Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №308/4303/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4303/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

з участю обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Ужгороді, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071170000093 від 11.02.2026 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, не одруженого, уродженця с. Соловка, Ужгородського району Закарпатської обл., фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

у період часу з серпня 2025 року по 10 лютого 2026 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на умисне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє – Указом Президента України №40/2026 від 14.01.2026 та діє по теперішній час.

Так, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи раптово виниклий умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , звідки незаконно, безоплатно та поза волею власника, викрав належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , речі, а саме: телевізор марки «Samsung», кущоріз марки «Fieldman», бензиновий тример марки «Lex» та пластмасову бочку об`ємом 100 літрів, тобто викрав чуже майно.

Зазначеними протиправними діями ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 8400,00 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті.

Сторонам та іншим учасникам кримінального провадження роз`яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти позиції сторони захисту, просила призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) роки.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих діяннях, щиро розкаявся, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне проводити дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого і вважає доведеним пред`явлене обвинувачення.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , його щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України є тяжким злочином.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує відсутність обтяжуючих обставин.

З огляду на викладене, суд вбачає за належне визначити ОСОБА_5 , в покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, у зв`язку із чим звільнити його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 373 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України покласти нагляд за засудженим ОСОБА_5 на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Речові докази по справі, а саме:

?Кущоріз марки «Fieldman» зеленого кольору, телевізор марки «Samsung» чорного кольору, бензиновий тример марки «Lex» моделі ВС427 фіолетового кольору, бочку зеленого кольору – залишити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

?Два відрізки скотч зі слідами папілярних ліній пальців рук з вхідних дверей будинку; два відрізки скотч зі слідами папілярних ліній пальців рук дерев`яної шафи – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Закарпатського НДЕКЦ МВС України судові витрати по справі в розмірі:

- 2228,50 гривень за проведену по справі товарознавчу експертизу № СЕ-19/107-26/1583-ТВ від 26.02.2026;

- 2228,50 гривень за проведену по справі товарознавчу експертизу № СЕ-19/107-26/1582-ТВ від 25.02.2026;

- 1782,80 гривень за проведену по справі товарознавчу експертизу № СЕ-19/107-26/1872-ТВ від 26.02.2026;

- 1782,80 гривень за проведену по справі дактилоскопічну експертизу № СЕ-19/107-26/2020-Д від 03.03.2026;

- 1782,80 гривень за проведену по справі дактилоскопічну експертизу № СЕ-19/107-26/2499-Д від 19.03.2026;

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1