Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №420/39953/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39953/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Одеса

Одеський кружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

1.Визнати протиправною відмову від 07.08.2025 №1/9067 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі визнання його непридатним до військової служби за ст.46-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008;

2.Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести дані щодо виключеного з військового обліку ОСОБА_1 на підставі визнання його непридатним до військової служби за ст.46-А графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що відповідно до запису у посвідчені військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 29.12.2022 він виключений із військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку згідно з п.3 ч.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу». Відповідно до довідки ВЛК від 29.12.2022 №1868 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби за ст.46-а графи ІІ наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008.

Позивач зазначає, що з метою внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів Позивачем 20 травня 2025 року було направлено заяву цінним листом з описом вкладень. Однак, відповідно до відповіді на адвокатський запит від 07.08.2025 №1/9067 ІНФОРМАЦІЯ_3 було відмовлено Позивачу у внесення змін та запропоновано лише особисто прибути до приміщення ТЦК. Позивач вважає таку відмову протиправною.

Ухвалою суду від 04.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказуючи на хибність та необґрунтованість вимог і доводів позивача, просить відмовити у задоволенні позову.

У своїх доводах відповідач зазначає, що відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 29.12.2022 перебуває на військовому обліку в 1 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервісті про проходження медичного огляду військово-лікарською комісією гр. ОСОБА_1 відсутні.

Відповідач вказує на те, що визнання військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку могло відбуватись виключно у позаштатній військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 з наступною перевіркою штатною військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач надав додаткові пояснення у справі у яких звернув увагу суду, що посилання відповідача на обов`язкове затвердження висновку ВЛК на рівні штатної ВЛК, не узгоджуються з законодавством, яке діяло на момент виключення з військового обліку ОСОБА_1 в 2022 році. Така норма Положення про ВЛК набрала законної сили лише 25.08.2023, внаслідок наказу Міноборони України №490 від 18.08.2023 "Про затвердження Змін до Положення про військово лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 29.12.2022 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

29.12.2022 позивачу видано довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 №1868, згідно якої ОСОБА_1 , 1998 р.н., призваний у ЗС України ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведено медичний огляд ВЛК 29.12.2022, за результатами якого, на підставі статті 46А графи ІІ Розкладу хвороб він непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

29.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 за підписом начальника, оформлено та видано на ім`я позивача тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 , у п. 7 якого міститься запис про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст46А, гр.ІІ Наказу МОУ 402/08.

У п.9 тимчасового посвідчення зазначено, що повторному медичному переосвідченню не підлягає.

Також у п.13 та 14 тимчасового посвідчення містяться відмітки про те, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно ст.37 п.6 пп3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».

21.05.2025 на адресу відповідача цінним лисом з описом вкладення позивачем була направлена заява від 20.05.2025 про внесення актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку у якій позивач просив начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про проходження ним ВЛК 29.12.2022 та про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

До заяви були долучені наступні документи: копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , копія витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 №2023/007564643 від 20.09.2023р., нотаріально засвідчена копія довідки військово-лікарської комісії ОСОБА_1 №1868 від 29.12.2022р., паперова копія електронного ВОД з мобільного застосунку «Резерв+», засвідчена копія тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 29.12.2022р., засвідчена копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.12.2022р., засвідчена копія комп`ютерної томографії органів грудної клітини від 21.11.2022р., засвідчена копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 13.22.2022р., засвідчена копія консультативного висновку спеціаліста-ревмотолога від 15.12.2022р., засвідчена копія консультативного висновку спеціаліста -нефролога від 15.12.2022р., засвідчена копія консультативного висновку спеціаліста-пульмонолога «Одеська обласна клінічна лікарня» ООР» від 15.12.2022р.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заяву із додатками отримав представник відповідача 23.05.2025.

Доказів розгляду звернень позивача з прийнятим відповідачем за результатами її розгляду рішенням до матеріалів справи не надано ані позивачем, ані відповідачем.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 24.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 листом №1/9067 від 07.08.2025 повідомив, що заява ОСОБА_1 від 20.05.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходила. Інформація в Єдиному державного реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо медичних висновків про непридатність до військової служби з виключенням гр. ОСОБА_1 відсутня. Для вирішення питання запропоновано прибути позивачу до ІНФОРМАЦІЯ_2 та надати оригінал військово-облікового документа та медичні висновки, на підставі яких ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у внесенні до Реєстру відомостей про його непридатність до військової служби, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 65 Конституції України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як визначено ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За приписами ч.2, 3 ст.1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з вимогами ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч.1, 2 ст.14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154 від 23.02.2022 року).

Пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами п.3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Окремими абзацами пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тощо.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

В силу вимог ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

У розумінні приписів ст.2 зазначеного Закону, одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч.8, 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно ч.1 ст.6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 9 Закону № 1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно ч.1 до ст.14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Отже територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку, виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, організовують внесення інформації (актуальних даних щодо осіб) до вказаного Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до п.1 якого військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Відповідно до п.2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Приписами п.4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Пунктами 5, 6 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Відповідно до п.8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку).

Так, з матеріалів справи суд встановив, що згідно даних копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 від 29.12.2022 та довідки ВЛК від 29.12.2022 №1868, ОСОБА_1 , військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатом проведеного ВЛК медичного огляду був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.46А графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом МУ №402 від 14.08.2008.

Відповідно до ч.6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ (в редакції на момент визнання позивача не придатним до військової служби з виключенням), виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Суд також враховує, що на час звернення позивача із заявою від 20.05.2025, ч.6 ст.37 Закону № 2233-ХІІ передбачає такі підстави виключення з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку - визнані непридатними до військової служби.

Водночас суд зауважує, що прийняття рішення про виключення позивача з військового обліку, зокрема й питань внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, шляхом їх актуалізації, відноситься до компетенції відповідача, який за результатом розгляду та вивчення наданих документів приймає відповідні рішення.

З метою приведення у відповідність відомостей електронного військово-облікового документу до відомостей тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, позивач звертався до відповідача із відповідною заявою від 20.05.2025.

Суд зауважує, що право на звернення із такими заявами з метою виправлення недостовірних відомостей реєстру передбачене п. 2 ч.1 ст. 9 Закону №1951-VIII, п.4 Порядку № 559.

Ініціюючи у своїй заяві від 20.05.2025 питання внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач надав наявні у нього документи.

Однак відповідачем не було розглянуто подану позивачем заяву, будь-яке рішення по суті постановленого питання в заяві від 20.05.2025 ухвалено не було, що відповідачем не спростовано.

До твердження відповідача, зазначеного в листі від 07.08.2025 про те, що заява позивача від 20.05.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходила, суд відноситься критично, оскільки таке твердження спростовується наявними у справі доказами.

Натомість встановлення та перевірка відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого безпосередньо належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру, а у випадку відмови у вчиненні таких дій - повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави такої відмови.

Однак по суті відповідач не розглянув заяву ОСОБА_1 , не вирішив порушене у них питання (про внесення даних результатів ВЛК від 29.12.2022, виключення позивача з військового обліку, тощо), не надав оцінку документам позивача, які були додані ним до заяви від 20.05.2025 та не вирішив питання про внесення даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про стан здоров`я позивача відповідно до відомостей з його військово-облікового документа.

Водночас, саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідних рішень щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заявах службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру чи військово-облікового документа.

При цьому суд зауважує, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відповідно відсутність належним чином оформленого рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або мотивованої відмови у внесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів свідчить про протиправну бездіяльність (а саме – не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити) відповідача у спірних правовідносинах, яка виразилась у не розгляді заяви позивача від 20.05.2025 по суті порушених у ній питань та не прийнятті відповідного управлінського рішення, за результатами розгляду такої заяви.

Суд вважає безпідставними аргументи відповідача про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, адже ні положеннями Закону № 2232-XII, ні Порядку № 559, не передбачено обов`язку особистого фізичного відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби та приведення таких відомостей у відповідність до паперової форми військово-облікового документа. Обов`язок "особисто подати заяву", "особисто повідомити" не означає особисту фізичну присутність, особисто прибути.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідно до Порядку №559 зміни у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо даних військовозобов`язаних вносяться за результатами розгляду звернення такого військовозобов`язаного, однак відповідна заява позивача не була розглянута по суті поставлених у ній питань та відповідачем не було надано оцінки доданим до неї документів, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку є передчасними.

На переконання суду у спірному випадку належним та достатнім способом захисту у спірному випадку, з огляду на наведене вище, буде саме зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву позивача від 20.05.2025 та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2025, із зобов`язанням розглянути таку заяву та прийняти відповідне управлінське рішення, за результатами її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, згідно матеріалів справи, за подання даного позову позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Відповідно до п.1 п.3 ч.3 ст.4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).

Водночас, за приписами ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з викладеного, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд», то позивачу за звернення до суду з даною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн. Отже, фактично, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі.

Відтак, з огляду на прийняття рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в розмірі 484,48 грн. пропорційно до задоволених вимог.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2025 по суті порушених у ній питань та не прийнятті відповідного управлінського рішення, за результатами розгляду такої заяви.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2025 по суті порушених у ній питань щодо внесення відомостей про результати проходження ВЛК до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти рішення за результатами розгляду такої заяви.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА