Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №216/615/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/615/26

провадження 1-кп/216/622/26

ВИРОК

іменем України

14 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041230002161 від 30 жовтня 2025 року, з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громанянина України, який не має освіти, офіційно не працевлаштований, неодружений, згідно з матеріалами справи та власними показаннями має на утриманні дітей, проте жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього суду не надав, інвалідності не має, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-19.11.2019 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

-14.04.2020 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 03.11.2023 року звільнений по відбуттю строку покарання;

-09.10.2025 року Металургійним районним судом міста Кривого Рогу за ч. 1 ст. 382 КК України до 1 року позбавлення волі, у відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

Сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 (подав клопотання про розгляд справи без його участі, цивільного позову не заявляв),

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник адвокат ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 30.10.2025 року близько 11.00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , визначивши власника житла потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу похилого віку із вадами здоров`я, до якого легко можна увійти у довіру, представившись вигаданим іменем, використовуючи малозначний привід для знайомства, вступив у словесний контакт із потерпілим, та перебуваючи на території приватного домоволодіння за вказаною вище адресою, діючи повторно, реалізуючи свій протиправний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, під вигаданим приводом здійснення релігійного обряду на зцілення хворого потерпілого ОСОБА_5 , який перебував у безпорадному стані через неможливість ходити, заніс останнього до приміщення будинку АДРЕСА_2 , після чого діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, розпочав імітацію проведення обряду, переконавши потерпілого в тому, що для завершення обряду та підсилення ритуального дійства необхідні грошові кошти. При цьому потерпілий ОСОБА_5 , знаходячись під впливом обману з боку ОСОБА_3 , зі своєї шухляди дістав грошові кошти у сумі 148 000 гривень та продемонстрував їх останньому, не володіючи інформацією про неправдивість та неправомірність дій ОСОБА_3 .

В свою чергу, ОСОБА_3 , повідомивши завідомо неправдиві відомості про свої здібності щодо лікування недугів та отримавши шляхом обману від потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 148000 гривень, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 через вади здоров`я перебував у безпорадному стані та не зміг чинити йому будь-якої протидії чи перешкод, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди у сумі 148000 гривень.

Потерпілий ОСОБА_5 у судові засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив підготовче засідання та судовий розгляд проводити без його участі. У заяві вказав, що завдані йому збитки на загальну суму 148 000 грн не відшкодовані.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 30.10.2025 року збирав металобрухт та, перебуваючи по вул. П. Яцика в м. Кривому Розі, побачив біля будинку чоловіка, з яким завів розмову, — ним виявився потерпілий ОСОБА_5 .. Вказав, що внаслідок розмови з ОСОБА_5 дізнався, що останній хворіє та має ускладнення з ногами, тому запропонував йому здійснити обряд, внаслідок якого ОСОБА_5 самостійно дав йому гроші за обряд. В судовому засіданні визнав, що до цього випадку жодних обрядів ніколи не здійснював, та чому вчинив так того разу — пояснити не може. Вказав, що не передбачав таких наслідків, гроші взяв та віддав своїм дітям. Вказав, що взяв на руки ОСОБА_5 , оскільки той не міг самостійно пересуватися, та заніс його до будинку, умисно ввівши останнього в оману, оскільки не має навичок та знань для проведення будь-яких обрядів. Вказав, що в момент події потерпілому представився вигаданим ім`ям ОСОБА_7 , причин чого пояснити не може. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення та вважав зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати інші докази його провини немає ніякої потреби.

З`ясувавши думку прокурора, потерпілого та захисника обвинуваченого, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. Однак учасниками процесу було погоджено перегляд диску відеозапису слідчого експерименту. В судовому засіданні здійснено перегляд відеозапису слідчого експерименту, за наслідком якого було відтворено події, що повністю співпадають з подіями та хронологією викладеною в обвинувальному акті.

При цьому сторонам кримінального провадження роз`яснено, що у випадку визнання таких обставин вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в суді.

Суд, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до таких висновків.

Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, з урахуванням наданої заяви потерпілим про розгляд справи за його відсутності та вирішення питання про покарання на розсуд суду, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, переглянувши відеозапис слідчого експерименту, який обвинувачений підтвердив в судовому засіданні та вказав, що повністю згоден з тими обставинами, які зазначені в обвинувательному акті, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 доведена в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до категорії нетяжких кримінальних правопорушень; обвинувачений на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває; раніше неодноразово судимий; офіційно не працевлаштований; неодружений; доказів наявності осіб на утриманні не надав; інвалідом не являється.

