Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №307/1739/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №307/1739/26

Суддя: Сас Л. Р.

Справа № 307/1739/26

Провадження № 2/307/817/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явила до ОСОБА_2 позов про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 5 000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона із відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2018 року, під час перебування у якому у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із не, позивачкою, та знаходяться на повному її утриманні та вихованні.

Відповідач жодних коштів чи іншої допомоги на утримання дітей не надає, не піклується про їхній фізичний розвиток, тобто, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, хоч і має таку можливість, оскільки працює в Чеській Республіці.

Стан здоров`я відповідача задовільний, він молодий за віком та інших осіб на утриманні не має, у зв`язку із чим позивачка вважає, що він спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 5 000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11 червня 2026 року та відкладено на 08 липня 2026 року.

ПозивачкаОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Семенцова Є.Ю. в установлений в ухвалі про відкриття провадження строк подала відзив на позовну заяву, в якому в якому зазначила, що відповідач не погоджується з обставинами зазначеними в позовній заяві.

Так, з лютого 2026 року між позивачкою і відповідачем погіршилися стосунки, але відповідач протягом цих трьох місяців продовжував надавати дітям матеріальну допомогу, про що свідчать квитанції з переказами коштів на ім`я ОСОБА_5 . Натомість позивачка зазначає, що відповідач не приймав участі в утриманні дітей, на підтвердження чого надає акт обстеження матеріально-побутових умов, де вказано, що відповідач дітей не виховує і не допомагає матеріально.

Також там вказано, що позивачка ніде не працює, однак вказаний акт не містить вихідного номеру та жодних печаток селищної ради, окрім того не зрозуміло, як такі висновки про невиховання та ненадання матеріальної допомоги дітям було встановлено. Відповідач не ухиляється від виконання батьківських обов`язків та в межах своїх можливостей надає матеріальну допомогу дітям та бере участь у вихованні та забезпеченні їх потреб.

Позивачка в позовній заяві визнає, що вона не працює, отже єдиним доходом, який вона отримує є допомога при народженні дитини і сума такої допомоги становить 860 гривень щомісяця. Відповідач вважає, що ці факти не узгоджуються між собою, та лише підтверджують, що відповідач аж ніяк не припинив брати участь у матеріальному забезпеченні дітей, що підтверджується копіями квитанцій від 27 лютого 2026 року та 07 квітня 2026 року, де зазначено, що ОСОБА_6 здійснював переказ коштів на ім`я ОСОБА_5 та крім того здійснював перекази на картковий рахунок позивачки.

Позивачка просить суд встановити аліменти на утримання кожної дитини у розмірі по 5 000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, однак відповідач заперечує щодо такого розміру аліментів і вважає його необґрунтованим та неспівмірним щодо нього, оскільки кожен з батьків має рівні обов`язки, щодо забезпечення дітей, отже і позивачка має надати докази суду, що вона витрачає по 10 000 гривень на кожну дитину щомісяця з урахуванням того, що вона просить стягувати з відповідача половину цієї суми на кожну дитину.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На 2026 рік в Україні встановлено прожитковий мінімум на дітей до 6 років у розмірі 2 817 гривень, та від 6 до 18 років у розмірі 3512 гривень, отже мінімальна сума аліментів яку має бути встановлено для одного з батьків становить в цьому випадку 1408,50 гривень та 1756 гривень на кожну дитину.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідач проживає з батьками, допомагає їм матеріально, адже з врахуванням їх віку та незадовільного стану здоров`я вони потребують значних витрат на лікарські засоби; також він несе витрати на утримання будинку та сплачує комунальні послуги.

Враховуючи зазначені обставини відповідач не має можливості сплачувати зазначені позивачкою аліменти на утримання кожної дитину у розмірі по 5 000 гривень щомісяця, адже це не відповідає його матеріальному становищу і реальному рівню доходів. На даний час відповідач офіційно не працює та має мінливий дохід.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З урахуванням зазначених обставин, виходячи з принципу справедливості та розумності, з урахуванням потреб дітей та можливостей відповідача, ОСОБА_2 не заперечує щодо стягнення з нього на утримання дітей аліментів в розмірі по 3 000 гривень на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений до суду не з`явився, його представник – адвокат Семенцова Є.Ю. подала заяву про розгляд справи без їх участі та просила при ухваленні рішення врахувати обставини, викладені у відзиві.

Згідно п. 2), п. 3) ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях та подавати заяви та клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Із копій паспортів, свідоцтв про шлюб, народження, акта обстеження матеріально– побутових умов, складеного депутатом Дубівської селищної ради від 23 квітня 2026 року, довідки, виданої виконавчим комітетом Дубівської селищної ради № 434 від 23 квітня 2026 року відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із позивачкою, перебувають на повному її утриманні; батько ОСОБА_2 не проживає разом із сім`єю, виїхав за кордон, участі у вихованні та утриманні дітей не приймає(а. с. 3 – 5, 10, 14, 18 – 17).

Із платіжних інструкцій від 27.02.2026 та 07.04.2026 вбачається, що М. Когут здійснив переказ коштів у сумі 387,61 Євро та 383,60 Євро на карту Приватбанку НОМЕР_1 , отримувачем зазначено ОСОБА_7 (а. с. 45 - 46).

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст. 181 цього Кодексу, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дітей той із них, хто проживає окремо від дітей, може брати участь у їх утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не домовилися про спосіб виконання обов`язку утримувати дітей, відтак є підстави присудити кошти на їх утримання (аліменти) у твердій грошовій сумі, ураховуючи вимогу позивачки.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

При призначенні розміру аліментів судом враховано те, що відповідач є особою працездатного віку, відтак має можливість працевлаштуватися, отримувати дохід та виконувати передбачений законом обов`язок щодо утримання дітей, доказів, які б свідчили про незадовільний стан його здоров"я, а також докази про зміну сімейного стану та наявність на його утриманні інших осіб в матеріалах справи відсутні.

У той час вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі по 10 000 грн., щомісячно є завищеними та нею не доведено можливість їх сплати відповідачем саме у такому розмірі; в той же час часткове визнання позову відповідачем, а саме, його згода сплачувати аліменти на утримання дітей по 3 000 грн. щомісячно на кожну дитину є заниженим та не співмірним з урахуванням витрат, необхідних та достатніх для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

В той же час, суд, при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Урахувавши наведені обставини, суд дійшов висновку про присудженняаліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 3 700 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що позивачка на підставі п. 3) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів і її позов задоволено, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 , уродженця села Калини, Тячівського району, Закарпатської області у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 3 700 грн. щомісячно на кожну дитину, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 27 квітня 2026 року і до досягнення ними повноліття.

У решті частині позову про стягнення аліментів у розмірі 2 600 грн. щомісячно відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 7 400 грн. допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_10 , АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас

Оригінал: reyestr.court.gov.ua