, договір №3 від 18.01.2022 був укладений в умовах суттєвого недофінансування відносно економічно обґрунтованої потреби підприємства. Бюджет виділив лише приблизно 77% від реально необхідної суми (92 700 / 120 000 = 77,25%).

Це також пояснює, чому в договорі застосовано нижчий тариф (51,07 грн/км замість економічно обґрунтованого 62,61 грн/км) - тариф за договором штучно знижений відповідно до наявного бюджетного фінансування, а не до реальних витрат перевізника.

Тобто, у договорі вартість послуг (137 977,1 тис. грн) - це не повна собівартість, а штучно занижена величина, розрахована виходячи з того, скільки є грошей (92 700,0 бюджетних + 45 277,1 власних), а не з реальних витрат (169 147,7 тис. грн за фінпланом). Різниця між реальною потребою і договірною вартістю - це сума, яку перевізник свідомо не отримав вже на етапі укладення договору через бюджетне обмеження.

Оцінюючи доводи про те, чи є зайво отримані кошти після підвищення тарифу на проїзд з 01.08.2022, суд зазначає таке.

Після підвищення тарифу з 6 до 8 грн з 01.08.2022, економіка підприємства (згідно наявних в матеріалах справи документів) мала вигляд: дохід від перевезень зріс з 41197,1 до 46824,1 тис. грн (+5 627,0 тис. грн). Одночасно витрати зросли з 181 472,7 до 184 328,8 тис. грн (+2 856,1 тис. грн) (а.с.221-226 том 1).

Водночас, загальна картина фінансового стану підприємства (згідно скоригованого фінансового плану підприємства) мала такий вигляд: повні витрати підприємства – 184328,8 тис.грн., бюджетне фінансування – 92700,0 тис грн. (фактично на кінець року -92 552,1 тис грн.), скоригований дохід від перевезень 46824,12 тис грн., всього скориговані доходи 143524,1 грн.; непокрита різниця (збиток підприємства) – 40804,7тис грн.

Тобто, навіть після підвищення тарифу на проїзд діяльність підприємства з перевезення пасажирів міським електричним транспортом була збитковою - непокрита різниця між повними витратами і всіма наявними доходами становить понад 40 млн грн.

Відповідаючи на питання, чи можна вважати 5 627,0 тис. грн завищеними витратами перевізника від надання транспортних послуг, суд зазначає таке.

Дійсно, формула договору передбачає, що власні доходи перевізника зменшують суму бюджетної компенсації. Тобто, якщо дохід зріс, то компенсація мала зменшитися. Зміни до договору не були внесені.

Водночас, договір від початку був укладений з суттєвим недофінансуванням - бюджет виділив лише 92 700,0 тис. грн замість економічно обґрунтованих 123863,8 тис грн. (120 000,0 тис. грн. за Програмою розвитку).

Тобто, перевізник від самого початку погодився надавати послуги в умовах недофінансування (на близько 27-31 млн грн.), оскільки послуги з перевезення пасажирів електротранспортом пов`язані із задоволенням особливо важливих соціальних потреб громадян. У цих умовах підвищення тарифу на проїзд з 6 до 8 грн. (з 01.08.2022) (+5 627,0 тис. грн додаткового доходу) - це не надлишок понад потребу, а часткове покриття того недофінансування, яке існувало вже на момент укладення договору.

А відтак, навіть отримавши додатково 5 627,0 тис. грн від підвищення тарифу, діяльність підприємства з перевезень електротранспортом все одно залишилася недофінансованою. Договір від початку не покривав повної собівартості послуг. Підвищення тарифу на проїзд лише частково скоротило цей розрив. Жодного "зайвого" отримання в економічному сенсі немає, навпаки, підприємство продовжувало надавати послуги нижче собівартості, навіть після підвищення тарифу. Підвищення доходу перевізника від продажу проїзних документів до 46 824,1 тис. грн не виводить підприємство за межі загальної вартості послуг, а лише перерозподіляє джерела покриття цієї вартості більше від пасажирів, менше з бюджету. Але оскільки загальна вартість послуг сама по собі є заниженою відносно реальних витрат, то навіть при вирахуванні вищого доходу бюджет не переплачував.

З урахуванням усіх наведених даних, з огляду на фінансовий план підприємства на 2022 рік та скоригований фінансовий план, суд дійшов висновку, що зайво отримані кошти в розумінні реальної фінансової шкоди бюджету відсутні, оскільки:

-договір укладено в умовах свідомого недофінансування - бюджетне фінансування (92 700,0 тис. грн) становило лише близько 77% від економічно обґрунтованої потреби (120 000,0 тис. грн). І цей факт підтверджується різницею між тарифами (51,07 грн/км.- затверджений тариф, проти 62,61 грн/км – економічно-обгрунтований тариф);

- зростання доходу від підвищення тарифу на проїзд (+5 627,0 тис. грн) не покрило навіть частини цього недофінансування, діяльність підприємства з перевезень електротранспортом залишалась збитковою навіть після підвищення тарифу;

- формула договору дійсно передбачає вирахування власних доходів із суми компенсації. Але ця формула некоректно відображає реальну економічну ситуацію, оскільки базується на штучно заниженому тарифі (51,07 грн/км), а не на реальній собівартості (62,61 грн/км). Механічне застосування цієї формули до зрослого доходу не є доказом перевитрат - це лише арифметичне наслідування формули, закладеної в умовах недофінансування.

Водночас, для обґрунтованості твердження контролюючого органу про "зайво отримані" кошти, контролюючий орган мав встановити, що загальне фінансування підприємства (бюджет + власні доходи) перевищило повну вартість наданих послуг за реальною собівартістю. Однак, такі докази в матеріалах справи відсутні. Натомість вимога ґрунтується на прогнозній цифрі з внутрішнього фінплану, з якого видно, що навіть із підвищеним тарифом на проїзд загальне фінансування залишається суттєво нижчим за реальну потребу.

Таким чином, наявні дані свідчать не про перевитрати бюджету, а про недофінансування підприємства міського електротранспорту, в умовах якого підвищення тарифу на проїзд лише частково скоротило існуючий розрив між реальними витратами і сукупними доходами підприємства.

Щодо покликання відповідача на скоригований фінансовий план підприємства як на підставу для висновку про перевитрати бюджету, то варто зазначити, що Договір №3 від 18.01.2022 у п. 2 чітко визначає свої невід`ємні частини: Додаток 1 (показники послуг), Додаток 2 (розрахунковий тариф), Додаток 3 (завдання з доходів). Фінансовий план підприємства (та його скоригована версія) в цьому переліку відсутній. А відтак, скоригований фінплан не породжує жодних договірних зобов`язань для жодної зі сторін; він не є "зміною до договору" в розумінні п. 21 Типового договору; він не замінює і не доповнює Додаток 3. Посилання на нього як на підставу для розрахунку "заниження доходів" є посиланням на юридично нерелевантний документ у контексті договірних відносин.

Крім того, навіть якби скоригований фінансовий план і мав правове значення для цілей розрахунку компенсації (що не відповідає умовам договору), відповідач застосовує його вибірково та непослідовно - враховуючи лише ту його частину, що стосується зростання доходів підприємства, і повністю ігноруючи ту частину, що стосується зміни витрат. Між тим, скоригований фінансовий план є єдиним документом, і його показники є взаємопов`язаними: збільшення доходів від перевезень на 5 627,0 тис. грн відображено в ньому поряд зі збільшенням витрат підприємства. Вибіркове застосування одного показника цього документа при одночасному ігноруванні іншого є методологічно некоректним і не може слугувати належною підставою для висновку про завищення бюджетної компенсації.

Щодо доводів відповідача про те, що саме з вини позивача не внесено зміни до договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом від 18.01.2022 № 3, то суд зазначає таке.

Підпункт 6 пункту 11 Типового договору прямо покладає на замовника обов`язок:

"інформувати перевізника про зміни у замовленні на транспортні послуги та оформляти в установленому порядку додаткові угоди... не пізніше ніж за 15 календарних днів". Тариф на проїзд (з 6 до 8 грн) змінений рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради. Замовник (через Департамент інфраструктури) міг ініціювати внесення змін до додатка 3, однак цього не зробив. А відтак, не ініціювання замовником внесення зміну до додатка 3 до Договору № 3 від 18.01.2022 не може покладати відповідальність за наслідки такого на іншу сторону. Це суперечить загальному принципу, закріпленому в статтях 651, 652 ЦК України: зміна договору можлива за згодою сторін. У цивільному праві України діє базовий принцип свободи договору (ст. 6, 627 Цивільного кодексу України) та принцип належного виконання зобов`язань відповідно до умов договору (ст. 526 ЦКУ). Тобто, договір обов`язковий для двох сторін. Зміни до нього вносяться за взаємною згодою шляхом підписання додаткових угод (п. 21, 24 Типового договору). Сам по собі факт зміни однією зі сторін своїх внутрішніх документів (фінансового плану підприємства) не зобов`язує автоматично іншу сторону змінювати істотні умови договору. Фінансовий план - це лише інструмент планування. Затвердження чи коригування фінплану комунального підприємства Департаментом є актом корпоративного/майнового контролю власника (громади). Він не змінює автоматично цивільно-правові зобов`язання між сторонами. Покладення відповідальності на комунальне підприємство (сторону в договорі), яка не мала першочергового обов`язку діяти - ініціювати внесення змін до додатку 3 – не є обґрунтованим.

Щодо доводів відповідача про те, що «під час проведення контрольного заходу було встановленою, що фактичні витрати на заробітну плату, ЄСВ, електроенергію, ремонт та утримання основних виробничих фондів, опалення, шини, менші відносно затверджених планових витрат, відповідно до яких здійснювався розрахунок тарифу на транспортні послуги, що свідчить про повне покриття фактичних витрат, зокрема:

- фактичні витрати менші від планових витрат на початок року на суму 28 358,90 тис. грн (заробітна плата та ЄСВ на 9 449,3 тис. грн, електроенергія на 4 792,9 тис. грн, ремонт та утримання основних виробничих фондів на 10 175,2 тис. грн, опалення 2 928,40 тис. грн, шини на 803,50 тис. грн, тощо);

- фактичні витрати менші від скоригованих витрат станом на 01.08.2022 на суму 31 215,03 тис. грн (заробітна плата та ЄСВ на 12 503,1 тис. грн, електроенергія на 3 673,59 тис. грн, ремонт та утримання основних виробничих фондів на 10 175,2 тис. грн, опалення 2 999,6 тис. грн, шини на 803,50 тис. грн, тощо). При цьому, скориговані з 01.08.2022 планові витрати на електроенергію зменшились відповідно до затверджених на початок року планових витрат на електроенергію на 1 119,31 тис. гривень», то суд зазначає таке.

Зниження фактичних витрат на заробітну плату та ЄСВ можливе через неукомплектованість штату (вакантні посади водіїв, кондукторів, технічного персоналу), в умовах воєнного часу - мобілізація частини працівників. Однак, це не "прибуток", а вимушена економія. Зниження витрат на електроенергію в умовах 2022 року (воєнний стан, відключення електроенергії, зменшення пасажиропотоку) є об`єктивним фактором, а не свідомою економією коштів.

Так само, невиконання планового обсягу ремонтів може означати або відкладений ремонт (накопичення зносу, погіршення технічного стану рухомого складу), або неможливість закупити запчастини (логістичні обмеження воєнного часу). В обох випадках це не є вигодою підприємства: це або майбутні витрати (відкладений ремонт), або вимушений простій обладнання.

Доводи відповідача про зниження фактичних витрат не означає, що підприємство зайво отримало кошти. Зниження фактичних витрат в 2022 році означає лише, що підприємство не понесло тих витрат, які закладались в обґрунтований тариф. Водночас, як зазначалося вище, затверджений тариф (51,07 грн/км) був заниженим відносно повного тарифу фінплану (62,61 грн/км). Повне покриття фактичних витрат не є доказом збитків бюджету, оскільки тариф закладає не лише витрати, а й плановий прибуток та інвестиційну складову (додаток 2 до Типового договору). Те, що фактичні витрати покриті, не означає, що прибуток і інвестиційна складова теж реалізовані в повному обсязі.

Крім того, економія на витратах у 2022 році (особливо на ремонті основних фондів) - це здебільшого відкладені витрати, а не реальна ефективність. Невиконаний ремонт означає прискорене зношення рухомого складу та більші витрати у наступних роках. Економія на заробітній платі в умовах воєнного часу - це наслідок мобілізації, неукомплектованості штату. А відтак, навіть з урахуванням економії на витратах і зростання доходу від тарифу, загальне фінансування підприємства суттєво нижче реальних витрат. Зниження витрат на ремонт і зарплату в умовах 2022 року є переважно вимушеним і таким, що несе майбутні негативні наслідки (знос техніки, кадровий дефіцит).

За наведеного, суд відхиляє доводи відповідача, що внаслідок допущеного порушення бюджету Рівненської міської територіальної громади завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 5 627 000,00 грн, та відповідно підлягають відшкодуванню, оскільки формулювання вимоги контролюючого органу не є достатньо обґрунтованим для висновку про наявність реальної фінансової шкоди бюджету у сумі 5 627 000,00 грн, так як ігнорує економічний контекст системного недофінансування, в умовах якого підвищення тарифу на проїзд лише частково скоротило дефіцит - без утворення будь-якого "надлишку" бюджетних коштів.

За наведеного, суд дійшов висновку про протиправність пункту 1 вимоги відповідача №131705-14/1892-2025 від 08.10.2025.

Щодо другого пункту вимоги, суд зазначає таке.

В оскаржуваному пункті вимоги зазначено, що КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР в недотримання вимог ст. 11-13 Закону України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004, п. 5, 6, 9 Типового договору про організацію надання транспортних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.12.2012 року №1045, п. 5, 6, 9 Договору від 07.12.2021 року №7, п. 6, 7 Договору від 16.01.2024 року №3, в актах виконаних робіт за 2024 рік з надання транспортних послуг завищено суму втрат перевізника від надання транспортних послуг, що підлягає відшкодуванню, на суму 2 175 428,57 грн внаслідок заниження планових доходів від продажу проїзних документів, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) бюджету Рівненської міської територіальної громади на вказану суму.

Забезпечити відшкодування до бюджету Рівненської міської територіальної громади зайво отримані бюджетні кошти на суму 2 175 428,57 грн. у порядку ст. 1166 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV.

В ході розгляду справи встановлено, що за результатами проведеної закупівлі UA-2024-01-18-000773-a укладено договір №3 від 16.01.2024 про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом (а.с.173-186 том 1).

За умовами пунктів 3-7 вказаного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата Замовником наданих Перевізником транспортних послуг здійснюється два рази на місяць, враховуючи фактичні надходження з міського бюджету, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами оформлених в установленому порядку актів виконаних робіт (додаток 3). У разі затримки фінансування на вказані цілі, Замовник здійснює розрахунки з Виконавцем протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня надходження коштів на його рахунок.

Сума коштів, що підлягає перерахуванню Перевізнику за надані транспортні послуги, визначається як різниця між вартістю наданих за звітний період транспортних послуг та обсягом власних доходів Перевізника (доходу від продажу проїзних документів, трансфертів за пільгове перевезення учнів та студентів та чистого доходу від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності). Обсяг власних доходів Перевізника встановлюється завданням Замовника згідно з Договором від 07.12.2021 року №7.

Вартість наданих Перевізником транспортних послуг визначається як добуток виконаного обсягу транспортної роботи на затверджений розрахунковий тариф на транспортні послуги (вартість 1 тролейбусо-кілометра пасажироперевезень).

У разі невиконання передбаченого цим Договором річного обсягу транспортних послуг Замовник сплачує лише фактично виконані обсяги таких послуг.

Одержані понад встановлені завданням доходи від реалізації проїзних документів, а також чистий дохід від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності залишаються у розпорядженні Перевізника.

Невиконання Перевізником зазначеного Завдання Замовником не компенсується.

З тексту цього Договору виключено умови, передбачені Типовим договором, що стосуються компенсації збитків перевізника від втрачених рейсів з незалежних від нього причин (простоїв).

Зі змісту вказаного договору, пояснень представників сторін, наданих в ході розгляду справи, суд встановив, що в 2024 році сума компенсації визначалася за такою формулою: вартість наданих за звітний період транспортних послуг (фактичний обсяг транспортної роботи х розрахунковий тариф) – (скоригований на простої з незалежних причин обсяг власних доходів від продажу проїзних документів + трансферти за пільгове перевезення учнів та студентів + чистий дохід від надання додаткових послуг за іншими напрямами господарської діяльності). Тобто, в 2024 році в формулі розміру компенсації враховувався саме фактичний (виконаний) обсяг транспортної роботи. При цьому, у випадку наявності втрачених рейсів з незалежних від перевізника причин, позивач коригував (зменшував) розмір планових власних доходів.

