Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №380/963/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №380/963/26

Суддя: Костецький Назар Володимирович

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 рокусправа № 380/963/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 по 26 лютого 2021 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по 26 лютого 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з січня 2015 року по 29.12.2020 включно проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Наказом відповідача від 29.12.2020 № 461-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 29.12.2020.

Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015-2020 роки позивач встановив, що при проходженні військової служби йому із липня 2015 року до часу звільнення не нараховувалась індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін. У відповідь на адвокатський запит військова частина НОМЕР_2 листом від 18.10.2025 №09/27157-25-Вих надала інформацію та документи, із яких слідує, що при звільненні позивача відповідачем нараховано та 26 лютого 2021 року виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення у загальній сумі 28 374,77 грн., що підтверджується архівною відомістю ОСОБА_1 за 2021 рік та випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ «Приватбанк». Разом з тим, під час виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із серпня 2015 року по день її фактичної виплати 26 лютого 2021 року, що стало підставою для звернення із позовом до суду.

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. З розрахунку нарахування індексації грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення відповідно до Порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 Отже, ІНФОРМАЦІЯ_1 нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення без порушення строків. 26.02.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_1 зробив виплату індексації грошового забезпечення за весь період проходження військової служби, позивачу. Жодних матеріальних втрат позивачу не було завдано. Відповідно до Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Постанови Кабінету Міністрів України; Порядок від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» визначено порядок нарахування індексація грошових доходів населення. Жодних імперативної норми щодо строків виплати не визначено. Отже, факт виплати індексації грошового забезпечення при звільненні жодним чином не підтверджує, що нараховування індексації грошового забезпечення було з порушенням строків їх виплати. Вимога здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в зазначені періоди, на думку відповідача, не відповідає нормам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159 та є грубим порушенням норма матеріального права. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач у період з січня 2015 по 29.12.2020 включно проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_2 , що не заперечується відповідачем.

Відповідно до Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2020 № 461-ОС, позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 29.12.2020.

Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача за 2015-2020 роки слідує, що при проходженні військової служби позивачу із липня 2015 року до часу звільнення не нараховувалась індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін.

Листом від 18.10.2025 №09/27157-25-Вих, наданим у відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідач надав інформацію та документи, із яких слідує, що при звільненні позивача відповідачем нараховано та 26.02.2021 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення у загальній сумі 28374,77 грн., що підтверджується архівною відомістю позивача за 2021 рік та випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ «Приватбанк».

Позивач стверджує, що під час виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідачем не нараховано та не виплачено йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати із серпня 2015 року по день її фактичної виплати 26 лютого 2021 року, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ, Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок- № 159).

Відповідно до п. 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території У країни і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Згідно п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 24.01.2025 у справі №380/1607/24, від 12.09.2024 у справі №240/18489/23, від 12.09.2024 у справі №400/5837/23, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді даної справи.

Як свідчать матеріали справи, позивачу під час проходження служби із серпня 2015 року до часу звільнення (29.12.2020) не нараховувалась і не виплачувалась індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін.

Таку заборгованість з індексації виплачено відповідачем лише 26.02.2021 у загальній сумі 28374,77 грн., що підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» по картковому рахунку позивача.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по 26.02.2021 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з серпня 2015 року, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з серпня 2015 року по день фактичної виплати індексації – 26.02.2021 року включно за весь час затримки виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з серпня 2015 року по 26.02.2021 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

3. Зобов`язати Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з серпня 2015 року по день фактичної виплати індексації – 26.02.2021 року включно за весь час затримки виплати.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 14.07.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua