Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №460/9280/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2026 року м. Рівне№460/9280/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають в такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), при якій відносно ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»; 2) зобов`язати Міністерство освіти і науки України організувати формування довідки про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти таким чином, щоб відносно ОСОБА_1 в довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти формувався висновок про не порушення ним послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». В обґрунтування позовних вимог зазначив, що процес здобуття освіти позивачем є повністю таким, що не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», адже здобуття рівня освіти «Фаховий молодший бакалавр» за відсутності диплому «бакалавра» не може бути підставою для відображення значення "Ні, порушує" у Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з доводами позивача з тих підстав, що зарахування позивача вдруге на навчання свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Отже відповідач діяв в межах своєї компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 05.06.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , у період 2018 – 2024 рр. навчався у Національному університеті водного господарство та природокористування за спеціальністю «Менеджмент» для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» (6 рівень НРК), відрахований за академічну неуспішність.

У серпні 2025 року зарахований до Відокремленого структурного підрозділу «Березнівський лісотехнічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» за спеціальністю «Лісове господарство» для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

Згідно Довідки про здобувача освіти № 788121 відомості щодо «Інформація про документи про освіту», відсутні.

В полі довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» – зазначено «Ні, порушує».

Не погоджуючись із зазначенням у довідці порушення послідовності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону України «Про освіту» (далі- Закон № 2145-VIII).

Частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2145-VIII, фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

За приписами статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Відповідно до положень частини першої, другої статті 6 Закону № 1556 атестація – це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Закону № 1556 встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.

Суд зазначає, що основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Суд стверджує, що відповідач помилково вважає, що позивач здобуває непослідовний освітній рівень, оскільки, як видно із матеріалів справи, позивач не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавра, не отримував диплом бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу.

Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.

На факт незавершеності здобуття позивачем освітнього рівня «бакалавр» безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно із якими до цієї бази такі документи про освіту позивача як диплом бакалавра, не включено.

При цьому, навчання позивача у Відокремленому структурному підрозділі «Березнівський лісотехнічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» за спеціальністю «Лісове господарство» для здобуття освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК), не може бути підставою для відображення значення «Ні, порушує» у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, оскільки поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Відповідно до статті 8 Закону № 1556, засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.

Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

Статтею 74 Закону № 2145 встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази:

здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;

відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;

забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;

проводить навчання для роботи з Електронною базою;

здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності.

Механізм функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - Єдина електронна база) в галузі освіти як інтегрованої інформаційної системи, що забезпечує збирання, створення, реєстрацію, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення та захист інформації про суб`єктів освітньої діяльності, вступників до закладів освіти, здобувачів освіти, документи про освіту (науковий ступінь), педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, порядок її ведення визначений Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 № 872 (далі - Положення № 872).

Відповідно до пунктів 4, 5 Положення № 872, власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).

МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Суб`єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, а також суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа «Інститут освітньої аналітики», інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.

За п. 9 Положення № 872, для виконання суб`єктами ведення Єдиної електронної бази функцій, визначених цим Положенням, адміністратор надає (організовує та підтримує) доступ до Єдиної електронної бази користувачам на підставі: наказу МОН - користувачам від МОН; наказу (розпорядження) адміністратора - користувачам від адміністратора; заяви суб`єкта ведення Єдиної електронної бази про організацію доступу до Єдиної електронної бази, що обов`язково містить інформацію про нього або його відокремлений підрозділ, дані його користувача (користувачів), якому (яким) надається доступ до Єдиної електронної бази, визначені підпунктом 6 пункту 14 цього Положення, - користувачам від інших суб`єктів ведення Єдиної електронної бази.

Пунктами 14-17 Положення № 872 передбачено внесення (передання) в ЄЛБ відповідної інформації про фізичних осіб (персональних даних).

Основні функції суб`єктів ведення Єдиної електронної бази визначені пунктами 24-34 Положення № 872.

Зокрема за змістом п. 24 Положення № 872, МОН:

1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Єдиної електронної бази;

2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в Єдиній електронній базі згідно із законодавством у сфері захисту інформації;

3) використовує інформацію, що міститься в Єдиній електронній базі, зокрема персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством у сфері державного регулювання та освіти;

4) вносить до Єдиної електронної бази інформацію про:

рішення, прийняті ним як органом ліцензування щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, а також декларації про провадження освітньої діяльності без отримання ліцензії в сфері, в якій МОН є органом ліцензування, подані суб`єктами освітньої діяльності у випадках та порядку, визначених законодавством у сфері ліцензування;

акредитацію освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, сертифікатів про акредитацію спеціальностей;

іншу інформацію, визначену законодавством у сфері освіти;

5) забезпечує верифікацію в Єдиній електронній базі інформації, визначеної підпунктами 1 і 2 пункту 16, абзацами четвертим і п`ятим підпункту 1, підпунктом 2 і підпунктом 7 пункту 17 цього Положення, щодо суб`єктів освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника;

6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення Єдиної електронної бази;

7) визначає:

перелік інформації, доступ до якої надається суб`єктам ведення Єдиної електронної бази;

вартість послуг з організації та підтримання доступу до Єдиної електронної бази, інших послуг, пов`язаних з Єдиною електронною базою, що надаються адміністратором;

8) проводить опитування здобувачів освіти з використанням електронних кабінетів здобувачів освіти в Єдиній електронній базі;

9) здійснює тимчасове блокування доступу суб`єктів ведення Єдиної електронної бази до Єдиної електронної бази та інші організаційно-технічні заходи шляхом надання відповідних доручень адміністратору у разі виявлення ознак порушення суб`єктами ведення Єдиної електронної бази законодавства на період проведення відповідної перевірки;

10) здійснює тимчасове блокування доступу суб`єктів ведення Єдиної електронної бази до Єдиної електронної бази та додаткові організаційно-технічні заходи в інших випадках, визначених законодавством, шляхом надання відповідних доручень адміністратору;

11) здійснює інші повноваження, передбачені Законом України “Про публічні електронні реєстри” та іншими нормативно-правовими актами.

До налаштування інформаційної взаємодії згідно з абзацом четвертим пункту 18 цього Положення МОН вносить до Єдиної електронної бази інформацію про результати перевірок, ініційованих ним, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.

Пунктом 26 Положення № 872 встановлено, що органи управління у сфері освіти в межах своїх повноважень:

1) контролюють своєчасність внесення підпорядкованими суб`єктами ведення до Єдиної електронної бази повної, актуальної та достовірної інформації про здобувачів освіти, іншої інформації, визначеної законодавством у сфері освіти;

2) здійснюють в Єдиній електронній базі дії у порядку та обсягах, визначених МОН.

Приписами п. 32 визначено, що суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, що провадять освітню діяльність у сферах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти, незалежно від форми власності та сфери управління:

1) вносять до Єдиної електронної бази з накладенням у випадках, визначених МОН, кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника, а також підтримують в повному, актуальному і достовірному стані інформацію, визначену у пунктах 14-17 цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми здобуття освіти особа подавала заяви в електронній формі), інформації, що згідно з цим Положенням передається до Єдиної електронної бази з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування);

2) здійснюють в Єдиній електронній базі інші дії у порядку та обсягах, визначених МОН.

Міносвіти, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (далі - Постанова КМУ № 630), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міносвіти є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

У своїй діяльності Міносвіти керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Постанови КМУ № 630).

Суд нагадує, що Міносвіти, відповідно до пункту 4 Положення № 872, є власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення, а також є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

За наведеного суд вважає, що саме Міносвіти має забезпечувати формування нових довідок про здобувача освіти за даними ЄЛБ із зазначенням «Так, не порушує» у полі про дотримання послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» у разі неправильного формування довідок про здобувачів освіти, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 26 листопада 2026 року у справі № 160/29658/24.

Формування та видача за даними ЄЛБ позивачу довідки № 788121 від 09.10.2025 порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене статтею 23 Закону № 3543-XII.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що слід зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме, в розділі: «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Згідно із вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач, відповідно до вимог статті 77 КАС України, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, тому позов належить до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1331,20грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1331,20грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо вжиття організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за яких у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 788121 від 09.10.2025 відображаються відомості про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , у колонці «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» вказати відомості «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати у виді судового збору в сумі 1331,20грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185)

Суддя Т.О. Комшелюк