Пом`якшуючими покарання обставинами є щире каяття в скоєному.

Обтяжуючими покарання обставинами є рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, похилого віку та яка перебуває у безпорадному стані.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, а також те, що обвинувачений, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин проти власності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства.

Вироком Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 09 жовтня 2025 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 382 КК України до 1 року позбавлення волі, у відповідності до положень ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про можливість досягнення мети виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів без призначення максимальної межі покарання, передбаченої санкцією статті.

Визначаючи розмір покарання, суд враховує позицію прокурора, який просив призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, однак вважає такий строк надмірно суворим та таким, що не повною мірою враховує досудову та процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд наголошує, що призначення покарання є індивідуалізованим актом правосуддя, який має базуватися на принципах справедливості, пропорційності та гуманізму. У даному кримінальному провадженні, попри наявність обтяжуючих обставин (рецидив злочину та безпорадний стан потерпілого), суд бере до уваги беззастережне визнання обвинуваченим своєї вини на початкових етапах судового розгляду, активне сприяння суду в з`ясуванні обставин справи, щире каяття, яке підтверджується логічністю та послідовністю його показань, а також його згоду на розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Окрім того, суд враховує позицію самого потерпілого ОСОБА_5 , висловлену у письмовій заяві, у якій останній не наполягав на призначенні обвинуваченому максимального чи надмірно сувого покарання, а поклався на розсуд суду. На переконання суду, ізоляція обвинуваченого від суспільства на строк у 1 (один) рік за даним вироком, та остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі є зваженим, справедливим, мінімально необхідним і достатнім для його виправлення. Більш суворе покарання, на думку суду, перетворилося б на суто каральну функцію держави, що суперечить приписам ст. 50 КК України.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі та за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, необхідно повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 09 жовтня 2025 року, згідно правил ст. 71 КК України.

Саме таке покарання буде у повній мірі відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого, який повністю визнав вину, розкаявся, і саме таке покарання, у розумінні ст. 50 КК України, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

Цивільний позов не заявлений.

З обвинуваченого на користь держави стягуються відповідно до ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , сплинув.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Застосувати до покарання ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 09 жовтня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судових дактилоскопічних експертиз у загальному розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) гривню 20 копійок, а саме: (висновок № СЕ-19/104-25/42853-Д від 07.11.2025 витрати складають 3565 гривень 60 копійок; висновок № СЕ-19/104-25/49124-Д від 24.12.2025 витрати складають 3565 гривень 60 копійок).

Речові докази:

— один слід пальця руки розмірами 11*17 мм, вилучений 30.10.2025 з поверхні кришки металевого лотку в приміщенні кімнати 2 за адресою: АДРЕСА_2 ; дактилокарта, заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дактилокарта, заповнена на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; носій інформації карта пам`яті Micro SD з об`ємом пам`яті 8 Гб, на якому містяться відеозаписи з камер відеоспостереження, встановлених за програмою «Безпечне місто», на яких зафіксований рух автомобіля марки ВАЗ 2103 д.н.з НОМЕР_1 ; носій інформації оптичний диск з об`ємом пам`яті 4,7 Гб, на якому містяться фотоматеріали з камер відеоспостереження, встановлених за програмою «Безпечне місто», на яких зафіксований рух автомобіля марки ВАЗ 2103 д.н.з НОМЕР_1 — залишити в матеріалах кримінального провадження ;

— годинник з маркуванням ROLEX на циферблаті, що упаковано в спеціальний сейф-пакет НПУ № SUD2039791 та поміщено до кімнати зберігання речових доказів Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області; мобільний телефон марки REDMI 9C, імеі: НОМЕР_2 , імеі: НОМЕР_3 , що упаковано в спеціальний сейф-пакет НПУ № PSP2339280 та поміщено до кімнати зберігання речових доказів Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області; мобільний телефон марки NOKIA 101, імеі: НОМЕР_4 , імеі: НОМЕР_5 , що упаковано в спеціальний сейф-пакет НПУ № PSP2339277 та поміщено до кімнати зберігання речових доказів Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області — повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Текст вироку підписано, проголошено в залі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області о 14:38 год. 14.07.2026 року.

Суддя ОСОБА_8