Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №460/7522/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2026 року м. Рівне№460/7522/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі іменується – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2003 року; визнати протиправним встановлення Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 базових місяців при нарахуванні індексації грошового забезпечення; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2014 року з базовим місяцем січень 2003 року, а її виплату здійснити з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року, здійснити ОСОБА_1 , компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ; Відповідач здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді неправильно, зокрема неправомірно визначав базові місяці, що призвело до зменшення належних йому сум індексації. Такі дії та бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними та просить позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що індексація грошового забезпечення позивача за спірний період нараховувалась та виплачувалась відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зазначив, що у спірному періоді базові місяці визначались у зв`язку зі збільшенням складових грошового забезпечення позивача, зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок та премій. Також відповідач вказав, що у відповідні місяці індексація фактично нараховувалась та виплачувалась, а у місяцях, у яких індексація не проводилась, величина індексу споживчих цін не перевищувала встановлений поріг індексації або відповідний місяць був базовим. За наведеного, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2018 №222 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 28.09.2018 №281 з військової служби у запас, виключено з 31 жовтня 2018 року зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивач вважає, що за період з 01.01.2003 по 31.12.2014 Відповідачем неправильно проводилось нарахування індексації грошового забезпечення, зокрема неправомірно визначались базові місяці, а належним базовим місяцем для проведення індексації мав бути січень 2003 року.

Вважаючи таку бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не повного нарахування індексації грошового забезпечення за період з 26.02.2022 по 28.11.2025 Позивач звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII.

Згідно зі статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Абзацом другим частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці, грошове забезпечення.

Стаття 4 Закону №1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється законом.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частиною другою статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці, грошового забезпечення, у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, у редакції, чинній до 01.12.2015, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснювалося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводилася у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлювався в розмірі 101 відсотка.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у редакції до 01.12.2015, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, у якому відбулося підвищення, вважався базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадилась. З наступного місяця здійснювалося обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Таким чином, з аналізу зазначених правових норм слідує, що індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян у межах прожиткового мінімуму для компенсації подорожчання споживчих товарів і послуг унаслідок інфляції.

Проведення індексації грошового забезпечення є обов`язком відповідного органу, установи чи організації у разі, коли індекс споживчих цін перевищив установлений законом поріг індексації.

При цьому суд зазначає, що важливим елементом алгоритму нарахування індексації є визначення базового місяця, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення індексом споживчих цін установленого законом порогу.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у редакції, що діяла до 01.12.2015, базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування або зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Тому індексація грошового забезпечення не здійснюється шляхом незмінного застосування одного базового місяця протягом усього спірного періоду, а залежить від фактичних змін грошового доходу особи, перевищення порогу індексації та правил Порядку №1078, чинних у відповідному періоді.

Як зазначив Відповідач, у 2003 році індексація грошового забезпечення Позивача нараховувалась та виплачувалась з урахуванням таких обставин.

Березень 2003 року визначено базовим місяцем у зв`язку з опублікуванням Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”». З березня 2003 року по травень 2003 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, установлений у розмірі 101 відсотка.

Червень 2003 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення через встановлення надбавки за тривалість безперервної служби.

Липень 2003 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації.

Серпень 2003 року визначено базовим місяцем у зв`язку із встановленням надбавки за класність.

У вересні — листопаді 2003 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації.

Грудень 2003 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення через встановлення надбавки 50%.

У 2004 році, січень визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення через збільшення надбавки за тривалість безперервної служби та премії. У лютому — липні 2004 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. Серпень, вересень, жовтень і листопад 2004 року визначались базовими місяцями у зв`язку зі збільшенням відповідних складових грошового забезпечення. У грудні 2004 року індексація не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації.

У 2005 році січень — квітень індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. Травень 2005 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням надбавки за тривалість безперервної служби. У червні — серпні 2005 року індексація не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. Вересень 2005 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням надбавки за тривалість безперервної служби та премії. У жовтні — листопаді 2005 року індексація не проводилась через неперевищення порогу індексації. Грудень 2005 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням надбавки за тривалість безперервної служби.

У 2006 році січень — лютий індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. Березень 2006 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням надбавки за тривалість безперервної служби та премії. У квітні — серпні 2006 року індексація не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. Індексація за вересень — грудень 2006 року була врахована у 2007 році.

У 2007 році січень визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням посадового окладу. У лютому — травні 2007 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. Червень 2007 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням надбавки за тривалість безперервної служби. У липні — вересні 2007 року індексація не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. У жовтні 2007 року індексація становила 7,86 грн, у листопаді 2007 року — 7,95 грн, у грудні 2007 року — 65,32 грн.

У 2008 році січень визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням посадового окладу. У лютому — березні 2008 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. У квітні 2008 року індексація становила 17,47 грн, у травні 2008 року — 42,70 грн, у червні 2008 року — 64,05 грн, у липні 2008 року — 73,34 грн, у серпні 2008 року — 73,34 грн, у вересні 2008 року — 73,34 грн, у жовтні 2008 року — 75,80 грн, у листопаді 2008 року — 85,63 грн, у грудні 2008 року — 98,34 грн.

У січні 2009 року індексація становила 109,72 грн. Лютий 2009 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням розміру премії. Березень 2009 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням окладу за військовим званням. У квітні — серпні 2009 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. У вересні — листопаді 2009 року індексація становила 7,36 грн, у грудні 2009 року — 8,18 грн.

У січні — лютому 2010 року здійснювався перерахунок індексації у розмірі -51,84 грн. У березні 2010 року індексація становила 110,54 грн, у квітні 2010 року — 35,71 грн, у травні 2010 року — 49,85 грн, у червні 2010 року — 79,61 грн, у липні 2010 року — 59,23 грн. Серпень 2010 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням розміру премії. У вересні — листопаді 2010 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. У грудні 2010 року індексація становила 48,07 грн.

У січні 2011 року індексація становила 37,80 грн, у лютому 2011 року — 38,58 грн, у березні 2011 року — 54,58 грн. У квітні 2011 року здійснювався перерахунок індексації у розмірі -93,16 грн. У травні — жовтні 2011 року індексація не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. Листопад 2011 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням розміру премії.

У грудні 2011 року — травні 2014 року індексація грошового забезпечення не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. У червні 2014 року індексація становила 90,14 грн, у липні 2014 року — 92,57 грн, у серпні 2014 року — 142,51 грн, у вересні 2014 року — 142,51 грн. У жовтні 2014 року здійснювався перерахунок індексації у розмірі -142,51 грн. У листопаді 2014 року індексація не проводилась, оскільки величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації. Грудень 2014 року визначено базовим місяцем у зв`язку зі збільшенням розміру премії.

Суд зазначає, що визначення конкретних сум індексації за кожний місяць спірного періоду потребує здійснення спеціального розрахунку з урахуванням фактичних складових грошового забезпечення позивача, базових місяців, індексів споживчих цін та сум, які фактично були виплачені. Водночас позивач не надав суду належного альтернативного розрахунку індексації, який би спростовував дані відповідача та підтверджував заявлений ним спосіб захисту із застосуванням січня 2003 року як базового місяця для всього періоду з 01.01.2003 по 31.12.2014.

Суд враховує, що наведені Відповідачем обставини узгоджуються зі змістом довідки Військової частини НОМЕР_1 від 20.04.2026 №94/ВС про розмір грошового забезпечення Позивача, у якій відображено складові грошового забезпечення за відповідні періоди, а також окремі суми індексації.

Отже, твердження Позивача про те, що Відповідачем з 01.01.2003 по 31.12.2014 не нараховувалась і не виплачувалась індексація грошового забезпечення, не підтверджується матеріалами справи.

З наданих доказів вбачається, що протягом спірного періоду грошове забезпечення позивача змінювалося, Відповідач визначав базові місяці з урахуванням збільшення відповідних складових грошового забезпечення, а індексація в окремі місяці фактично нараховувалась і виплачувалась.

Суд зазначає, що позовні вимоги Позивача фактично ґрунтуються на твердженні про необхідність застосування січня 2003 року як базового місяця для нарахування індексації за весь спірний період з 01.01.2003 по 31.12.2014.

Водночас такий підхід не відповідає правилам Порядку №1078 у редакції, чинній у спірному періоді, оскільки базовий місяць визначався не один раз на весь період служби, а змінювався у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, зокрема у зв`язку зі збільшенням складових грошового забезпечення.

Позивач не надав суду належного розрахунку індексації за спірний період, який би спростовував наведені відповідачем дані щодо визначення базових місяців, сум нарахованої індексації та підстав її ненарахування в окремі місяці.

Саме по собі посилання Позивача на необхідність застосування січня 2003 року як базового місяця для всього періоду з 01.01.2003 по 31.12.2014 не свідчить про протиправність дій або бездіяльності Відповідача.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2003 по 31.12.2014 є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо позовних вимог про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового 1 начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004, то такі вимоги є похідними від вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Позаяк в таких вимогах відмовлено, то і похідні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як наслідок, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Суддя К.М. Недашківська