Відповідач зазначає, що підприємством при визначенні сум втрат Перевізника від надання транспортних послуг, що підлягає відшкодуванню Департаментом, враховувались не визначені Завданнями щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів (Додаток 3 до Договору від 07.12.2021 № 7 з додатковими угодами) доходи, а перераховані планові доходи від невиконаного обсягу транспортної роботи, що призвело до завищення суми витрат на транспортні перевезення в актах виконаних робіт та зайвого отримання бюджетних коштів на відшкодування суми втрат на перевезення пасажирів електротранспортом у 2024 році на суму 2 175 428,57 грн (вартість наданих транспортних послуг 200 574 141,26 грн – планові доходи від продажу проїзних документів, затверджені завданням до договору 60 620 800,00 грн – плановий дохід від додаткових послуг за іншими напрямками 159 000,00 грн – планові трансферти за пільгове перевезення учнів та студентів 6 500 000,00 грн), чим недотримано вимоги ст. 11-13 Закону України «Про міський електричний транспорт» від 29.06.2004 №1914-IV, п. 5 Типового договору про організацію надання транспортних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.12.2012 №1045 та п. 5 Договору від 07.12.2021 №7, п. 9 зазначених договорів та п.7 Договору від 16.01.2024 № 3, а також п.6 Типового договору та Договорів від 16.01.2024 № 3, від 07.12.2021 № 7. Поряд з тим, акти на надання компенсації збитків від втрачених рейсів з незалежних від перевізника причин у 2024 році до Департаменту не подавалась, і відповідно невиконаний обсяг транспортної роботи від незалежних причин, відповідно до якого проведено перерахунок планових доходів, Підприємством не підтверджено.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд зазначає таке.

Коли перевізник не виконує рейси з незалежних причин (відключення електроенергії, ДТП, затори тощо), у нього виникають дві окремі фінансові втрати: 1) втрата вартості транспортної роботи - він не отримує оплату від замовника за невиконаний обсяг вагоно/тролейбусо-кілометрів; 2) втрата доходу від продажу проїзних документів - оскільки рейс не відбувся, пасажири не їхали і не купували квитки на цьому маршруті в цей час.

Як вже раніше зазначалося, в 2024 році замовник оплачував вартість транспортних послуг за фактичними показниками (без включення сюди обсягу невиконаної роботи з незалежних причин).

Порядок врахування недоотриманого доходу за не виконані з незалежних від перевізника причин обсяги транспортної роботи в договорі прямо не визначено.

Дохід від продажу проїзних документів - це окрема категорія в договорі (додаток 3 до договору № 7 від 07.12.2021, яким затверджено «Завдання щодо обсягу доходів від продажу проїзних документів та чистого доходу від надання додаткових послуг зі іншими напрямами господарської діяльності КП «Рівнеелектроавтотранс» РМР на 2024 р.» (а.с.144 том 1)), яка встановлює перевізнику завдання, скільки він має заробити на квитках та інших послугах.

Абзац 2 пункту 7 договору №3 від 16.01.2024 каже: "Невиконання перевізником зазначеного завдання замовником не компенсується."

Якщо прочитати буквально (як і читає відповідач), це звучить так, наче будь-яке недовиконання плану продажу квитків, незалежно від причини, - ризик перевізника. Однак, буквальне тлумачення в даному випадку не повністю справедливе та неточне.

Так, тариф (вартість одного вагоно-кілометра, додаток 2 до договору № 7 від 07.12.2021 (а.с.143том 1)) вже закладений так, щоб включати очікуваний дохід від пасажирів як частину загальної вартості послуг, адже в додатку 2 розрахунковий тариф формується з загальної вартості передбачених договором обсягів транспортних послуг (загальної суми фінансування передбачених обсягом транспортних послуг, згідно з бюджетними призначеннями + обсяг планових надходжень).

Це означає, що система спроектована так: загальна вартість послуги покривається частково пасажирами (квитки), частково замовником (різниця).

Коли рейс не відбувся з незалежних причин, в цьому "втраченому" рейсі не було жодних пасажирів і жодного доходу від квитків, бо рейсу фізично не було.

Водночас, завдання з доходів встановлюється на основі запланованого обсягу транспортної роботи (тих рейсів, які мали відбутися). Якщо частина рейсів фізично не відбулася з незалежних причин, то й база, з якої мав формуватися дохід від квитків, об`єктивно зменшилася - не через погану роботу перевізника (слабкий контроль оплати, безквитковий проїзд через недогляд), а через те, що пасажирів не було, не було кому продавати квиток.

Санкція з п. 7 Договору № 3 від 16.01.2024 ("не компенсується") логічно стосується іншого випадку: коли рейс відбувся, пасажири їхали, але перевізник недозбирав плату - через слабку організацію контролю, безквитковий проїзд, несправні валідатори тощо.

Якщо ж рейсу не було взагалі, можливості заробити не було фізично, і ставити перевізнику невиконання плану доходів за ці години було б покаранням за обставини, на які він не міг вплинути.

А відтак, позивач правомірно розраховував, яка частка планового доходу від квитків відповідала цим невиконаним рейсам (наприклад, пропорційно частці втрачених вагоно-кілометрів у місячному плані) та на цю розраховану суму зменшував плановий показник завдання з доходів за звітний місяць. Таким чином, у разі наявності рейсів, втрачених з незалежних від перевізника причин, плановий показник завдання з доходів від продажу проїзних документів на відповідний звітний період має пропорційно зменшуватися.

Сторони не заперечують, що акти на надання компенсації збитків від втрачених рейсів з незалежних від перевізника причин (додаток 5 до Типового договору) у 2024 році не складалися.

Суд зазначає, що відповідач визначає суму 2 175 428,57 грн як зайво триману внаслідок заниження планових доходів від продажу проїзних документів, не тому, що факт втрачених рейсів не існував, а тому, що не дотримано встановленого Типовим договором порядку документального оформлення цього факту.

В ході розгляду справи суд витребовував від позивача докази того, що рейси, зафіксовані в реєстрів простоїв (а.с.104, 105, 106 том 2) дійсно не відбувалися з незалежних від перевізника причин. Позивач такі докази надав (а.с.10-250 том 6, томи 7-10, а.с.1-193 том 11). З наданих документів встановлено, що рейси дійсно не відбулися з об`єктивних незалежних причин, а відтак економічної шкоди бюджету немає. Гроші витрачені на компенсацію реально існуючого, документально (хоч і неналежно оформленого) підтвердженого факту. В даному випадку можна говорити про порушення порядку документального оформлення, а не автоматично доведену фінансову шкоду.

Крім того, позивач зазначає в позові (та не спростовано відповідачем в ході розгляду справи) що компенсація за втрачені рейси є відшкодуванням витрат, що не може трактуватися як предмет закупівлі, тому й були виключені норми щодо компенсації за втрачені рейси з договору № 3 від 16.01.2024.

А відтак, сама лише відсутність акта за формою згідно з додатком 5 до Типового договору не є автоматичним доказом перевитрат бюджету, це доказ можливого порушення процедури документування, яке створює ризик і ускладнює перевірку, але не свідчить про доведену фінансову шкоду.

Крім того, правомірність позиції позивача тут ще підтверджується і тим, що фактично в 2024 році відшкодування за надання транспортних послуг (пробіг на лінії фактичний) становить 52,36 грн./км. бюджетних коштів (135469,8 тис грн. / 2587,1 тис. км.), чим дотримано встановленого розрахункового тарифу.

Також варто зауважити, що підприємство в 2023 та 2024 застосовувало аналогічний алгоритм визначення суми компенсації за транспортні послуги (тобто, коригувало планові доходи пропорційно до рейсів, які не відбулися з незалежних причин). Однак, відповідачем за 2023 рік порушень не встановлено. А відтак, різний висновок щодо наявності порушення лише через різний фінансовий результат (збиток у 2023 році та прибуток у 2024 році) є не обґрунтованим. Сам по собі фінансовий результат діяльності підприємства не є критерієм наявності або відсутності порушення. А відтак, відповідач допустився непослідовності своїх висновків щодо одних і тих же вихідних даних.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач відшкодував до бюджету Рівненської міської територіальної громади 2175428,57 грн., що свідчить про визнання порушення, то варто зауважити, що сам по собі факт відшкодування коштів не є безумовним підтвердженням визнання особою порушення чи погодження з висновками контролюючого органу. Таке відшкодування могло бути здійснене з метою мінімізації можливих негативних наслідків, виконання вимог контролюючого органу, уникнення застосування заходів впливу або з інших практичних міркувань, без визнання правомірності викладених у висновку тверджень. Законодавство не встановлює презумпції, за якою добровільне перерахування коштів автоматично означає визнання факту порушення. Більше того, оскільки позивач оскаржує висновки відповідача в судовому порядку, сам факт звернення до суду свідчить про незгоду з ними. За таких обставин твердження відповідача про те, що відшкодування коштів є доказом визнання порушення, є необґрунтованим та не ґрунтується на вимогах законодавства.

