Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №206/502/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Суд: Самарський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №206/502/26

Суддя: Румянцев О. П.

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/502/26

2/206/1070/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08.07.2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Румянцев О.П.,

секретар судового засідання Богатько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

за участі: позивача ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2026 року позивачі звернулися до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на те, що він, ОСОБА_1 є відповідальним наймачем квартири АДРЕСА_1 , де і мешкає. Вказана квартира наразі не приватизована та була отримана його батьком ОСОБА_3 на сім`ю із трьох чоловік на підставі ордера №43 від 03 січня 1978 року, виданого відповідно до рішення виконкому Самарського райвиконкому від 03.12.1977 року №611. На той час до складу сім`ї входили: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Його мати ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_4 помер ще набагато раніше. Після народження його дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , він зареєстрував їх за адресою своєї реєстрації, а саме АДРЕСА_2 . Його донька ОСОБА_3 близько 10 років назад виїхала на постійне місце мешкання за кордон, де працює та створює стосунки. Наразі її точне місце перебування не відоме, при від`їзді наміру повертатись до України вона не висловлювала. Згідно довідки про склад сім`ї виданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур від 11.02.2025 року 01/03/21/98/2026 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Тобто, його донька ОСОБА_3 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 понад 6 місяців без поважних причин про що складено Акт про обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 від 28 січня 2026 року, який підписано мешканцями будинку АДРЕСА_3 , та завірений Начальником дільниці КП «Жилсервіс-5» ДМР І Бородіною. Відповідач не проживає у спірній квартирі, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, її особистих речей в квартирі немає, спірною квартирою вона не цікавиться, мають інше житло за кордоном. Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні він, ні інші члени сім`ї відповідачу не чинять. У зв`язку із не проживанням відповідача у спірній квартирі виникла проблема зі сплатою надмірних комунальних послуг, які він сплачую за власний рахунок. Відповідач втратила інтерес до спірної квартири, на протязі багатьох років в м. Дніпро не приїжджає, наміру повертатися до квартири АДРЕСА_1 не мас. ОСОБА_3 втратила право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 у зв`язку з тривалою, шість місяців відсутністю без поважної причини за місцем реєстрації, крім того не сплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню житлового приміщення. Крім того вони мають намір здійснити приватизацію спірної квартири, а тому він відповідальний квартиронаймач вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою. Позивачі просять суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою

АДРЕСА_1 від 23 лютого 2026 року було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти заочного рішення не заперечує.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, де відповідач зараз їй не відомо, вона виїхала зі спірної квартири давно, комунальні платежі вони сплачують самостійно, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та не заперечувала проти заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки в судове засідання суду невідомі.

Від відповідача відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суддя вважає можливим застосувати положення ст.280 ЦПК України та розглянути справу заочно.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є відповідальним наймачем квартири АДРЕСА_1 , де фактично мешкає.

Вказана квартира наразі не приватизована та була отримана ОСОБА_3 на сім`ю із трьох чоловік на підставі ордера №43 від 03 січня 1978 року, виданого відповідно до рішення виконкому Самарського райвиконкому від 03.12.1977 року №611 (а.с.4).

Згідно довідки про склад сім`ї виданої Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №01/03/21/98/2026 від 11.02.2025 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані громадяни: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.10).

З акту обстеження домогосподарства від 28 січня 2026 року, підписаного сусідами вбачається, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 2001 року та до теперішнього часу (а.с.9).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_2 є його дружиною, з відповідачем він не знайомий та стосунків не підтримує. Квартиру треба приватизувати, в квартирі мешкає батько дружин один, вони йому допомагають.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що позивачі є її сусідами, стосунки між ними нормальні, їй відомо, що у квартирі ОСОБА_10 проживає один, дві дочки там народились, а потім «розбіглись», ОСОБА_11 виїхала за кордом, чому поїхала, їй не відомо.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ч.1 ст.163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Частиною 3 зазначеної статті передбачені випадки збереження житлового приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців.

Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, яка втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Суд знаходить встановленим той факт, що відповідач ОСОБА_3 понад 10 років тому добровільно покинула квартиру АДРЕСА_1 , її речей у спірній квартирі немає, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкод в користуванні жилим приміщенням не чинили та з того часу без поважної причини ОСОБА_3 не проживає за місцем своєї реєстрації, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, спірною квартирою вона не цікавиться,

На підставі встановлених в судовому засіданні фактичних обставин, що мають суттєве значення для справи та підтверджуються належними, достатніми та допустимими доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.П.Румянцев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua