Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №204/7426/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/7426/26

Провадження № 3/204/1163/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №695397 від 06.06.2026 року, 06.06.2026 року о 13:00 год. за адресою: м.Дніпро, вул.Щепкіна, буд.30, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу ARHK 0520, результат позитивний – 0,47 проміле. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином та своєчасно сповіщений про час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

Враховуючи наведене, а також вимоги ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.9.а Правил дорожнього руху України, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, і повністю узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №685397 від 06.06.2026 року (а.с.1). Протокол складено уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП. Під час складання протоколу свідки присутні не були, події фіксувались на камеру №472212; правопорушнику ОСОБА_2 роз`яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП, про що у протоколі міститься відповідний запис;

-рапортом заступника командира взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Дніпропетровській області ДПП Синчук Я. від 06.06.2026 року в якому зазначається, що 06.06.2026 року при патрулюванні був зупинений транспортний засіб Daewoo Nexia, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Під час спілкування з водієм у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер на що водій погодився. Результат тесту позитивний – 0,47 проміле (а.с.2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що огляд водія ОСОБА_2 було проведено у зв`язку із виявленням в останнього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, за допомогою приладу газоаналізатор Alcotester Drager ARHK 0520. Результат огляду – 0,47 проміле (а.с.3);

- тестом, який проводився за допомогою газоаналізатору ALCOTEST Drager 6820, прилад №0520, тест №3445 проведений 06.06.2026 року о 13 год. 00 хв., з якого вбачається, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту позитивний та склав 0,47 ‰ проміле (а.с.4);

- відеозаписом на DVD-диску з нагрудних камер поліцейського на яких зафіксовані події, що стались 06.06.2026 року о 13 год. 00 хв. в м.Дніпро, вул.Щепкіна, буд.30 та які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №685397 від 06.06.2026 року (а.с.5).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в наданих суду матеріалах щодо обставин адміністративного правопорушення, не вбачається.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, суд приходить до висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При розгляді справи судом, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП.

Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню вини та інших вимог ст.33 КУпАП, а також безальтернативності санкції ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 40-1, ч.1 ст.130, 283-285, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити, що на підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно до ч.4 ст.307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Токар