А відтак, наявні підстави для скасування п. 2 Вимоги.

Поряд з наведеним, суд відхиляє висновки експертів від 15.12.2025 №СЕ-19/103-25/15307-ЕК (а.с.120-151 том 4) та висновок експерта від 29.05.2026 № СЕ-19/118-26/1073-ЕК (а.с.164-193 том 5).

Так, відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 108 КАС України передбачає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Як видно з висновків експертів, на вирішення експертам ставилися питання, чи підтверджуються документально розмір збитків, визначений згідно Акту №13-17-05-06/127 від 25.09.2025. Тобто, експерту ставилося питання про документальне підтвердження розрахунку, а не про правильність самого визначення збитків чи наявність порушення.

Предметом експертного дослідження не була перевірка правомірності висновків контролюючого органу, правильності застосування методики розрахунку, наявності чи відсутності порушення законодавства, а лише відповідність здійсненого відповідачем розрахунку наявним документам. Експерти фактично виходили із правильності вихідних даних та методології, закладених в Акті, не перевіряючи їх обґрунтованість. Експерти не досліджували та не підтвердили фактично одержаного доходу підприємства від продажу проїзних документів за серпень-грудень 2022 (касові звіти, дані автоматизованої системи обліку оплати проїзду, звіти про продаж квитків), не перевіряли, чи дійсно рейси (не отримані доходи по яких коригувалися в 2024 році) відбулися з незалежних від перевізника причин. Експертиза в обох випадках підтвердила лише арифметичну різницю між двома показниками, але не встановила що ця різниця є реальною шкодою, а відтак висновки експертизи не є доказом наявності шкоди бюджету в правовому розумінні, а лише підтверджують арифметичні розрахунки відповідача, правова кваліфікація яких залишається за судом.

Доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують встановлених обставин справи та не дають підстав для висновку про наявність порушень з боку Підприємства.

Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що в умовах дії правового режиму воєнного стану функціонування об`єктів критичної інфраструктури набуває особливого значення для забезпечення життєдіяльності населення, стабільності держави та належного функціонування органів місцевого самоврядування.

До таких об`єктів, з огляду на їх суспільну значущість, належить, зокрема, Комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради, діяльність якого спрямована на забезпечення безперебійного функціонування міського електричного транспорту та перевезення населення. Надання таких послуг є критично важливим для задоволення щоденних потреб мешканців територіальної громади, у тому числі забезпечення доступу до місць роботи, об`єктів охорони здоров`я, соціальної інфраструктури та інших життєво необхідних установ.

Суд враховує, що у період воєнного стану безперервність діяльності підприємств, які забезпечують транспортне сполучення, є складовою належного функціонування критичної інфраструктури, а отже - питанням публічного інтересу.

За таких обставин суд доходить висновку, що забезпечення безперебійної діяльності Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради в умовах воєнного стану є вкрай важливим, оскільки спрямоване на задоволення базових потреб населення та підтримання належного рівня життєдіяльності територіальної громади. Відтак, будь-які рішення чи дії, які можуть негативно вплинути на функціонування такого підприємства, повинні оцінюватися з урахуванням їх співмірності, обґрунтованості та можливих наслідків для публічного інтересу

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані пункти 1 та 2 вимоги є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, Рівненська міська рада до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області про визнання протиправними та скасування пунктів 1 та 2 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області №131705-14/1892-2025 від 08.10.2025 року – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області №131705-14/1892-2025 від 08.10.2025 року.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області судовий збір в сумі 30028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради (вул. Данила Галицького, 23,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33019, ЄДРПОУ/РНОКПП 03362844)

Відповідач - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області (вул. Міцкевича, 14,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40913624)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради Адреса: вул. Шевченка, буд. 45, м.Рівне, код ЄДРПОУ 44250562.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Рівненська міська рада Адреса: вул. Соборна, буд. 12А, м.Рівне, код ЄДРПОУ 34847334.

Повний текст рішення складений 14 липня 2026 року

Суддя С.М. Дуляницька