Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №350/602/20 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/602/20

Номер провадження 1-кп/350/7/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів кримінальне провадження №12019090000000472 від 30.07.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новоград-Волинський, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, фахівця супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Рожнятівського ТЦ, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не депутата, раніше не судимого, військовозобов`язаного, кавалера почесного « ОСОБА_4 » у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження :

прокурор ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_3

суд, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 .

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин :

30 липня 2019 року біля 15:40 години обвинувачений ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_1 , в суху сонячну погоду, рухався прямою ділянкою проїзної частини дороги вулиці Січових Стрільців селища Рожнятів, у напрямку його центральної частини. В цей час, у зустрічному напрямку та всупереч вимог п.11.14 ПДР України, смугою руху автомобіля під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 , вздовж краю проїзної частини, проїжджав велосипедист – потерпілий ОСОБА_6 . При взаємному зближенні один до одного потерпілий ОСОБА_6 не дотримався вимог п.10.1 ПДР України та почав переїжджати на протилежну сторону проїзної частики, рухаючись дещо по діагоналі відносно повздовжньої осі дороги.

Обвинувачений ОСОБА_3 маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху у вигляді велосипедиста ОСОБА_6 , який постійно перебував у полі його зору, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, діючи із порушенням вимог п.12.3 ПДР України, при виникненні небезпеки для руху своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, належним чином не відреагував на зміну дорожньої обстановки, здійснив невиправданий маневр, виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_6 .

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 порушив вимоги ПДР України, а саме:

- п.2.3. згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний :

б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п.10.1., у відповідності до якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п.12.1. який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п.12.3, згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Через порушення обвинуваченим ОСОБА_3 вказаних пунктів ПДР України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_6 , згідно висновку експерта №125 від 01.11.2019, отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови, грудної клітки, живота, їх пристінкової плеври, крововиливами під плевру та в тканину обох легень, розривами обох легень, кровотечою в ліву плевральну порожнину, розривами та крововиливами селезінки, кровотечою в черевну порожнину, забійною раною живота зліва, крововиливами м`яких тканин голови, під м`яку мозкову оболонку, речовину головного мозку, забійними ранами та синцем в ділянці голови, забійними ранами та саднами в ділянці лівої руки, синцем та садном в ділянці правої руки, синцем, забійною раною та саднами в ділянці правої ноги, забійною раною, саднами та синцем в ділянці лівої ноги, що ускладнилася розвитком тяжкого травматичного та геморагічного шоку, від яких 30.07.2019 року у Рожнятівській ЦРЛ настала його смерть.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суду дав показання про те, що злочин вчинив при вищезазначених обставинах. Просив суд не викликати та допитувати свідків, а лише обмежитися дослідженням письмових доказів, оскільки повністю погоджується з висновками досудового розслідування. При вирішенні заявленого потерпілими цивільного позову просить задоволити його частково і врахувати, що він уже частково відшкодував завдану шкоду, а також те, що у діях потерпілого ОСОБА_6 теж були порушення ПДР України, які потягнули за собою дані наслідки. Просить суд суворо його не карати

Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, однак подав до суду заяву в якій вказав, що цивільний позов їй відшкодовано частково, справу просить розглянути у її відсутності а обвинуваченому обрати міру покарання не пов`язану з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву в якій вказав, що справу просить розглянути у його відсутності, а обвинуваченого покарати згідно чинного законодавства.

Незважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме :

- протоколом огляду місця події від 30.07.2019 року та фототаблицями до нього (т.1, а.с.169-192), згідно якого місцем вчинення злочину(ДТП) є вулиця Січових Стрільців селища Рожнятів, навпроти будинку №47;

- висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції(т.1, а.с.193) підтверджено, що у обвинуваченого ОСОБА_3 ознак сп`яніння не виявлено;

- копіями посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ (т.1, а.с.194) підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_3 на законних підставах керував автомобілем «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_1 ;

- протоколом огляду та постановою про визнання речовими доказами від 15.08.2019 року(т.1, а.с.198-201) підтверджено, що з потерпілого ОСОБА_6 вилучено білу бавовняну футболку, сині джинсові шорти та бавовняні труси в сірі смуги зі слідами пошкоджень у наслідок ДТП;

- протоколом проведення слідчого експерименту та Схемою до протоколу проведення слідчого експерименту від 11.03.2020 року (т.1, а.с.202-207) встановлено обставини ДТП, що мала місце 30.07.2019 року по АДРЕСА_2 ;

- копією Ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02.08.2019 року (т.1, а.с.208) підтверджено, що накладено арешт на автомобіль марки «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_1 ;

- висновками експерта №125, 1137, 5781031, 125/19р.Д, 200, (т.1, а.с.209-234) встановлено причини смерті потерпілого ОСОБА_6 , механізм утворення та характер тілесних ушкоджень, відсутність алкоголю в крові потерпілого і т.д.;

- висновками експерта №СЕ-19/109/26-489ІТ/19 від 16.09.2019 року та №СЕ-19/109/26-488ІТ/19 від 19.11.2019 року (т.1, а.с.237-249) встановлено, що автомобіль марки «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_1 на момент зіткнення з велосипедом потерпілого ОСОБА_6 перебував у технічно справному стані;

- висновком експерта №СЕ-19/109/13/3-231 ІТ/20 (т.2, а.с.3-8) встановлено, що в ДТП винні обоє учасників;

- картою виїзду ШМД №2356А від 30.07.2019 року (т.2, а.с.9) підтверджено, що на час приїзду швидкої допомоги потерпілий уже був без свідомості;

- копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 07.10.2004 року(т.2, а.с.16) підтверджено, що станом на 30.07.2019 року у обвинуваченого на утриманні перебувала неповнолітня дочка ОСОБА_9 ;

- вимогою УІАП ГУНП в Івано-Франківській області за №5696 від 03.03.2020 року (т.2, а.с.21) підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався;

- довідкою КНП «Прикарпатський Обласний Клінічний Центр психічного здоров`я» від 05.03.2020 року №2145 (т.2, а.с.18), підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку не перебуває і за допомогою не звертався;

- довідками КНП «Прикарпатський Наркологічний Центр Івано-Франківської обласної ради» від 03.03.2020 року №498 та 499 (т.2, а.с.19, 20), підтверджено, що обвинуваченому ОСОБА_3 наркологічна допомога не надавалася і згідно дослідження №1293 від 05.08.2019 року в його крові етиловий спирт не виявлений;

- постановою про визнання речовим доказом від 31.07.2019 року(т.2, а.с.22) підтверджено, що автомобіль марки «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_1 визнаний речовим доказом по справі;

- копією витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.06.2022 року №117, відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2022 року №3/3417, копією витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.04.2022 року №55, 56 та відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.04.2024 року №2/4/1751 (т.2, а.с.38, 45-49, 57) підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_3 був призваний та проходив військову службу в лавах ЗС України;

- копією посвідчення до почесної нагороди «Золотий хрест», учасника бойових дій та довідки про обставини травми від 06.03.2023 року №71 та довідки про безпосередню участь у бойових діях від 21.02.2024 року №464(т.2, а.с.61-64) підтверджено, що підсудний ОСОБА_3 проходив військову службу в лавах ЗС України, отримав поранення та був нагороджений державною нагородою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він допустив порушив правила безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями ПП ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, і обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.

Пом`якшуючими покарання обставинами для обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає те, що він позитивно характеризується, учасник бойових дій, щире каяття та активне сприяння у розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується, є учасником бойових дій, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, думку потерпілих та частково відшкодував шкоду.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення покарання з випробуванням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції інкримінованого йому кримінального правопорушення у виді позбавлення волі. Однак беручи до уваги позицію прокурора, який просив застосувати до призначеного обвинуваченому покарання статтю 75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, обставин його вчинення, особу винного, вищезазначені обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому до призначеного покарання слід застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки на переконання суду, призначення такого покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.96-1 КК України та ст.100 КПК України.

Крім цього, потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі вказали, що через неправомірні дії ОСОБА_3 їм була завдана моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях через смерть чоловіка та батька. Це позбавило їх можливості реалізовувати свої повсякденні плани та бажання, призвело до порушення нормальних життєвих зав`язків, і як наслідок - негативно вплинуло на їх психологічний та моральний стан. Свою моральну шкоду позивачі оцінюють у 500000 (п`ятсот тисяч) гривень кожному.

Що стосується матеріальної шкоди то ОСОБА_7 вважає, що вона понесла витрати на правову допомогу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень, які просить стягнути з ОСОБА_3

ОСОБА_6 вважає, що поніс витрати на поховання батька та встановлення пам`ятника в розмірі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень, а також поніс витрати на правову допомогу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень, які просить стягнути з ОСОБА_3 .

Позивачка ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_10 у судове засідання не прибули, однак направили до суду заяву у якій вказали, що ОСОБА_3 частково відшкодував заподіяну шкоду в розмірі 150000(сто п`ятдесят тисяч) гривень. А тому просили дану обставину врахувати при задоволенні цивільного позову.

Позивач ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, однак направив до суду заяву у якій просив розглянути справу у його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_11 позов визнали частково, не заперечили проти стягнення матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу у повному об`ємі. Однак просили стягнути моральну шкоду у меншому розмірі, посилаючись на те, що у діях потерпілого ОСОБА_6 теж були ознаки порушення ПДР України , що також потягло за собою ДТП та усі її наслідки.

Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

На підставі п.1 ч.1 ст.118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України»).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були понесені судові витрати по справі на правову допомогу у розмірі по 18000 грн., що підтверджується договорами про надання правової допомоги, квитанціями та копією свідоцтва (т.1, а.с.149-159). Також підлягає відшкодуванню матеріальна шкода понесена ОСОБА_8 на поховання батька та встановлення пам`ятника в розмірі 85000(вісімдесят п`ять тисяч) гривень, що підтверджується договорами підряду №523 від 29.11.2019 року, товарним чеком від 29.11.2019 року та копією замовлення (т.1, а.с.135-138).

Відповідно до ст.1167 ЦК України, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 23 ЦК України, передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 була завдана моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях через смерть чоловіка та батька. Це позбавило їх можливості реалізовувати свої повсякденні плани та бажання, призвело до порушення нормальних життєвих зав`язків, і як наслідок - негативно вплинуло на їх психологічний та моральний стан. Виходячи із засад розумності та справедливості, у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого щодо потерпілого та враховуючи необережну форму вини обвинуваченого, обопільну вину у вчинені ДТП, суд вважає за необхідне задоволити позовні вимоги потерпілих в частині стягнення моральної шкоди частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 400000 (чотириста тисяч) гривень, а на користь потерпілої ОСОБА_7 , з урахуванням відшкодованих збитків у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень – 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована та проживає у АДРЕСА_3 , в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 250000(двісті п`ятдесят тисяч) гривень та 18000(вісімнадцять тисяч) гривень на правову допомогу.

В задоволенні іншої частини цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_5 , який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_3 , в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 400000(чотириста тисяч) гривень, 85000(вісімдесят п`ять тисяч) гривень матеріальної шкоди та 18000(вісімнадцять тисяч) гривень на правову допомогу.

В задоволенні іншої частини цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 в дохід держави 5415,62 судових витрат по справі за проведення експертиз.

Арешт майна, який накладений відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02.08.2019 року на легковий автомобіль марки «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази по справі, а саме :

- легковий автомобіль марки «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_1 повернути за належністю власнику – ОСОБА_12 ;

- білу бавовняну футболку, сині джинсові шорти та бавовняні труси в сірі смуги, що знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Івано-Франківській області – знищити;

- велосипед для дорослих синього кольору, що знаходиться у зберіганні на території Рожнятівського ВП№2 Калуського ВП ГУНП в Івано- Франківській області - знищити.

До вступу вироку в законну силу обвинуваченому запобіжний захід не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч.2 ст.394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення. Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1