Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №309/2536/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2536/26

Провадження № 1-кп/309/138/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого - судді: ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026078050000128 від 27.05.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Мукачівського міськрайонного суду від 30.04.2024 р., за ст.407 ч.5 КК України до 5 років позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням на три роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162, ст.357 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 24 травня 2026 року близько 08 год. 53 хв., проходячи неподалік квіткового магазину по вул. Б.Хмельницького №19 в м.Хуст, усвідомлюючи кримінальну відповідальність за порушення недоторканості володіння іншої особи, реалізуючи свій злочинний умисел щодо незаконного проникнення до чужого володіння з метою його огляду вмісту та наявних в ньому речей, діючи умисно, підійшов до припаркованого автомобіля марки «Vollswagen Kaddi» д.н.з НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_4 , відчинив передні пасажирські двері й проник всередину салону вказаного автомобіля, чим порушив право потерпілого ОСОБА_4 на недоторканість володіння особи, гарантоване ст.30 Конституції України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 24 травня 2026 року близько 08 год. 53 хв., перебуваючи в середині салону припаркованого автомобіля марки «Vollswagen Kaddi» д.н.з НОМЕР_1 , реалізуючи свій протиправний умисел, з метою таємного заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, помітив на задньому пасажирському сидінні сумку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 50 доларів США та 500 гривень, п`ять банківських карток на ім`я ОСОБА_4 точність номерів яких досудовим слідством не встановлено, а також документи на ім`я ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_3 скориставшись обстановкою, умисно, незаконно заволодів майном та документами що знаходилися в сумці, а саме: військовим квитком на ім`я ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , який є офіційним документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, визначає його належність до виконання військового обов`язку.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальні правопорушення (проступки), передбачений ч.1 ст.162 КК України – незаконне проникнення до іншого володіння, та ч.3 ст.357 КК України -незаконне заволодіння будь-яким способом важливим особистим документом.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вказані обставини встановлені органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та не оспорюються учасниками судового провадження.

Керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, посилаючись на беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, не оспорювання ним встановлених досудовим розслідуванням обставини і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту відносно ОСОБА_3 долучена письмова заява останнього, складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно та в повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162 та ч.3 ст.357 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини, згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Крім того, до обвинувального акту долучено письмову згоду потерпілого ОСОБА_7 , згідно з якою останній не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без його виклику у судове засідання.

Дослідивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов до переконання, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано правильно за ч.1 ст.162 та ч.3 ст.357 КК України ч.1 ст.125 КК України, його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю доведена зібраними під час досудового розслідування доказами.

У суду немає сумніву у тому, що обвинуваченому в присутності його захисника та потерпілому роз`яснено і вони повністю розуміють свої права і наслідки розгляду, передбачені спрощеним провадженням щодо кримінальних проступків. При цьому, суд переконався, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у повному обсязі і погодився із встановленими досудовим розслідуванням фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, не заперечує їх, сторони надали свою згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, без виклику у судове засідання.

Згідно зі ст.12 КК України, вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення відносяться до категорії кримінальних проступків.

Щодо особи ОСОБА_3 , суд враховує, що обвинувачений щиро розкаявся за вчинені правопорушення та активно сприяв у їх розкритті.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

В матеріалах справи наявні докази подані прокурором, з яких вбачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Мукачівського міськрайонного суду від 30.04.2024 р., за ст.407 ч.5 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на три роки. Тому, при визначенні покарання у даному кримінальному проваджені питання складання покарань слід вирішувати у відповідності до положень визначених ст.71 КК України.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку щодо доцільності призначення ОСОБА_3 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого, у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених:

ст.162 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

ст.357 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити за цим вироком ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ст.71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків - Мукачівського міськрайонного суду від 30.04.2024 р., остаточно призначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який виконувати самостійно.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1